Свято Першого дзвоника, попри всі події, які відбуваються в державі, все ж залишається святом для школярів. Хтось із малят саме сьогодні сів перший раз за шкільну парту, хтось – перейшов до старшої школи і розпрощався із статусом «малюк», для інших сьогодні свято Першого дзвоника стане останнім, адже уже наступного року, вузи та інші заклади будуть готуватися прийняти їх до своїх лав. Загалом кожен школяр відчував особливість дня і готувався до свого обов’язку – навчання.
Читайте також: З 1 липня у Франківську працюватимуть дев'ять чергових дитсадків (АДРЕСИ)
Серед них були і учні 5-Б класу школи №18. Рік для них буде не зовсім простим, адже треба звикати до навчання у лавах «старшої школи», до нових предметів, нових вчителів і до більших вимог.
Хоч учні п’ятого класу вже вважаються старшокласниками, проте в душі вони все ж ті самі діти, яким було не зовсім просто спокійно і на одному місці простояти на лінійці. Все ж так хочеться попустувати, та й поділитися інформацією про те, як вони провели канікули із своїми друзями.
Класний керівник – для них, наче перший вчитель. Попри свою «дорослість», школярі гуртувалися біля своєї вчительки Світлани Микули, аби разом із нею прийти до свого нового класу на перший урок.
Цьогоріч темою першого уроку стала тема «Україна – єдина Країна» під гаслом «За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ». Було проведено паралель між подіями столітньої давнини і сучасними. А саме: сто років тому був заснований легіон Січових Стрільців. Як і сто років тому, сьогодні патріоти воюють за те, щоби країна була єдиною і неподільною.
«Тільки в єдності наша сила», – говорить Світлана Микула і демонструє школярам віник, який зламати не можна, бо всі прутики один з одним міцно тримаються.
Окрім того, діти і навіть батьки розповідали про те, якою вони хочуть бачити Україну у майбутньому, та що для цього готові зробити. Україна, на їх думку, має бути єдиною, незалежною, вільною, самодостатньою, квітучою, сильною, красивою країною, яка сама приймає рішення, в якій панує верховенство права і кожен громадян є захищеним.
Для цього кожен готовий щось зробити. Одні обіцяють вчити історію свого народу, другі – плекати мову, інші – не смітити і таким чином берегти природу, є й такі, які обіцяють залишитися жити на Україні і всі свої сили і знання віддати для її розвитку.
Фото – Юрій Гриньків
ФОТО ТИЖНЯ
