Відомо, як видання Івано-Франківська пишуть про чоловіків і жінок

Експерти проаналізували 10 електронних і друкованих видань Івано-Франківська щодо рівномірного представлення жінок та чоловіків у публікаціях. 

У період із 1 по 28 лютого 2017 року було досліджено 602 публікації у 5 друкованих щотижневих ЗМІ (Репортер», «Галичина», «Західний кур’єр», «Галицький кореспондент», «Рідна земля») та 6874 публікації у 5 електронних медіа («Курс», «Фіртка», «Галка», «Правда», «Версії»), повідомляє Волинський прес-клуб.

Моніторинг проводився за 10 визначеними тематиками (політика, економіка / бізнес, освіта / наука, культура, спорт, війна, волонтерство, медицина, розваги, інше). Також відстежувалися стереотипні та сексистські образи й використання фемінітивів.

За період моніторингу у електронних ЗМІ було виявлено 28% експерток і 23% героїнь, що в 3-4 рази менше, ніж чоловіків. Найбільше експертки фігурували у матеріалах на теми волонтерства (56%) та освіти/науки (52%), трохи менше – на теми розваг (42%) і культури (37%), найменше – політики (15%), спорту (17%), економіки/бізнесу (24%) та війни (23%). Героїнь найбільше у темі розваг і соціальній сфері (освіта, наука, культура).

За період моніторингу в електронних ЗМІ виявлено такі стереотипи: «Конкурс краси – це чудова школа для учасниць, оскільки розвиває в них навички самопрезентації, навчає мистецтву «тримати себе» на сцені, спілкуватися з аудиторією, дозволяє створити власний імідж» («Фіртка», 01.02), «Війна – не жіноча справа. Жінка не повинна стріляти, розвідувати. Жінка повинна народжувати, а не вбивати. Повинна любити» («Курс», 25.02).

Моніторами було зафіксовано кілька публікацій із ознаками сексизму, наприклад: «Батальйоном івано-франківської патрульної поліції командує красива білявка Ірина Зелінська» («Правда», 7.02), «Всі образи першої леді – модель для глянцю, кухарка, власниця «олігархічної» сумочки та футбольний воротар» («Правда», 7.02).

В інтернет-медіа 39% назв посад / виду діяльності жінок подано фемінітивами. Серед них найчастіше згадувані – директорка, очільниця, студентка, художниця, начальниця, режисерка, майстриня, волонтерка. Удвічі частіше назви посад / виду діяльності жінок вживано в чоловічому роді – депутат, директор, заступник, керівник, ректор, професор, прес-секретар тощо. Найбільш гендерно чутливим у цьому контексті є інтернет-видання «Галка», на другому місці «Курс», найменше – «Фіртка».

У друкованих ЗМІ Івано-Франківська чоловіки в чотири рази частіше є експертами (74%), та майже у 5 разів більше – героями (79%). Найбільше експерток представлено в освітній (52%) і розважальній (43%) тематиці, найменше – в спорті (5%), воєнній тематиці (14%), політиці (16%). Героїнями публікацій жінки стають переважно при висвітленні освітніх тем (73%), волонтерства (46%), а також в повідомленнях кримінального характеру і ДТП, жертвами яких вони переважно є (аж 82%).

У моніторинговий період зафіксовано і кілька випадків вживання гендерних стереотипів, які стосуються як жінок, так і чоловіків, наприклад: «для них ріка – як улюблена жінка: примхлива, але найкраща» («Західний кур’єр», 16.02), «Цікаво те, що дівчата більше, ніж хлопці, зацікавлені у здобутті вищої освіти» («Галичина», 2.02), «На героя він не подібний, як і більшість бійців АТО – звичайний хлопець, який не всидів у тилу» («Репортер», 9.02).

У 28% на позначення посад / зайнятості жінок вжито фемінітиви – (діячка, поетеса, спортсменка, активістка, чемпіонка тощо). Цікаво, що на відміну від електронних ЗМІ, де лідерство взяли такі слова як «директорка», «студентка», «очільниця», «начальниця», у друкованих ЗМІ найчастіше згадувані фемінітиви – «вчителька», «волонтерка», «артистка», «співачка». Проте найчастіше в друкованих ЗМІ вживалися назви посад / виду діяльності жінок у чоловічому роді (начальник, директор, депутат, лікар, журналіст, вчитель, координатор тощо). Найбільше фемінітивів зафіксовано у виданні «Галицький кореспондент», на другому місці – «Рідна земля», на третьому – «Репортер». Найменше фемінітивів використовує газета «Галичина».

Загалом в кількох друкованих виданнях на різних шпальтах на означення однієї й тієї ж посади деколи вживаються «жіночі» і «чоловічі» форми (наприклад, «директор» і «директорка»), зокрема і щодо однієї героїні в одній публікації. Схоже, що єдиної редакційної політики відносно вживання фемінітивів немає ані у згаданих друкованих ЗМІ, ні в електронних.

Загалом згідно індексу гендерної чутливості українських медіа, отриманого за результатами моніторингу друкованих та інтернет-видань у 22 областях України, івано-франківські медіа посідають 4 позицію.