22 червня відбулося засідання робочої групи з обговорення та опрацювання чотирьох муралів, які з’явилися на стінах будинків в середмісті під час Porto Franko Gogol Fest.
Нагадаємо, по завершенні фестивалю Porto Franko Gogol Fest влада міста засумнівалась в мистецькій цінності нових муралів на вулицях і скликала комісію для вивчення їх цінності.
Днями розпорядженням міського голови до складу комісії було включено Світлану Лосюк, Юрія Височанського, Володимира Гайдара, Віталія Греха, Богдана Губаля, Михайла Дейнегу, Ростислава Держипільського, Василя Іваночко, Володимира Ідака, Ірину Клицюк, Оксану Мельничук, Дмитра Нижника, Зіновія Соколовського, Юрія Филюка та Миколу Якимечка.
На сьогоднішнє засідання з’явились майже всі члени комісії, окрім Віталія Греха, Ростислава Держипільського та Юрія Филюка. Позицію останнього представляв Роман Малиновський.
Першим слово надали технічному директору фестивалю, архітектору Володимиру Гайдару.
“Хочу подякувати містянам за участь і цікавість до всіх напрямів фестивалю. Всі напрямки були спрямовані і сформовані так, щоб подати щось нове, свіже, нестандартне для того, щоб підтягнути десь трохи місто у сучасний контент, сучасний контент мистецтва”, – каже Гайдар.
“Ми довірилися професіоналу і, думаю, так потрібно робити завжди, – пояснює Гайдар, – Ми також ставили певні рамки. Зважаючи на нашу ментальність, релігійність, історію, ми поставили чіткі рамки в наступних напрямках: жодних релігійних мотивів, жодних політичних напрямків, а також не повинно бути згадано неприйнятних для нашого суспільства морально-етичних норм. Я вважаю, що в цих рамках було проведено увесь фестиваль, зокрема й мурали”.
“Я вважаю, що мурали виконали свою місію. В першу чергу, про них говорять. Говорять про них, як про факт, що відбувся в Івано-Франківську. Вважаю, що це абсолютно правильно, тому що змусити людей думати і говорити – це і є основна мета сучасного мистецтва”.
“Якщо він робив би це в себе вдома, то він може робити, що хоче. Якщо він це робить для міста і громади, то, напевно, треба було погодити екскізи. Але, якщо зараз департамент каже, що погоджується з цим і підтримує, то я не розумію, чому ми тут зібралися? Питання про ескізи треба було вирішувати з самого початку, а не тоді, коли люди зробили свою роботу. Це не етично по відношенню до художників “, – заявив Дейнега.
“Як на мене, то мурали найслабша локація фестивалю. Чому так? Бо ми є місто не культурне в цьому плані. Є окремі одиниці, які створюють, а не малюють Карпати. В нас щось створити,а не перемалювати велика проблема. Оскільки ті лічені художники, які могли зробити сучасні, цікаві і приємні для споглядання композиції були не залучені, а йшлося, скажемо так про “зальотних птахів” і ескізів ніхто не бачив, тому це абсолютно передбачуваний результат”, – каже Якимечко.
“Ці мурали абсолютно випадкові речі. А такі речі треба передбачати. Наприклад, оголосити конкурс”, – каже Губаль.
“Можна сперечатися зі смаками, але не можна сперечатися з пам’ятками. Пам’ятки – це факт”, – зауважив Панчишин.
“Про якість цих робіт – абстрактна розмова. Кожен залишиться при своїх смакових думках. Давайте почекаємо певний час, походимо повз ті стіни, подивимось чи ми помічатимемо їх завтра чи, навпаки, хтось приїздитиме в Франківськ, щоб сфотографуватися на фоні роботи молодого художника”, – каже Звіжинський.
“Після того, що ми, всі тут присутні, зробили з міста з багатьох причин: своєю діяльністю чи бездіяльністю, участю в таких комісіях, чи мовчанкою. В нас є багато про що говорити, окрім муралів. Мені здається, що ми надто серйозно до цього ставимося. Мурали – це гра. Розслабтесь”, – каже Голомідова.
“Насправді, це все це пошук формату того, як нам в місті спілкуватися надалі про нове сучасне мистецтво. В світі це відбувається у формі спілкування обговорення та форма спілкування спеціалістів. Тобто нам потрібно зробити умовну платформу чи ЗМІ, де б люди, які мають бажання, або мають на це повноваження, рецензійно, тобто критично, висловлюватися документально про ті, чи інші речі”, – каже художник.
ФОТО ТИЖНЯ
