Руслана Василюк – директорка івано-франківського комунального підприємства “Центр розвитку міста та рекреації”. В інтерв’ю для “Галки” керівниця розповіла, яке майбутнє у міського озера, про проблеми та перспективи розвитку парку Шевченка, куди поділися овечки та чи доцільно взагалі використовувати тварин для розваг.
Читайте також: Музей під ратушею планують розширити івент-майданчиком
– Розкажіть, які функції виконує очолюване Вами підприємство?
– Об’єктами обслуговування нашого підприємства є міський парк культури та відпочинку імені Шевченка, центральне міське озеро, озеро в мікрорайоні Пасічна (Німецьке), парк по вулиці Молодіжна, сквер «Первоцвіт» у мікрорайоні Пасічна. Ще одним напрямком діяльності є організація та забезпечення проведення різноманітних ярмарок, фестивалів та культурно-масових заходів у місті.
З серпня минулого року підприємство також забезпечує функціонування оглядового майданчика на міській ратуші та інформаційно-туристичного центру. З початку роботи оглядового майданчика побачити наше місто як на долоні змогли понад 17 тисяч відвідувачів, а послугами інформаційно-туристичного центру скористався 721 турист, з них 140 – іноземців.
Крім того, з лютого цього року КП «Центр розвитку міста та рекреації» стало організатором скороченої процедури реєстрації шлюбу у рамках пілотного проекту міністерства юстиції «Шлюб за добу». Всього цією новою послугою вже скористалися 52 пари.
– Вже минув рік від початку діяльності підприємства. З чого розпочали свою роботу? Що вдалося вирішити?
– Першочергово ми почали відновлювати належну інфраструктуру об’єктів обслуговування. Спільно з департаментом архітектури розробили схему зонування парку Шевченка. Чітко виділили та обмежили зони розваг, дрібнороздрібної торгівлі, літніх торгових майданчиків. Місця під останні облагородили: підприємці привели їх зовнішній вигляд до належного стану. Облаштували нові алеї, що дозволило значно розширити корисну площу парку. Максимально облаштовуємо зони для спокійного відпочинку. До слова, цьогоріч розпочинаємо роботи по завершенню влаштування алей в напрямках усіх входів до парку.
На літній естраді в парку проходить велика кількість заходів, організаторами яких є як наше підприємство, структурні підрозділи виконавчого комітету, так і різноманітні підприємства, установи та громадські організації. Внутрішні приміщення літньої сцени потребували невідкладного ремонту. Відповідно ми провели капітальний ремонт, закупили меблі для забезпечення комфортних умов учасників заходів.
Капітально відремонтували шлюз і перелив на так званому «Лебединому озері» в міському парку, який вже кілька років перебував в аварійному стані. Здійснили капітальний ремонт і приміщення для технічного персоналу, оскільки саме від цих людей залежить належний рівень утримання територій.
Кожне сучасне підприємство повинне бути соціально відповідальним. Ну не може працівник бути ефективним, якщо йому не забезпечувати належні умови праці. В приміщенні не було опалення, гарячої води, шафок для одягу і так далі.
Провели капітальний ремонт єдиної громадської вбиральні на міському озері, відремонтували приміщення для зимівлі птиці.
Ми плануємо найближчим часом закупити нові види водоплавних птахів. Саме завдяки тому, що ще до зими ми провели там ремонт, нам вдалося виходити врятованого лебедя, якого зараз випустили на «Лебедине озеро» в парку.
Розпочали капітальний ремонт в приміщенні біля дитячого майданчику “Рошен”, яке колись здавалося в оренду підприємцям. Плануємо облаштувати тут кімнату матері і дитини (з опаленням, санвузлом, яка буде функціонувати цілорічно), тим паче, що воно знаходиться в місці, де гуляє багато батьків з маленькими дітками.
Крім того провели багато роботи з різноманітних обстежень та оформлень необхідної документації, яка була відсутньою. Детальний звіт за 2016 рік можна знайти на сторінці нашого підприємства у Фейсбуці.
– Ви згадали про врятованого лебедя, якому мають купити пару. Кого ще плануєте закупити?
– Пригадую своє дитинство, коли з батьками любила гуляти парком. Лебеді завжди викликали захоплення та позитивні емоції. Недарма нижнє озерце в парку в народі так і назвали – «Лебедине». Думаю, що паркові озера багато втрачають без водоплавної птиці. Тому і плануємо закупити пару нашому врятованому лебедеві, залишилося лише визначити його стать (посміхається), та ще пару чорних лебедів. Але родзинкою мають стати і яскраві качечки-мандаринки, які плануємо закупити до Дня міста.
– Чи досі живуть черепахи на Лебединому озері?
– Три черепашки теж живуть на Лебединому озері. Але їх можна побачити тільки у теплу погоду: тоді вони вилазять на острівець і гріються на сонечку.
– Міське озеро влітку «зелене», у ньому не можна купатися. Як плануєте вирішувати цю проблему?
– Питання стану міського озера справді є вкрай важливим і потребує комплексного аналізу і підходу. Для покращення якості водойми локальних заходів недостатньо. Ця проблема обговорюється в ЗМІ та соцмережах вже багато років, однак жодних заходів з цього приводу не вживалося.
Слід зауважити, що на стан озера впливає ряд природніх та антропогенних факторів, багато з яких носять незворотній характер (давно зруйнована складна гідросистема озера, зокрема, засипані ставки обабіч вулиці Небережна, здійснювалася тотальна забудова). Основним джерелом наповнення міського озера є річка Млинівка. Крім того вода в озеро надходить з каскаду озер в парку Шевченка, джерела та завдяки атмосферним опадам.
Стан русла Млинівки є вкрай незадовільним: зруйновані шлюзи, бетонні лотки та інші частини гідроспоруд, русло замулене, захаращене гіллям, сміттям та заросле кущами. Під час повеней 2008-2010 років був перекритий, ймовірно несанкціоновано, канал, що сполучав річку Стебник з річкою Бистриця Солотвинська.
Минулого року ми розпочали активну підготовчу роботу: провели численні зустрічі з залученням компетентних структур, замовили водолазне обстеження підводної частини гідроспоруд міського озера, оскільки не можна працювати над питанням додаткового водопостачання без висновків щодо технічного стану гідроспоруд, замовили паспорт водного об’єкту, проект з капітального ремонту гідротехнічних споруд річки Млинівка (від житлового масиву «Калинова слобода» до відстійника біля “Парк-Готелю”) для забезпечення сприятливого гідрологічного режиму озера. Зараз проект проходить експертизу, після чого буде оголошено тендер і розпочнуться роботи.
Крім того ми оголосили тендер на придбання спецтехніки для чистки озер, а саме мініземснаряду, човна-косарки для ліквідації прибережної рослинності та чистки водного плеса. Важливим для стану водойм є їх зариблення. Цьогоріч передбачені 150 тисяч гривень на придбання зарибку дорослого білого амуру, оскільки саме цей вид риби добре поїдає грубу рослинність. Після завершення тендерної процедури передбачаємо зарибнити не лише центральне міське озеро, але і Німецьке.
З приводу того, що в озері не можна купатися, трохи з Вами не погоджуся. Ми щороку робимо забір води на хімічний аналіз, адже єдиним сертифікованим пляжем є саме пляж на міському озері.
– У загальному, яке майбутнє у міського озера? Що ще плануєте облаштувати, крім доріжок за 15 мільйонів гривень?
– Проект реконструкції доріжок довкола озера розроблений на замовлення Департаменту комунальної, житлової політики та благоустрою. Це лише початковий етап оновлення інфраструктури цього об’єкту. Озеро є улюбленим місцем багатьох людей, які займаються бігом – від звичайних мешканців до професійних спортсменів. Тому влаштування професійних бігових доріжок є ключовим елементом цього проекту.
Але тут також багато людей, які грають пляжний волейбол і баскетбол, тому у планах влаштування цих майданчиків (ймовірно вже наступного року). Пляжну зону також облаштуємо новими відпочинковими елементами, роздягалками, передбачений ремонт душу.
Також потребують капітальної реконструкції території при вході на озеро, адже ці зони пострадянського планування є зовсім нефункціональними. Ліворуч планується влаштувати величезний дитячий простір, оскільки соціальна інфраструктура для дозвілля дітей є недостатньою. У парку знаходиться лише один дитячий майданчик «Рошен», на якому не справляється плата за користування. Решта атракціонів та послуг у сфері розваг надається підприємцями на комерційній основі.
В умовах економічної кризи надзвичайно важливою є соціальна складова, яку повинні забезпечувати рекреаційні зони. Молоді батьки, які в теплий період року практично щоденно проводять там свій час з дітками, крім платних атракціонів та розваг повинні мати можливість проводити значну частину часу в комфортно облаштованих зонах відпочинку для дітей, зроблених в еко-стилі.
У планах створити відпочинкову зона з урахуванням потреб різних вікових груп. Центральні сходи також підлягатимуть повній реконструкції з влаштуванням сухих фонтанів. Звісно, що таке перепланування потребує детального вивчення, громадського обговорення та розробки якісного урбаністичного проекту.
– Як Ви ставитеся до скандальних забудов навколо міського озера?
– Вкрай негативно. Особливо це стосується тих забудовників, які розпочинають будівництво без необхідних погоджень та дозволів, не дотримуючись жодних вимог і норм, а потім узаконюють його в судовому порядку.
– Як щодо розваг на плесі міського озера? Ви купили кілька катамаранів того року. Що цього року у планах?
Минулого року ми закупили п’ять нових човнів та три дитячі катамарани. Цьогоріч ми робимо капітальний ремонт старих човнів, а також плануємо придбати ще дорослі катамарани. Крім плавзасобів в прокат можна буде також взяти велосипеди.
– Чи плануєте якось облагороджувати Німецьке озеро?
Так, звісно. Зараз спільно з управлінням інвестиційної політики та платформою “Тепле місто” працюємо над дослідженням запиту громади Івано-Франківська на види дозвілля довкола озера для подальшого формування концепції облаштування там громадського простору. Оскільки цей процес є досить тривалим та потребує ретельної підготовки, капітальних робіт в цьому році ми не плануємо.
– Архітектори зі всієї України обговорювали створення сучасної відпочинкової зони на базі Парку Шевченка? Які є проблеми у парку і яким Ви його бачите у майбутньому?
– Справді, ми розпочали роботу над розробкою єдиної концепції парку Шевченка та міського озера. Першим етапом цього процесу став хакатон, в якому взяли участь близько 20 учасників – це архітектори з Польщі, Хмельницького, а також активні студенти із різних ВНЗ міста. В результаті ми отримали ряд пропозицій та візуалізацій. Це такий собі пробний крок.
Роботу в цьому напрямку ми продовжуємо. До проекту долучилися львівські колеги. Це потужна команда професіоналів, які мають величезний досвід участі в різноманітних архітектурних та урбаністичних проектах. У рамках такої співпраці плануємо здійснити комплексне обстеження об’єктів, в тому числі і соціологічне, розробити схему планування та розвитку, провести професійні воркшопи, медіакампанію, презентації результатів воркшопів, збір пропозицій мешканців, розробку проектно-кошторисної документації.
І тут ще раз наголошу, що максимально хочемо залучити мешканців до участі у формуванні концепції, адже нам потрібен якісний громадський простір.
Людям необхідно повернути відчуття того, що у них є право на місто: колективне, а не приватне. Громадський простір потрібен не лише для того, щоб задовольняти існуючий попит громади, але і для того, щоб цю громаду формувати.
– На території парку не вистачає вбиралень. Чи є у планах вирішити цю проблему, до прикладу, встановити біотуалети?
– На території парку функціонують дві громадські вбиральні, крім того планується влаштувати цілорічну вбиральню в майбутній кімнаті матері та дитини. І цього цілком достатньо. А ось на Німецькому озері чи в парку на Молодіжній такі речі справді необхідні. Але я противник біотуалетів. Актуальніше встановлювати модульні вбиральні. Для парку на Молодіжній зараз розробляється комплексний проект із благоустрою, який передбачає встановлення модульних вбиралень. Але коли будуть виконані ці роботи, точно сказати не можу. Найімовірніше, що вже наступного року.
– Одвічна проблема: люди у соцмережах скаржаться, що в парку ворони всюди залишають послід. Що робите чи плануєте зробити для вирішення цієї проблеми та чи можливо її вирішити?
– Як не прикро, але методи боротьби з воронами є або недовговічними, або неефективними. Дискусії довкола цього питання не припиняються, при чому думки людей розділяються. Одні за будь-які, навіть дуже радикальні методи боротьби, інші – категорично проти. З досвіду інших міст, поки що немає однозначного вирішення.
Що ж можна робити? Деякі кронують дерева. Але уявіть, як це виглядатиме в парку – голі стовбури і лише основні гілки. Збивати гнізда – дає ефект на дуже короткий період. Акустичні відлякувачі? Тут є два «але». Перше – потужні ефективні відлякувачі призначені для маловідвідуваних місць (поля, сади, сміттєзвалища і тощо), оскільки вони видають досить гучні звуки, що може налякати малечу, та й просто для відвідувачів буде дуже некомфортно. Друге – вони впливають не лише на ворон, але й інших птахів, наприклад голубів і горобців, що в свою чергу може призвести до розмноження шкідників. Пробуємо знайти відповідь на це питання в орнітологів. Поки що безрезультатно.
– Куди поділися овечки, які жили на території парку, коли директором був Володимир Ротару?
– Зоокутки – це цікава річ для діток. Але не ціла бараняча ферма в парку. Тим паче, спочатку потрібно забезпечити належні умови утримання бідолашних тварин. Не гуманно було тримати їх в напіврозваленій стайні. Тому ми прийняли рішення їх продати фермерському господарству.
– Чи вважаєте правильним, що використовують тварин, зокрема, поні, на території парку для розваг?
– В парку вже давно немає поні.
Взагалі у парку як у рекреаційній зоні надавати дозволи підприємцям на використання тварин (переважно таку діяльність здійснюють підприємці) я не вважаю доцільним. Потрібно спочатку забезпечити належні умови для їхнього утримання. І це не має бути велика кількість поголів’я, а якийсь зоокуточок, наприклад, із екзотичними птахами, невеликими тваринами.
Щодо того, що доцільно облаштувати у зоні, де колись знаходилися наші тваринки, ми будемо радитися з громадськістю. Це буде зоокуток, або територія, облаштована доріжками для їзди на велосипедах, веломобілях, або варіант, який запропонують мешканці міста.
– Які роботи проводяться у парку Шевченка до Дня міста? Що тут відбуватиметься?
– На території парку проводитимуться багато різноманітних заходів, які організовують як різні управління, так громадські організації.
Як я уже казала, у парку розпочалася реконструкція алей, які ведуть до всіх виходів із парку, та території перед літньою сценою (якщо дозволять погодні умови, роботи завершаться до початку червня), тому ми шукаємо інші локації, можливості підключення до до електроенергії. Ми забезпечимо проведення заходів, не зважаючи на невеликі незручності, пов’язані з реконструкціями.
– Відомо, що тогоріч жительці Франківська на голову впала гілка у міському парку. Чи були ще такі випадки та що у КП зробили, щоб більше не повторювалися такі ситуації?
– Справді, такий прикрий випадок стався в перший місяць діяльності нашого підприємства. Дерева в парку досить старі і потребували постійного догляду. Ми комісійно обстежили стан зелених насаджень і почали системну роботу щодо зрізки аварійних та сухостійних гілок (першочергово на центральних алеях), а також видалили сухостійні, аварійні та фаутні дерева, звісно, після отримання на це відповідних дозволів.
Цьогоріч плануємо продовжувати чистку та омолодження дерев. Крім того хочемо провести інвентаризацію зелених насаджень з нанесенням їх на карту. Таку інвентаризацію повинні проводити фахівці, тому вирішили звернутися за допомогою до Львівського лісотехнічного університету. А ще плануємо розробити так званий маршрут рідкісних та цінних дерев, який будемо постійно доповнювати новими екземплярами. Впевнена, що це особливо сподобається діткам.
– Чи часті випадки, коли люди самі нищать комунальне майно, та як із цим боретеся?
– Зумисні пошкодження є. Це стосується, зокрема, поламаних сакур у парку Шевченка, які передали з резиденції посла Японії в Україні. На алеї ми встановили дві камери відеоспостереження. Плануємо і далі оснащувати парк камерами.
Зараз ми опрацьовуємо питання постійного електропостачання до відеокамер. До стовпів освітлення, які є в парку, електрика постачається лише у вечірній та нічний час доби. Як відомо, у місті діє програма “Безпечне місто”. Інформація зі встановлених камер передаватиметься в онлайн-режимі.
– Чи стають люди, все таки, більш свідомими у питаннях збереження комунального майна?
– Не завжди майно нищать хулігани. Деколи люди роблять це несвідомо. Наприклад, коли хочуть підійти сфотографуватися до дерев чи кущів та таким чином топчуть газон і нищать насадження. Але, у принципі, люди вже один одному роблять зауваження. Я це часто бачу, коли ходжу по території, спілкуюся з людьми.
Люди активно включаються, і думаю, що треба й далі щось робити, садити, не зважаючи на те, що часом лавки ламають, щось викрадають, ламають зелені насадження, чи крадуть квіти. Треба привчати людей, що у громадських місцях має бути культурно і красиво. З часом я думаю, що у нас усе буде гарно.
– Чи будете якось окультурювати сквер на Молодіжній, бо люди скаржаться, що там не можна погуляти ні з дітьми, ні самим?
– Минулого року вже розпочалися роботи з влаштування доріжок, у сквері встановили нові лавки та урни, частково зрізали аварійні дерева та сухостійні гілки. Цього, звісно, недостатньо для території, яка є чи не єдиною рекреаційною зоною для такого великого мікрорайону. Саме тому зараз готуються завдання на розробку робочого проекту облаштування зон для проведення дозвілля людей різних вікових категорій. Тут планується спорудження амфітеатру, влаштування «скандинавського містечка», «ліана-парку», влаштування спортивного майданчика зі штучним та трав’яним покриттям, громадської вбиральні, зовнішнього освітлення, інженерних мереж та інше.
ФОТО ТИЖНЯ
