У Франківську видали унікальні рукописи монахів з Манявського скита

Автор: Людмила Баран

03 Гру, 2015 12:00

Поділитись публікацією
У Франківську видали унікальні рукописи монахів з Манявського скита

У Прикарпатському національному університеті  2 грудня відбулася презентація науково-дослідного проекту «Великий Скит у Карпатах» у двох томах. У ньому зібрані унікальні рукописні пам’ятки та документи про життя Манявського скита.

Читайте також: На перший курс ІФНМУ зарахували майже тисячу студентів (ФОТО)

Цей проект створювався впродовж п’яти років. До авторського колективу увійшли викладачі-науковці з Інституту історії, етнології і археології Карпат ПНУ імені Василя Стефаника, повідомляє прес-служба університету.

Перший том видання «Патерик Скитський. Синодик» містить унікальні українські рукописні пам’ятки, написані скитськими монахами в XVII–XVIII ст.

Рукописну спадщину становлять Патерик Скитський, до якого ввійшли «Житіє Іова» ієромонаха Ігнатія, «Завіт Духовний» і «Регула» для Скитика першого ігумена обителі ієромонаха Феодосія, а також великоскитський Синодик. Уперше їх перекладено із церковнослов’янської сучасною українською мовою.

 «З XII по XVI ст. вся інформація та наука концентрувалась у монастирях, саме тому нам цікаве дослідження монастирів. “Великий Скит у Карпатах» – це розповідь тільки про один монастир зі 140 на Івано-Франківщині. Ця книжка кладе край дискусії про те, де ж похований гетьман Іван Виговський», – зазначив керівник проекту, професор Микола Кугутяк.

До другого тому «Великий Скит у документах і матеріалах XVII– XXI ст.» видання «Великий Скит у Карпатах» включено сотні унікальних документів і матеріалів, більшість з яких виявлено в останні роки у вітчизняних, австрійських, польських і румунських архівах й наукових бібліотеках.

Вони розкривають маловивчені або невідомі сторінки історії Великого Скиту (саме так називали Манявський Скит у XVII-XVIII ст.), дають змогу визначити його роль і місце в історії української церкви, духовному і національно-культурному розвитку України XVII–XVIII ст., відродження святині на початку ХХІ ст.

Зокрема, серед документів є грамоти Константинопольського і Олександрійського патріархів, польських королів і молдавських господарів, українських гетьманів і московських царів, заповіти української шляхти і селян, листи. Загалом налічується 274 документи.

 «Це надзвичайно ґрунтовне монографічне дослідження, чимало фактів у якому описано вперше, – зазначив  заступник голови облдержадміністрації,  випускник  університету, Ігор Пасічняк.

За словами Ігоря Пасічняка експертна рада з питань книговидання, співголовою якої він є, не помилилася, коли прийняла рішення про виділення коштів у рамках обласної програми захисту та розвитку української мови на підтримку такої двотомної книги.

Видання «Великий Скит у Карпатах» адресоване українській молоді, студенству, науковцям, вчителям, жителям краю, усім, для кого українська минувшина не є байдужою, а дає наснаги до суспільної праці у вивченні витоків першотворення малої батьківщини.

Зміст книжки підпорядкований єдиній меті – на підставі наукового підходу, добірки першоджерельного матеріалу надбань сучасної української історіографії, відтворити найяскравіші сторінки історії Великого Скиту у Карпатах.