“Головне на уроці – учень, його досвід і крок до діяльності в суспільному середовищі”, – франківська вчителька громадянської освіти Наталія Садкова (ФОТО)

Автор: Костинюк Олександр

14 Гру, 2018 23:32

“Головне на уроці – учень, його досвід і крок до діяльності в суспільному середовищі”, – франківська вчителька громадянської освіти Наталія Садкова (ФОТО)

У 2018/19 навчальному році в шкільній програмі з’явився новий предмет – громадянська освіта. Методистка суспільствознавчих дисциплін обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Світлана Бондаренко і вчителька Івано-Франківського академічного ліцею Наталія Садкова в інтерв’ю “Галці” розповіли, що це за курс, чого він має навчити школярів, та як готували педагогів до його викладання. 

Читайте також: Скульптор-самоук із Прикарпаття вражає своїми роботами всю Україну (ФОТО)

– Пані Світлано, що це за дисципліна? Чого вона навчатиме дітей?

– Громадянська освіта – новий предмет, який запровадили в цьому навчальному році. Ця дисципліна – інтегрована і виникла в результаті поєднання питань філософії, економіки, суспільства, прав людини. Мета запровадження громадянської освіти – сформувати громадянина, який би не тільки жив у державі, а й ніс би громадянську відповідальність. Цей курс дає можливість дітям задуматися над тим, ким вони є.

Ми маємо сформувати громадянина, вимріяти його, вимріяти державу і процвітаючу країну.

– Чому саме зараз вирішили запровадити цей курс на постійній основі, адже раніше був факультативом?

– Громадянська освіта десь з 2000-их років була факультативом. Ми дуже часто писали листи до директорів шкіл з проханням вводити цей курс. Але вони не поспішали. Дуже мало шкіл брали ці факультативи.

Тепер, коли розпочалася реформа української освіти, почали задумуватися над тим, чому ми так важко створюємо громадянське суспільство. Майдан – це був сплеск, але більше підтримки ніякої немає, люди не знають, як захистити свої права, як взаємодіяти з медіа, як діяти в конфліктних ситуаціях.

Також на рішення впровадити курс вплинули заклики міжнародних організацій, які казали, що в Україні треба будувати громадянське суспільство. ОБСЄ та Рада Європи почали пропонувати, аби ми звернули увагу на навчання громадянству. В концепції нової української школи постала вимога формування громадянської відповідальності.

– У яких класах ввели предмет? Чим, на Вашу думку, він зацікавить школярів?

– Ввели цей курс лише у 10-их класах. Багато вчителів кажуть, що діти задоволені, і йдуть на уроки з готовністю. Чому так? Бо вперше почали говорити про них самих. Вперше почали шукати місце дитини у цьому світі. Учні думають: “якщо я ідентифікую себе сьогодні і подумаю про себе майбутнього, можливо, це і буде шлях до успіху”.

Діти почали самі готуватися до цих предметів, вони можуть шукати в інтернеті багато інформації, чим хочуть здивувати вчителя. Під час занять можна поговорити, подискитувати, побачити свої якісь переваги, дитина на уроці громадянської освіти може виявитися лідером.

Говоримо про стереотипи. Вчителі починають дивитися на дітей з іншої точки зору. Вчитель бере особистість – зірочку – і робить з неї велику зірку. Діти усвідомлюють, що кожен особливий по-своєму.

– Які основні теми входять у курс, та які їхні особливості?

– В курс входять сім тем:

– Особистість та її ідентичність (обговорюємо, як народжена особа стає особистістю і громадянином).
– Права і свободи людини.
– Людина в соціокультурному просторі (це і поняття стереотипів, і субкультури. Діти думають, до якої групи в суспільстві вони можуть долучитися).
– Демократичне суспільство і його цінності.
– Цікава тема – світ інформації, мас-медіа та медіаграмотність (тут ми вмикаємо критичне мислення, емоційний свій інтелект; роздумуємо, для чого це потрібно, що хочуть медіа нам сказати своїми повідомленнями, чому саме так подана інформація. Діти аналізують, яким чином вони можуть бути теж кореспондентами і доносити інформацію).
– Взаємодія громадян і держави в досягненні суспільного добробуту (це вже економіка і фінансова грамотність. Але підхід інший: у тому, що не вирішуємо задачки з економіки, а думаємо, як зробити так, щоби в державі стати успішним).
– Україна, Європа, світ (про те, які можливості відкриваються для людей у міжнародній співпраці).

– Скільки готувалися до того, щоб впровадити курс?

– Бажання були й раніше, але готуватися почали офіційно від серпня 2017 року, коли стало відомо, що з 2018 року курс з’явиться на обов’язкових засадах.

– Як готували вчителів? Навчали їх в Івано-Франківську чи відправляли до столиці?

– Для вчителів семінари проводилися в Івано-Франківську. Ми організовували схожі семінари і в рамках проекту освіта для демократичного громадянства. В минулому році були проведені кілька занять для методистів районних відділів, ОТГ, які відповідають за галузь суспільствознавства. Окрім того, був семінар для голів методичних об’єднань.

Навчають цьому курсу вчителі правознавства. Ми вже впродовж багатьох років працювали саме в тому напрямку, аби перевернути освіту зі знаннєвої на компетентну. Аби вчителі вміли працювати з групами дітей, сформувати їх, почути кожного.

Особисто я є майстер-тренером цього проекту, пройшла багато тренінгів, їхала в різні міста і маю сертифікати. Згодом підготували ще шість майстер-тренерів, потім ще 20 людей, які вже працювали з учителями на курсах підвищення кваліфікації.

– Чи вистачає педагогів для викладання у Франківську? Чи достатньо в них кваліфікації?

– У педагогів достатньо кваліфікації, бо це ж не нові вчителі. Але найбільша небезпека в тому, щоб цей предмет не став довантажувальним. Головне, аби урок не перетворився на “прийшли-завчили” .

Вчителів вистачає і навіть є більше, бо зголошуються все нові й нові. Але все одно треба, щоб пройшло трохи більше часу, щоб вчителі зрозуміли точно, чи хочуть вони викладати в такому форматі.

Далі розмовляємо з учителькою Наталією Садковою.

Наталіє Яківно, що включає в себе поняття “громадянська освіта”?

– Громадянська освіта – це освіта суспільства, яке готове бути громадою і працювати заради майбутнього, бути відповідальним і діяти. Розуміти, що все, що сьогодні робиться, це тільки заради них і їхнього майбутнього.

Якими є практичні завдання для школярів у рамках курсу? Які домашні завдання?

– Практичні завдання – це, зазвичай, вправи, які передбачають взаємодію дітей і дослідження суспільства, його можливостей.

Домашні завдання можуть бути у формі проектів, якихось індивідуальних досліджень, але основне – кожне домашнє завдання максимально наближене до дитини, до її буденного життя. Те, як вона може реалізувати свої можливості, виходячи з того досвіду, який вже має.

– Скільки годин відводиться на предмет? Основний пласт матеріалу діти вивчають самостійно чи на уроці разом з учителем?

Оскільки підручників немає, то впродовж уроку – а це, здебільшого, пари, бо на громадянську освіту передбачено дві години в тиждень – ми можемо працювати з основними акцентами та найскладнішими питаннями теми. А вже вдома учні опрацьовують основну частину матеріалу за онлайн-підручниками, які є на платформі “Нова доба”.

Раніше читав, що вчителі ще не до кінця розуміють суть предмету. А тепер?

– Курс є складний, я погоджуюсь. Під час його вивчення ми маємо бути готові до тих актуальних проблем, які є в сучасному суспільстві. Вчителям буває складно піднятися до рівня дитини і подати їм цю інформацію зрозуміло.

Головне на кожному уроці – це учень, його досвід і крок до діяльності в суспільному середовищі.

– Яке, на вашу думку, основне завдання вчителя цього курсу?

– Основне – спонукати дитину до дії бути, активним і свідомим, що роль кожного учня – це частинка величезного спільного механізму, від якого залежить існування і розвиток нашої держави.

– Оцінюватиметься курс, як зазвичай, чи якісь інші критерії передбачені? Можливо, на чомусь зосереджується найбільша увага? 

– Під час оцінювання, в першу чергу, звертається увага на те, як дитина опрацьовує матеріал і наскільки вона активно працює на уроці та має бажання працювати далі. Тут немає чітких критеріїв, тут визначена виключно дитяча активна позиція.

Не обов’язково поняття зазубрювати на пам’ять. Важливо, щоб учень розумів їх. Активні діти двійок точно мати не будуть.

– Підсумкова оцінка ітиме в атестат? Чи передбачені екзамени?

– З цього курсу нема ні ЗНО, ні екзаменів. Він ні до чого не зобов’язує, окрім як до формування правосвідомості, але в атестат оцінка ітиме.

– Ви вже казали, що учні наразі не мають підручників. Наскільки несприятлива ситуація?

– Зараз в дітей їх взагалі немає, але вони мають ті ж онлайн-підручники, за якими можуть працювати. Крім того, на вже згаданому ресурсі в них є онлайн-щоденники. Вони проходять тести в інтернеті і там отримують оцінки. А ми вже бачимо, як вони працюють у домашніх умовах.

Чи передбачаються якісь нові форми роботи зі школярами в рамках цієї дисципліни?

– Ми працюємо з QR-кодами, вони дозволяють відкрити певну інформацію і значно спрощують процес пізнання того основного матеріалу, що ми маємо. Ще є різні пропоновані дослідження. Завдяки їм діти можуть поближче познайомитися зі своєю громадою, можливостями, територією, місцевістю. Також учні можуть брати участь у різних соціальних проектах всеукраїнського рівня.

Як учні реагують на громадянську освіту? Відносяться до курсу з якоюсь особливою увагою, чи навпаки сприймають, не так серйозно, як українську мову чи математику?

– Перше уявлення дітей було “це щось таке легеньке, філософське, щоб поговорити”, але невдовзі зрозуміли, що для того, аби говорити, треба мати основну базу, розуміти про що говорити. Коли вони відчули смак цієї бесіди, то збагнули, що краще за все сісти, прочитати, подумати і висловити свою думку доцільно.

Вчителям дуже важливо цей смак породити, спонукати учнів до того, щоб цей предмет став їм цікавим. Якщо вчитель не викличе здивування і зацікавлення, то діти не будуть хотіти вчитися.

– Днями ви повернулися з міжнародної конференції “Громадянська освіта в умовах збройного конфлікту”. Поділіться вашими враженнями від участі в ній.

– Враження надзвичайно приємні. Така можливість випадає не так часто. Я поспілкувалася не тільки з українськими учителями, а й з педагогами з Ізраїлю, Німеччини, Киргизстану, Молдови, Вірменії, Грузії. Такий досвід спонукає до активної взаємодії між колегами, аби створити державу кращою для нас.

Розмовляв: Костинюк Олександр

Фото: Юрій Валько

Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry

Loading...