Традиційно Великодня без паски не буває. Хтось випікає її вдома, а хтось купує вже готову, оздоблену. «Галка» пропонує поглянути хто і як працює над паскою у Івано-Франківському хлібокомбінаті «Цар хліб» перед тим, як вона потрапить у ваш великодній кошик.
Читайте також: "Я ніколи не хотіла змінити місце роботи", - кондитерка франківського хлібокомбінату із 50-річним стажем (ФОТО)
Екскурсію по хлібокомбінаті люб’язно провела для журналістів «Галки» директорка Світлана Криворучко. Вона розповіла, що паску печуть у хлібобулочному цеху, а великодній кекс – у кондитерському. Працює над цим по 11 людей у денну та нічну зміни. Готують обрядовий хліб 3,5-4 години.
З чого все починається пояснила й показала нам інженер-технолог хлібобулочного цеху, працівниця лабораторії Євдокія Матвеєва. Так, спочатку у тістомісильну машину насипають борошно, додають води потрібної температури, молоко, жовток, дріжджі, ванілін, ізюм та інші інгредієнти. У чані за один раз замішують 80 кг тіста. Пані Світлана підказує, що цьогоріч вже виготовили близько 11 тонн тіста для святкових виробів.
“Треба любити свою роботу, приступати до праці з добрими думками. Тоді вона вийде смачна”, – ділиться пані Євдокія однією з умов приготування вдалої паски й одночасно контролює робочий процес.
Після замішування паска бродить. Потім тісто піднімається на підйомнику. Автоматизований тістоділитель видає порції потрібного розміру та ваги, а далі йде на округлювач.
Попри те, що є обладнання, 11 працівників часу присісти й відпочити не мають. Кожен за щось відповідає, щось контролює. Пекарки надають руками пасці потрібного, естетичного вигляду – підкатують, підмішують. Після цього процесу виріб рухається у шафу кінцевого вистою, де відпочиває 1 годину. Наступний пункт призначення – форма для випічки, яку попередньо змащують.
Паску посипають цукром, або мукою з маргарином та прикрашають. Дівчата прикраси виготовляли за 2 тижні до того, як її пекти, бо кожну квіточу витискають спеціальною формою окремо. Опісля їх засушують.
Світлана Криворучко згадала радянські часи, бо тоді паски не дозволяли виготовляти і декорувати як зараз.
«Їх називали тоді великодніми кексами. Прикрашали, але без хрестиків, бо це було заборонено. Вже, коли Україна стала незалежною, у продажі з’явилися власне пасочки», – пригадує вона.
Тим часом наші великодні вироби рухаються у автоматизовану піч. Працівниця, яка за це відповідає, вказує температуру та час випікання. Після близько 30 хвилин паска зарум’янилася, у повітрі з’явився духмяний, апетитний запах, який натякає на Великдень. Потім жінки вибивають її із форми, чекають, коли охолоне і загортають у харчову плівку.
Інженер-технолог кондитерського виробу Ольга Балицька пояснила відмінність між паскою та великоднім кексом.
«Кекс більш здобний, високо рецептурний. Різниця у зовнішньому вигляді, бо застосовується майстерність кондитера, яка надає виробу більш святкового вигляду. 5-6 годин витрачаємо на приготування кексу із скромнішим оформленням, на паски з художнім оформленням йде близько 11 годин. Але ми працювали місяць до того, бо прикраси – це все ручна, клопітка робота», – прокоментувала жінка.
Опісля обрядовий хлібчик чекає на експедитора, який відвезе його у супермаркет, де на нього зачекалися численні покупці. Сьогодні зранку приїздило по паски вже 5 машин. Ціни від 13 до 22 гривні. У порівнянні з минулим роком вартість збільшили на 1-2 гривні, бо маргарин, ізюм тощо стали дорожчими. А попит вже кілька років на паски однаковий.
«Інколи скаржаться, що не так паски оформлені. Але у нас масове виробництво, стараємося забезпечити всі верстви населення. Робота важка, але працівники її люблять. Одне можу впевнено сказати – наша паска смачна», – додала Балицька.
ФОТО ТИЖНЯ
