Сьогодні, 6 липня, в Івано-Франківську на території комплексу Палацу Потоцьких організатори першої літературної резиденції ”Станіславський феномен” представили липневих резидентів. Місяць в Івано-Франківську житимуть та писатимуть киянка Катерина Гладка та полтавець Олександр Коба.
Читайте також: Синдром хронічної втоми – вигадка чи діагноз? Консультація франківської лікарки
“Це вже шостий, чи може навіть сьомий раз резиденція відбувається, точно не пригадаю. Тобто вже така традиційна штука в Івано-Франківську. І, як помічалося, де-не-де по Україні з’являлися свої резиденції, більш забезпечені, більш серйозніші на перший погляд, але традиція минала. Ми ж стараємося, щоб це продовжувалося”, – каже співорганізатор резиденції Василь Карп’юк.
Щорічно на участь в конкурсному відборі подаються близько 70 молодих авторів. Цьогоріч на скриньку резиденції надійшла рекордна кількість текстів претендентів – 79.
Долю молодих літераторів вирішувало журі, до якого увійшли Тарас Прохасько, Володимир Єшкілєв, Галини Петросаняк, Василь Карп’юк та Віталій Чупак.
“‘Я дуже рада і вдячна, що така резиденція існує, бо я сама мала можливість неодноразово бути учасницею подібних резиденцій у різних країнах світу. Тому я знаю, як важливо мати можливість місяць вільно творити, або не творити, а шукати натхнення, а вже потім творити”, – каже Галина Петросаняк.
При виборі переможців, каже письменниця, для неї основним критерієм стали тексти. Проза Олександра Коби підкупила жінку міждисциплінарністю та поліфонічністю. Творчість Катерини Гладкої вразила багатогранністю.
Вже майже тиждень Катерина та Олександр мешкають в Івано-Франківську, а сьогодні поділились першими враженнями.
“Івано-Франківськ, як культурний портал, має магічну властивість. Коли запитуєш людей не з Франківська, чому вони сюди приїздять, що їх сюди притягує, то вони рідко можуть відповісти щось конкретне. Наприклад, Ейфелева вежа чи якийсь архітектурний об’єкт. Але є якась сила, котра притягує. І ця сила називається люди. І я думаю, що Івано-Франківська це місто, яке дуже яскраво і помітно створюють люди”, – розповідає Катерина Гладка.
“Мені Івано-Франківськ видався дуже схожим на Полтаву. І вода тут за відчуттями теж схожа на полтавську. І люди, з котрими мені вдалося поспілкуватися, теж схожі на полтавчан. Думаю, в тому щось є. Ця резиденція для мене в першу чергу це можливість “воскреснути” після війни в емоційному плані, в плані бажання до життя, в плані нових ідей. Тому що на війні ти дуже часто ховаєш себе для того, щоб не загинути”, – каже Олександр Коба.
Окрім звичних літературних зустрічей та щотижневих есеїв в рамках резиденції літератори планують реалізувати документальний проект “Втрачений Івано-Франківськ” про зруйновані місця міста, їх історію, теперішніх мешканців та сьогодення.
ФОТО ТИЖНЯ
