23 жовтня в Івано-Франківську говорили про проект для атовців та їхніх родин “Творча криївка”. Його автори планують прийняти бійців на черговий заїзд, а згодом – відкрити реабілітаційний центр.
Читайте також: "Хлопців футболять туди-сюди"- травмованих на полігоні під Франківськом терміново перевезли до Золочева
Прес-конференцію присвятили закінченню чергового етапу реабілітації родин бійців, які виїжджали на море і Закарпаття для реабілітації.
Проект уже існує на території області впродовж трьох років, співфінансується він із міського бюджету.
“Це один із тих невеликих кроків, які ми можемо робити, – фінансувати такі проекти. – Ініціював це все того року загиблий Герой Валентин Гонтар. Він був справді тим ініціатором, людиною, яка зверталася, щоб ми це робили спільно. На жаль, його уже нема, але життя продовжується, ми продовжуємо працювати”, – зазначив міський голова Руслан Марцінків.
Всього вже було 37 заїздів, пройшли курс реабілітації близько 400 людей. Проект продовжується, у листопаді відбудеться черговий заїзд для бійців, ще 2 людей із Франківська могуть взяти участь.
Головою благодійної організації, яка реалізує проект “Творча криївка” та інші, які спрямовані на допомогу атовцям і їхнім родинам, авторкою запатентованої методики “Творча реабілітація” є Віталіна Маслова. Вона називає цифру 400 людей ганебно малою через фінансову непідтримку з боку організацій, обласної влади тощо.
Жінка є не тільки кураторкою проекту, а й вдовою загиблого “Прапора”.
“Я собі навіть не могла уявити, що втрачу чоловіка не на війні, а на мирній території. Тому сьогодні я присутня тут не тільки як голова фонду, не тільки, як людина, що займається реабілітацією атовців, родин загиблих і безвісти зниклих Героїв за власною методикою, а й як вдова. Приємно, що не тільки наші реабілітанти оцінюють нашу роботу, ті, які приїжджають і бачать зміни у їхньому житті, а й інші. Насправді цих проектів чимало”, – зазначила Віталіна Маслова.
Зараз йдеться про створення у Бережниці власного реабілітаційного центру. Ініціатором проекту також був загиблий “Прапор”.
“Уже нема керівника, але ми прийшли до рішення, що треба його ідею далі продовжувати. У честь його світлої пам’яті ми зробимо цей проект”, – сказала Маслова.
Усі фахівці у проектах працюють як волонтери, передає Галка.
“Насправді не всі хочуть працювати з бійцями та родинами загиблих, не всі можуть працювати з такими важкими темами. Але моя робота на відсотків 70 – це мій досвід бандерівської родини. Цей біль, який переживали січові стрільці, їхні родини, знайомі мені, тому розуміння болю цих людей, які зараз з цим зіткнулися, у мене силою долі присутнє. Кажуть, що нам треба тепер рахувати рік за 5, а родинам загиблим – за 15. Наше суспільство повністю травматизоване зараз. Всім потрібна така реабілітація, шкода, що люди не розуміють часто цього”, – зазначила психологиня Галина Дичковська.
За її словами, ті люди, які повернулися, мають просто унікальний дослід. Досвід, коли вони походили ситуацію, що смерть поруч.
“Смерть – сувора вчителька, яка може чітко сказати, що цінне і нецінне. І коли вони приходять і бачать, що ми не завжди обираємо цінне, ми робимо їм боляче, їм часто буває важко в суспільстві. Але кожен у нашому суспільстві, який шукає справжню Україну, він на своєму місці. І бійцям важливо, насамперед, дати відпочити душі. “Творча криївка – та суттєва альтернатива, яка дозволяє це зробити”, – додала Дичковська.
ФОТО ТИЖНЯ
