У громадському ресторані Urban Space 100 Івано-Франківська відбулася публічна презентація та обговорення стратегічного бачення розвитку України – напрацювань Несторівської групи за участі несторівців соціолога Вікторії Бриндзи, політолога Ореста Друля та теолога, колишнього дисидента, одного із засновників УГС Мирослава Мариновича.
“Україна прагне змін. І боїться їх. Україна сьогодні – це величезний потенціал змін, який не знаходить свого вирішення. В українському вузлі зійшлися силові лінії багатьох локальних і глобальних протиріч, і складність нашого завдання рівноцінна величі викликів, перед якими ми постали. Прагнення змін у країні стало пріоритетним і усвідомленим. Революційні зміни привели до влади політиків, які обіцяють докорінно реформувати Україну. Здійснення цього завдання, однак, неможливе без чіткого уявлення про те, в якій країні ми хочемо жити і які саме зміни для цього потрібні”, – стверджують несторівці.
В рамках зустрічі-дискусії представники Несторівської групи презентували візію концепції подальшого шляху країни – Договір Гідності заради сталого розвитку України.
За словами експертів, це рамкова візія розвитку України до 2025 року: тобто документ створює рамки, визначає пріоритети та формулює критерії. Але він не дає детальних відповідей і не є планом дій, пояснили автори. Ключовими питаннями напрацювання є 2 аспекти: вирішення безпекових викликів у державі, як зовнішніх, так і всередині країни, та питання модернізації. Адже Україна має перейти від формування нації, бо вона вже існує як така, до питання сталого розвитку з тим «багажем», що має.
“Основна проблема у тому, щоб не просто декларувати цінності, а і жити за ними”, – пояснив Мирослав Маринович.
Експерти Несторівської групи планують таким чином «запліднити» ідеями народ і самих політиків, незалежно від партійної приналежності. На думку Мирослава Мариновича, вони намагаються не розглядати катастрофічні моделі розвитку ситуації у країні. Війна не є підставою не проводити реформи.
«Заважає інерція мислення. Таке враження, що нас далі тримає держава, і ми все ще не можемо позбутися того радянського спадку, і наша спроба модернізації – це той самий ямковий ремонт старої радянської дороги», – зазначив пан Маринович.
Вихід із ситуації – змінити правила гри, виконати те, чого домагався Майдан – побачити наші шанси там, де ми досі бачили лише втрати. А для цього слід змінити концепцію єдності, стати взаємодоповненням один для одного.
“Ми повинні розрізняти такі два поняття, як: помста і обов’язковість покарання. Помста – смітникова люстрація. Обов’язковість покарання – це формування сильної судової системи, яка покарає і не допустить наступних подібних випадків порушення. Країна, яка прагне до сталого розвитку повинна забути, що таке “помста” і перейти до “обов’язковості покарання”, – пояснив Мирослав Маринович.
ФОТО ТИЖНЯ
