Інтервенційна радіологія — це сучасний напрям медицини, який дозволяє допомогти пацієнтам навіть у складних клінічних випадках, без великих розрізів і тривалого відновлення. За допомогою тонких малотравматичних інструментів лікарі можуть провести біопсію, відновити прохідність порожнистих органів та протоків, зменшити біль або встановити венозну порт-систему для комфортного проведення хіміотерапії. Такі втручання особливо важливі для пацієнтів, які хворіють на злоякісні новоутворення, внаслідок чого часто виснажені як хворобою, так і лікуванням.
Для читачів “Галки” лікар інтервенційний радіолог Дмитро Вєрємєй з лікувально-діагностичного центру “Мед-Атлант” розповів, як саме інтервенційна радіологія допомагає людям з онкологічними захворюваннями — покращити самопочуття, зменшити біль і зберегти гідну якість життя, навіть якщо можливості протипухлинного лікування вичерпані.
– Які методи інтервенційної радіології застосовують у пацієнтів з онкологічними захворюваннями? Як це впливає на якість життя?
– Методи інтервенційної радіології бувають різні й виконують різноманітні завдання — як діагностичні, так і лікувальні.
Наприклад, до діагностичних належить біопсія. Завдяки сучасним технологіям пацієнту вже не потрібно проводити відкриту або навіть лапароскопічну операцію, щоб взяти зразок тканини з підозрілої на рак ділянки того чи іншого органа. Зараз це можна зробити амбулаторно, взявши зразки тканини через тонку голку під контролем УЗД або КТ. Такий підхід мінімізує ризики та робить діагностику менш травматичною для пацієнта.
Якщо говорити про боротьбу з ускладненнями, спричиненими онкологічними захворюваннями, то це:
- відновлення прохідності жовчних протоків, сечоводів, стравоходу, які можуть бути здавлені пухлинами;
- знеболювальні процедури: руйнування нервових сплетень, через які передається сигнал болю від ураженого пухлиною органу до мозку;
- встановлення венозних порт-систем для пацієнтів, які проходять хіміотерапію.
Останнє — це дуже важлива допоміжна методика. Часте введення хіміопрепаратів у вени рук призводить до подразнення, тромбофлебіту, а іноді й до повного виснаження доступних вен. Порт-система — це невеликий пристрій із камерою й катетером, який імплантується під шкіру (зазвичай під ключицю) й дозволяє вводити препарати без болю, без щоденного пошуку вен.
Також є можливість боротися з накопиченням рідини в порожнинах організму — з асцитом або плевральним випотом. Якщо рідина збирається повторно, пацієнту можуть встановити дренажний катетер, який дозволить відводити рідину вдома.
Інтервенційна радіологія виконує й більш радикальні завдання — наприклад, при абляції пухлин, які знищуються без хірургічного втручання.
– З якими скаргами найчастіше звертаються пацієнти?
– Найпоширеніша скарга — біль. І це не дивно: багато злоякісних новоутворень супроводжуються інтенсивним болем. Але є й інші симптоми, зокрема:
- механічна жовтяниця, яка виникає через здавлення жовчних проток (наприклад, пухлиною голівки підшлункової залози);
- порушення ковтання через ураження стравоходу або тиск збільшених лімфовузлів середостіння;
- порушення відтоку сечі при перетисканні сечоводів пухлинами в малому тазу.
Усі ці симптоми різко погіршують якість життя. Наша мета — допомогти людині максимально зберегти звичне функціонування організму.
– У чому полягає головна перевага малоінвазивних процедур у пацієнтів, які зіткнулися з онкологічною патологією?
– Якщо сказати коротко — це велика користь при мінімальному навантаженні на організм. Пацієнт отримує ефективне лікування, але без зайвого стресу, без тривалого перебування в лікарні чи реанімації. Багато втручань проводиться амбулаторно, або ж пацієнт залишається в стаціонарі лише на 1–2 доби.
Мінімальна інвазивність особливо важлива для пацієнтів, які часто виснажені не лише самою хворобою, а й агресивним лікуванням. Наша мета — не спричинити додаткову травму. Ми не повинні допустити ситуації, коли шкода від втручання буде більшою, ніж від симптому, з яким пацієнт звернувся.
– Тобто навіть на пізніх стадіях онкозахворювання такі процедури можливі?
– Так. Навіть якщо основне лікування вже не дає ефекту або його проведення неможливе, це не означає, що нічого не можна зробити. Паліативне або симптоматичне лікування — це теж лікування. І саме інтервенційна радіологія дозволяє покращити якість життя таких пацієнтів.
Ми можемо зменшити біль, відновити прохідність стравоходу, жовчних протоків, сечоводів. Часто це дозволяє людині повернутися додому, сісти з рідними за стіл, сказати важливі слова. Якщо одна процедура дає людині можливість жити трохи повноцінніше — для нас це вже перемога.
– Що б ви порадили родичам пацієнтів, які бояться або не розуміють, навіщо потрібні такі втручання?
– Я би порадив не боятися хоча б запитати лікаря, навіщо пацієнту рекомендують ту чи іншу процедуру. І дізнатися, чи є спосіб полегшити стан. Часто люди просто не знають, не розуміють, або вважають, що вже нічого не можна зробити. Але ми щодня переконуємося: насправді можна.
Навіть якщо мова не йде про боротьбу з пухлиною чи продовження життя, ми можемо – і повинні – боротися за якість життя, за той відрізок часу, який у людини залишився. Інтервенційна процедура — це не велика страшна операція, а мінімально інвазивне втручання, яке може зменшити біль, повернути можливість нормально рухатись, дихати, жити. Іноді один невеликий прокол — це вже колосальна різниця між “до” та “після”.
Багато пацієнтів приходять із сильним болем: не можуть рівно сидіти чи стояти. Але після процедури біль значно зменшується або навіть зникає. І тоді вони можуть повернутися до нормального життя — чи принаймні наблизитися до нього. Звісно, вони продовжують протипухлинне лікування, але те, як вони його переносять – кардинально змінюється.
Інша річ – прийти на хіміотерапію власними ногами, сидіти зручно в кріслі. Це зовсім не те саме, що їхати, скривившись від болю, не маючи сил терпіти.
– Чи траплялося, що доводилося переконувати пацієнтів або їхніх родичів погодитися на процедуру?
– Буквально минулого тижня в мене був пацієнт, який дуже сумнівався, чи проходити процедуру знеболення. Він боявся, що це якось вплине на пухлину, що вона збільшиться. Я детально пояснив, що процедура жодним чином не впливає на пухлину — ні позитивно, ні негативно. Це окрема процедура, яка має єдину мету — зменшити біль.
У цього пацієнта був поширений рак, який потребував хіміотерапії. Зрештою, він погодився на втручання. І вже після нього, коли він вийшов зі кабінету, болю не було. Наступну ніч він уперше за багато місяців проспав без наркотичних знеболювальних, без морфіну. І вже наступного ранку почувався добре, розпочалося хіміотерапевтичне лікування.
– Чи справді зараз побільшало пацієнтів, яким потрібна допомога з полегшенням симптомів?
– Так, значно побільшало. В Україні, на жаль, багато випадків онкологічних захворювань виявляють уже на пізніх стадіях. Часто тоді, коли вже неможливо зробити операцію, або коли про повне вилікування не йдеться.
Це комплексна проблема — і особливості медичної системи, і наша ментальність (“поболить і мине”) відіграють свою роль. Але, на жаль, наслідки бувають дуже важкими. Я закликаю: не ігноруйте симптоми. Якщо щось непокоїть — зверніться до лікаря.
Будь-яке захворювання легше попередити або виявити вчасно, ніж потім лікувати. І якщо вже діагноз поставлено — краще починати лікування якомога раніше. Це справді важливо.
Контакти лікувально-діагностичного центру «Мед-Атлант»:
+38 (095) 00 38 452
+38 (097) 41 13 133
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 48 (корпус 1),
м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 23 (корпус 2).
Офіційний сайт і соцмережі:
https://www.facebook.com/medatlantif
https://www.instagram.com/med_atlant.if
https://www.youtube.com/channel/UCA53wtCg6uamh8okZZn5JNA
Реклама
Читайте також:
- Харчова алергія та чи можна її “перерости”: пояснює франківська алергологиня Ірена Попадинець
- Від стресу до генетики: про причини безпліддя розповідає франківська гінекологиня Валентина Щербан
- Нічого не турбує — а потім рак: про важливість скринінгу молочних залоз розповідає франківська мамологиня Дарія Петриляк
ФОТО ТИЖНЯ
