Ввечері 27 травня у старому дворику Івано-Франківського медуніверситету презентували унікальний історично-мистецький кінопроект “МОЄ МІСТО. 100 РОКІВ НА ЕКРАНІ” – документальну кінохроніку Станиславова, Станіслава та Івано-Франківська 1917 – 2017 років.
Читайте також: Найбільша загроза для України — то є просто рускій дух, - Тарас Прохасько, письменник
Кінохроніка показує всі історичні періоди, а також окупації, під якими було місто впродовж останніх ста років: Австро-Угорщина, Річ Посполита, окупація угорськими та німецькими військами, радянська окупація та Незалежна Україна.
Для створення проекту зібрали кінохроніки різних років центральних держархів. Найстаріше використане відео датується 1917 роком.
“Цей проект – перший в Україні. Найстаріше відео Івано-Франківська, яке ми знайшли, датується 1917 роком, і ми вирішили, чому б не відзначити це століття на екрані?
Щоправда, ми не змогли знайти всі епохи, тому деякі представлені фотографіями. Наприклад, 20-і роки – це прогалини, і цю нішу заповнили знімками.
Відео почали оцифровувати ще від 2012, і не думали тоді, що буде такий фільм. Все робилося на ентузіазмі. Загалом робота над власне фільмом тривала півтори роки”, – розповідає співорганізатор Тарас Зень.
Найбільшу кількість матеріалів знайшли у Центральному державному кінофонофото архіві України імені Гордія Пшеничного у Києві, передає “Галка”.
“Насправді, зберігати аудіовізуальну історію країни – одна з найбільших складностей, яка є в архівній справі на сьогодні. Тому що ми маємо справу не лише з папером, а зі специфічним носієм архівної інформації. Враховуючи те, що деякі записи збережені на плівці, яка була виготовлена у 1920-1930-х роках, це дуже складна і велика проблема. Давайте не забувати, що окремим плівка на сьогодні є 100 років, і очевидно, що ставлення до них вимагає, з одного боку, специфічних методологічних підходів, а з іншого боку, необхідність ставлення з обережністю технічною”, – розповідає директор Владислав Берковський, підкреслюючи унікальність роботи над проектом.
Сценарій написав відомий місцевий краєзнавець Іван Бондарев.
“Звісно, перлиною проекту є відео 1917 – року періоду після Першої світової війни, на якому зображене фактично повністю зруйноване місто.
Цікавим є той факт, що Івано-Франківську 355 років і 100 з них кінофіковано”, – каже Боднарев.
Всього опрацювали близько 350 відео. Як зазначає Боднарев, для проекту залишали тільки важливі для міста події, тобто “відсікали” різноманітні нагородження, виступи тощо. Ініціаторам проекту вдалося поєднати різні сюжетні лінії життя міста за сто років у одне 45-хвилинне німе кіно.
Оригінальною була і сама презентація проекту. Франківців при вході у дворик зустрічали реконструктори, одягнені у військові форми різних періодів, які роздавали тематичні картки.
Презентація відбувалася під живий музичний супровід струнного ансамблю «Quattro Corde» та діджея xaoRA – музику написали спеціально для фільму.
Цікавим є і те, що для проекту відомий письменник Тарас Прохасько написав прозові тематичні тексти, які зачитав під час показу фільму.
Наприкінці презентації виникли технічні несправності, які усували декілька хвилин. Однак у цей час музиканти продовжували грати, а Прохасько декламував свої тексти.
Організатори планують записати музику до проекту у студії, накласти на відео і опублікувати фільм в Інтернеті через місяць-півтори.
Ця ініціатива здійснена силами мистецької аґенції «Мантикора», тижневика «Репортер» та телерадіокомпанії «Вежа».
ФОТО ТИЖНЯ
