(Не) наступити на граблі Коломиї. Як створюється Івано-Франківська ОТГ

Автор: Костинюк Олександр

13 Тра, 2019 18:26

(Не) наступити на граблі Коломиї. Як створюється Івано-Франківська ОТГ

Однією з ключових реформ в Україні є реформа децентралізації. Суть її полягає в передачі значних повноважень та бюджетів від державних органів місцевим громадам з метою формування ефективного місцевого самоврядування.

Читайте також: "Місто повинно розширювати свою територію", - Марцінків про створення Івано-Франківської ОТГ (ФОТО)

В Україні процес децентралізації стартував у 2014 році і з тих пір набрав немалих обертів. Натомість у більшості країн Європейського Союзу за останні два десятки років реформа децентралізації вже відбулася. Багато питань там вирішують не в центрі, а на місцях. Як показує європейський досвід, мешканці міст чи сіл краще знають свої потреби, ніж чиновник у столиці.

Створення Івано-Франківської ОТГ

Вже четвертий рік поспіль на Прикарпатті тривають процеси зі створення об’єднаних територіальних громад. Не став виключенням й Івано-Франківськ. Міська влада неодноразово заявляла, що місто хоче розширювати свою територію та розвиватися, тому запропонувала приміським селам об’єднатися з Івано-Франківськом в ОТГ задля взаємовигідної плідної роботи. Кілька сіл уже підписали з містом угоди про співпрацю та рухаються в напрямку до створення спільної громади.

Директор Івано-Франківського Центру розвитку місцевого самоврядування (ЦРМС) Руслан Панасюк розповідає, що надзвичайно важливо, аби об’єднання відбулося на рівних умовах.

“Розуміємо, що Івано-Франківськ буде беззаперечним центром майбутньої ОТГ. За різними факторами, до прикладу, фінансовими чи якістю наданню послуг, місто вже і так задає темпи для сусідніх територій. Тому на початку 2019 року, коли ми розпочали працювати над створенням ОТГ, розуміли, що все має відбутися на рівних умовах. Не з позиції сильнішого і слабшого, старшого чи меншого, а саме нарівні. Тому Івано-Франківський ЦРМС напрацював проект майбутнього статуту потенційно створеної громади, щоб уникнути ризиків та звести до мінімуму побоювання усіх сторін. Адже коли домовленості та обов’язки прописані й закріплені на папері, то це вже гарантія”, – каже Руслан Панасюк.

Саме зараз неможливо не згадати про досвід першої на Прикарпатті ОТГ з центром у місті обласного значення – Коломийської, яка була створена восени 2018 року.

За словами керуючого справами Коломийської міської ради Тараса Кухтара, незважаючи на успішну співпрацю, об’єднана територіальна громада з центром у Коломиї ще досі не має статуту. На його думку, цей документ точно би не завадив.

“Хоч ми і знали, що сільські громади не проти приєднатися до Коломиї в ОТГ, та все ж якісь випадки пересторог у сільських мешканців були. Ми не мали можливості закріпити взаємні домовленості у статуті, тому обійшлися обіцянками на словах, яких успішно дотримуємося. Наразі ми лише думаємо почати працювати над його створенням, але на сесіях міської ради приймаємо дуже багато нормативних документів і рішень, які регулюють відносини в громаді. Мені подобається ідея створення такого документу. Статут – це класно, але поки що ми працюємо без нього, і все в нас гарно складається”, – зауважив Тарас Кухтар.

На думку Руслана Панасюка, Коломия показала хороший приклад, як можна домовлятися на словах і витримувати ці домовленості. Але у випадку потенційної Івано-Франківської ОТГ, напрацювавши проект статуту, сторони просто перестраховуються.

“Ми хочемо, щоб це був загальновідомий документ, тому вперше у нас в області та в Україні загалом взялися за його напрацювання. Проект статуту ще буде точково допрацьовуватися, щоб врахувати всі моменти, та особливості тих територій, які ввійдуть в ОТГ. Знаєте, влада може змінитися, обіцянки однієї команди можуть змінитися обіцянками інших, проте розроблений статут зможе гарантувати учасникам громади рівні та зрозумілі умови співпраці”, – каже директор Івано-Франківського ЦРМС.

Наразі робота над створенням Івано-Франківської ОТГ, яка дещо призупинилася через президентські вибори, знову активізувалася. Якщо з початку 2019 року увага акцентувалася на створенні партнерських відносин Франківська з селами (зустрічі та діалог міської влади з громадами сіл, підписання угод про співпрацю), то зараз вже йде мова про саме момент утворення об’єднаної громади.

“Ми не поспішаємо. Ми не хочемо утворити Івано-Франківську ОТГ за будь-яку ціну. У нашому випадку головне – це якість, рівність та взаємовигода”, – додав Руслан Панасюк.

Ризики, побоювання та труднощі

Через різні причини містяни та сільські жителі часто з недовірою та пересторогами говорять про ймовірне спільне об’єднання. Іноді такі переживання є цілком логічними та обґрунтованими, іноді ж – просто “породжені” нерозумінням суті процесу децентралізації.

На думку керівника франківського ЦРМС Руслана Панасюка, головне в таких випадках – вести діалог та домовлятися.

“Ми розуміємо страх сільських рад, які, до прикладу, бояться у потенційній громаді втратити свій основний ресурс – землю. Так само вони мають перестороги, що представники їхніх територій на сесіях міської ради будуть «поглинуті» більшою кількістю депутатів і таким чином не зможуть впливати на прийняття рішень. Є багато нюансів. Якраз для того, щоб учасники громади могли уникнути ризиків, ми й напрацювали статут. Інший важливий момент – це діалог з мешканцями сіл. Щоб не боятися, вони мають заздалегідь розуміти, що чекає на село, у разі його входження в ОТГ. Бо, попри всі страхи, це насправді взаємовигідний процес”.

Далі Руслан Панасюк називає конкретні моменти, передбачені статутом, які гарантують селам рівні умови співпраці:

  • всі сільські ради, які входять в ОТГ, матимуть у міському виконавчому комітеті свого представника – старосту села;
  • рішення, які стосуються колишньої території сільської ради, будуть виноситися на розгляд виконкому та міської ради, лише якщо вони попередньо схвалені громадськими радами на місцях;
  • передбачений обов’язковий звіт і старост, і голови ОТГ у кожному створеному старостинському окрузі громади.
  • напрацьовані пропозиції з фінансової підтримки сільських територій, щоб “підтягнути” сервіси муніципальних послуг до рівня, які має місто.

Село Підпечери, що знаходиться поблизу Івано-Франківська, є одним із тих, які заявили про готовність об’єднуватися з містом в ОТГ. Очільниця села Ярослава Довженко розповідає – коли зайшла мова про об’єднання з містом, деякі її односельці поставилися до цього з недовірою.

“Дехто думав, що Франківськ може забрати землі, але місто пообіцяло без відома громади села не втручатися в наші справи, і нас це влаштовує. Тому загалом настрої змінилися. Якщо буде співпраця на взаємовигідних умовах, то це селу не завадить”, – каже Ярослава Довженко.

В.о. старости села Шепарівці Коломийської ОТГ Ірина Муцак теж розповідає, що спочатку люди переймалися і не знали, “добра ця децентралізація чи погана”.

“Звичайно, ми вагалися, адже до цього у нас всі села об’єднувалися лише з селами, а ми пішли іншим шляхом та доєдналися до міста. Люди боялися, що місто ввійде в межі села і почне будувати багатоповерхівки. Переживали, що місто забере й почне вирубувати ліси. Ми їм пояснили, що це неможливо, бо ліси є власністю Лісового фонду. Селяни переживали, що піднімуться тарифи, зростуть податки та збори. Але основне, що ми мали діалог. Коли мешканці Шепарівців зрозуміли, що це не страшно, а дуже навіть вигідно, то більшістю голосів вирішили ввійти в Коломийську ОТГ… і не пошкодували”, – говорить Ірина Муцак.

Керуючий справами Коломийської міськради Тарас Кухтар зауважує, що процес об’єднання в ОТГ у них пройшов дуже “м’яко” та загалом без проблем. Проте, інколи виникали певні труднощі.

“Ми наштовхнулися на деякі неузгодженості в законодавстві. Наприклад, це стосується реєстрації актів цивільного стану. Сільські жителі звикли, що зареєструвати народження дитини, шлюб чи смерть можна в сільській раді. Зараз старости – колишні сільські голови – не наділені такими повноваженнями. Мешканці села були змушені їхати до міста, щоб вирішити ці питання. Інший момент: місто стало правонаступником сільських рад і мало перейняти документацію з сіл. А щоб усю її десь розмістити, потрібно багато місця. Також існувала проблема з фаховим рівнем деяких працівників. Хтось краще вів документацію, а хтось значно гірше: довелося витратити деякий час, щоб навести лад у документах”.

На запитання “а чи не будуть жителі Івано-Франківської ОТГ відчувати таких конкретних незручностей?” Руслан Панасюк відповідає, що місто вже готується оптимізувати роботу так, щоб все було комфортно.

“Піднімалося питання про створення віддалених робочих місць міського ЦНАПу. Вони мали б знаходитися в центрах тих рад, які ввійдуть в ОТГ. Для мешканців сіл, це буде зручно. Щодо архівів – ясно, що міськрада теж стане правонаступником усіх напрацювань сільських рад. Це вимагатиме координації та спільної роботи. Але місто до цього готове”.

Часто, говорячи про потенційне об’єднання, люди побоюються неефективного розподілу коштів на місцях та моментів корупції. Ця проблема теж нівелюється створенням громадських рад з числа активних людей, сільських екс-депутатів та членів виконкому. Адже громадські ради, зможуть самі вирішувати, на що їм більше потрібно спрямувати кошти, закладені в бюджеті.

Таким чином, на думку Руслана Панасюка, насправді усі ризики зводяться до мінімуму.

“Якихось людських перепон до плідного об’єднання я не бачу. Ми багато всі спільно працюємо, відверто з усіма розмовляємо. Влада Івано-Франківська максимально відкрита до сільських жителів. Немає питань, які би замовчувалися, адже це взаємовигідна й потрібна справа”.

В чому ж вигода?

Реформа децентралізації – взаємовигідний процес як для міст, так і для сіл. Села отримують додаткові грошові ресурси на розвиток, бо державою передбачена підтримка у вигляді інфраструктурної субвенції. Якість різного роду послуг у селах “підтягуються” до рівня міських. Місто ж – розширює свою площу, отримує додаткові землі та розвивається.

Тарас Кухтар каже, що основним плюсом для Коломиї після об’єднання в ОТГ, став якраз фактор землі.

“Землі за межами населених пунктів, якими управляли райдержадміністрації, передають на баланс громад. Їх можна використати для залучення інвесторів, побудови нових підприємств, відкриття туристичних атракцій, зелених зон. Це плюси і для міста, і для сіл, бо з цього тепер можна отримувати певний зиск”.

Щодо сіл, то керівник справами міської ради зауважує, що після об’єднання з Коломиєю, селам перерахували і заклали новий, значно більший бюджет.

“До прикладу, село Воскресинці мало бюджет 350 тисяч гривень. А на 2019 рік їм бюджетом передбачили близько 1,5 мільйона гривень. Мешканці самі громадою розприділять, на що їм більше потрібно спрямувати ці кошти”.

Ще один плюс – кадрове забезпечення. “Значну частину працівників сільських рад ми влаштували у нас. Практично всі голови стали в.о. старостів сіл, усі секретарі стали адміністраторами ЦНАПів”, – розповідає Тарас Кухтар.

Місто зайшло в села зі своєю технікою та відлагодило всю “господарку”. Крім того всі програми із перевезення, допомоги із соцзахисту, які були доступними для містян, зараз поширюються на мешканців сіл.

“Конкретні приклади: до нас звернулася ціла парафіяльна громада, аби допомогти обрізати дерева біля церкви. Раніше жителі села мали її оплатити, збирали гроші цілою громадою, а тепер ми приїхали і за день все обрізали й зробили лад. У контексті медичної реформи: у нас навіть не всі села мали фельдшерсько-акушерські пункти. Коли ми об’єдналися, то в селі Саджавка (населення 3500 осіб) відкрили повноцінну амбулаторію з сімейним лікарем. А до цього у ФАПі не було ні світла, ні опалення, ні води. А зараз там є ще й обладнання. Очевидні зрушення всього лише за півроку”, – додав Тарас Кухтар.

Керуючий справами Коломийської міськради вважає, що якщо все буде під контролем громадськості, то і Коломия, і села продовжать стрімко розвиватися.

В.о. старости Шепарівців Ірина Муцак каже однозначно – мешканці її села після об’єднання з Коломиєю вже бачать плоди співпраці.

“Покращилося транспортне сполучення – ввели додатковий рейс з Коломиї до сіл, а департамент соцзахисту роздав жителям талони на проїзд. Найбільше зараз ми співпрацюємо з відділом комунального господарства міської ради. Комунальна служба пообрізала, де потрібно, дерева та прибрала гілля, надавала взимку транспорт для прогортання снігу. Раніше коштів на розвиток інфраструктури села майже не було. Зараз же запланували зробити поточний ремонт вулиці, облаштувати, де треба, вуличне освітлення, а також капітально відремонтувати школу, клуб та сільську раду”.

За словами голови Підпечерів Ярослави Довженко, село вже давно має тісні зв’язки з Івано-Франківськом, тому співпраця в якості членів ОТГ має принести ще більшу користь.

“Для нас Франківськ є центром цивілізації (сміється, – ред.). Здебільшого наші люди вже давно працюють у Франківську. Ми багато років користуємося деякими послугами міста в різних сферах. Мережі водопостачання та водовідведення уже передали на баланс франківського “Водоекотехпрому”, зараз хочемо їхнього розвитку та покращення. Деякі наші діти вже давно ходять до міських шкіл, користуються послугам дитсадків. Подальша співпраця для села точно не буде зайвою. Ми  відчуваємо проблему в транспортному обслуговуванні. Надіємося, що після об’єднання до Підпечерів продовжать маршрут якогось міського автобуса, і це покращить наше сполучення”, – додала Ярослава Довженко.

На завершення Руслан Панасюк каже, що працюючи над створенням ОТГ, Івано-Франківськ уже враховує досвід і Коломиї, й інших міст та сіл, і, звичайно, робить власні напрацювання.

“Це величезний пласт роботи, бо це додаткові території, люди та увага до їхніх проблем. В один момент все не станеться, і ситуація в селах одразу не покращиться. Але з часом все буде. Це спільна робота влади міста та села, сільських мешканців та містян. Тільки спілкуючись і розуміючи потреби одне одного можна досягти успіху”.

Руслан Панасюк сподівається, що процес утворення Івано-Франківської ОТГ завершиться до кінця 2019 року, і вже з наступного об’єднана громада запрацює.

Приєднуйтеся до каналу “Галки” у Telegram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry

Loading...