Більшість мешканців західних областей українськомовні, однак у спілкування без проблем готові перейти на російську. Як в рідних містах, так і під час мандрівок на схід та південь України.
Київський міжнародний інститут соціології на замовлення ініціативи «ЮЕЙ Мова» у вересні 2017-ого провів соціологічне дослідження «Мовна стійкість українськомовного населення Західної України». Респондентами були україномовні мешканці 8 обласних центрів – Луцьк, Рівне, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Ужгород, Чернівці, Хмельницький, передає “Збруч”.
Як свідчить дослідження, абсолютна більшість жителів Західної України (88%) вважають основною для себе мовою українську. Серед молодих категорій населення більше осіб також вважають для себе українську мову основною.
Однак у випадку потрапляння до російськомовних компаній лише 50% продовжують говорити українською мовою. Водночас, 39% з російськомовними співрозмовниками переходять на російську мову, а 8% узагалі повністю переходять на російську мову. Основна причина переходу на російську мову – думки про те, щоб співрозмовнику було зручно.
«Це і є основний висновок нашого опитування – 40% мешканців Західної України переходять на російську з російськомовними співрозмовниками. При цьому найстійкіші вони у державних установах та з чиновниками, менш стійкі у родинному колі та в магазинах, ще менше – з колегами по роботі та друзями, і найбільше переходять на російську на відпочинку. Маємо також ситуацію, коли мешканці міст з легкістю переходять на російську, коли до них російською звертаються, наприклад, щоб спитати дорогу. Основна причина, яку називають, – аби співрозмовнику було зручно», – розповіла учасниця ініціативи «ЮЕЙ Мова» Ярина Чорногуз.
Поширене «адаптування» українськомовних респондентів до російськомовного співрозмовника підтвердив і експеримент опитування.
За словами Ярини Чорногуз, в рамках опитування реалізовували міні-експеримент для вивчення мовної реакції на російськомовне привітання. Усім респондентам початковий вступ-привітання зачитували російською. Вступ складається з 2 речень («Добрый день, меня зовут … и я представляю Киевский международный институт социологии – независимую исследовательскую организацию. Сейчас мы проводим небольшой опрос, и нам важно, чтобы именно Вы приняли в нём участие.») плюс російською мовою ставили запитання щодо основної мови спілкування («Скажите, пожалуйста, учитывая все ситуации общения, какой язык Вы считаете основным для себя – украинский, русский или какой-то другой?»).
Інтерв’юер фіксував, якою мовою респондент на початку відповідав, і погоджувався на участь в опитуванні. Надалі ж інтерв’ю з українськомовними респондентами проводили українською мовою.
Лише 3% осіб, які відмовились брати участь в опитуванні, мотивували це тим, що до них звертаються російською.
Водночас 32% українськомовних респондентів на привітання російською мовою відповідали також російською. Найменше таке «адаптування» поширене серед молодих респондентів.
«Мовно стійкішим є молоде населення, однак третина опитаних перейшла на російську мову після першого запитання», — пояснює Ярина Чорногуз.
За словами ще одного учасника ініціативи Івана Лозового, перехід на російську для багатьох – це звичка.
«Зустрічаю багатьох львів’ян, які приїздять до Києва у справах і там говорять російською мовою. Основна причина – начебто щоб їх розуміли. Але при цьому ніхто навіть не питає, а можливо, співрозмовнику було би зручно, якщо він говоритиме українською. Люди, які не проявляють мовної стійкості, фактично продовжують ситуацію, яка була з нашою мовою століттями: коли її забороняли і дискримінували. Я собі уявляю, як би говорив Київ, якби усі вихідці з західної України завтра перейшли на українську. Мовна стійкість – це повага до самого себе», – говорить Іван Лозовий.
Соціологи вважають, що дослідження показало загалом позитивну тенденцію – українська мова в Західній Україні розвивається. Але коли західняки їдуть до Києва, Харкова чи Одеси, приблизно половина з них переходить на російську.
Тобто за межами своїх областей західняки не готові заохочувати розвиток української мови і бути її популяризаторами. Їм простіше перейти на російську.
Читайте також: Українські Карпати зазвучали російською, – Андрухович про лінґвістичну несправедливість
ФОТО ТИЖНЯ
