Про це пише Галка з посиланням на Снятинську міську раду.

На алеї встановили портрети захисників із Снятинської громади, які зникли безвісти за особливих обставин. Поруч — два прапори: синьо-жовтий державний та чорно-білий прапор надії — символ боротьби за кожного зниклого воїна.

Присутні вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання.

На заході виступили діти та внуки безвісти зниклих, колишній полонений Василь Косован, мати зниклого воїна Марія Куфлюк, голова спілки ветеранів Покуття Василь Дідушко та родичка зниклого Ілона Овчіннікова. Алею освятили під час окремого чину.

На завершення діти, батьки яких зникли безвісти, — Арсен і Марійка — підняли чорно-білий прапор надії.​​​​​​​​​​​​​​​​

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

The post У Снятині відкрили Алею Надії — простір пам’яті про безвісти зниклих (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Великдень тут починається не зі столу. Він починається з рук. З тих самих рухів, які повторюються з року в рік: просіяти борошно, підігріти молоко, обережно вмішати дріжджі. І водночас — з думок. Бо, як кажуть, паска “любить тишу” і гарний настрій.

Поки у кухнях підходить тісто, священник ПЦУ, богослов і релігійний оглядач Іван Петрущак пояснює: традиція великоднього хліба має значно глибше коріння, ніж просто святкова випічка.

У стародавніх євреїв хліб на Великдень був символом — він нагадував про визволення з Єгипту і жертву Агнця. Той хліб був прісним, без закваски, як знак чистоти й особливості обряду.

Згодом, уже в східнохристиянській традиції, сформувалася знайома нам паска — пишна, солодка, святкова.

“Паска — це символ Воскресіння, нового життя і достатку, а глазур на ній білого кольору, тому що цей колір символізує світло, безгрішність і чистоту”, — каже отець Іван.

Біла глазур з’явилася як святкова оздоба — спосіб відрізнити великодній хліб від буденного.

Кожна паска виходить трохи схожою на того, хто її пече.

Священник наголошує, що єдиного правильного рецепту не існує. У кожній родині — свій.

Хтось пече класичну дріжджову, хтось — сирну, яка символізує Гріб Господній. А хтось експериментує — додає шоколад чи цитрусові нотки.

“Це всього лише рецепти, і в них немає нічого поганого. Можливо, через 200 років традиційними будуть вважатися саме вони”.

А тим часом на кухні одночасно з «класичними пасками» господині печуть щось оригінальне.

“Галка” зібрала для вас три цікаві рецепти пасок, бо експериментувати завжди весело та цікаво!

Традиція стає десертом: шоколадна паска

Ця паска починається з теплого молока (110 мл) — не гарячого, а саме такого, щоб у ньому “прокинулися” дріжджі (20 г). Їх розчиняють, додають кілька ложок борошна (3 ст.л) і залишають у спокої. За 20 хвилин поверхня вкривається легкою пінною “шапочкою” — знак, що тісто оживає.

Далі — цукор (110 г) і яйця (3 шт). Масу вимішують до однорідності, повільно додаючи борошно (360 г), змішане з какао (50 г) і дрібкою солі (6 г). Тісто поступово темніє, набуває густого шоколадного відтінку.

Коли воно вже майже готове — додають м’яке вершкове масло (110 г). І тут важливо не поспішати: тісто вимішують 10-12 хвилин, поки воно не стане еластичним, блискучим і слухняним.

Після цього — час чекати. Дві години в теплі, під плівкою, і воно виростає майже вдвічі.

Форми заповнюють лише наполовину — залишаючи простір для ще одного підйому. І вже після цього паски відправляють у духовку, розігріту до 175°C, приблизно на 35-40 хвилин.

Але справжня родзинка — всередині.

Для начинки нагрівають вершки (140 мл — 33%, але не доводять до кипіння) і заливають ними чорний шоколад (70 г — 54%) разом із фундучним праліне (60 г). Масу ретельно вимішують до гладкості й залишають у холодильнику на кілька годин — щоб вона стала густою і ніжною.

У вже спечених пасках обережно вирізають заглиблення, наповнюють шоколадною масою і накривають “шапочками”.

Зверху — глазур: цукрова пудра (160 г), білок (50 г), какао (35 г) і кілька крапель лимонного соку (10 мл). Вона виходить глянцева, насичена, майже як шоколадний крем.

Це паска, яка балансує між традицією і десертом.

Аромат весни в тісті: лимонна паска

Для опари у молоці (200 мл) розчиняють дріжджі (25 г), додають трохи цукру (1 ст.л) й борошна (2-3 ст.л) — і залишають на 15–20 хвилин. Коли з’являється пухка “шапочка”, можна рухатися далі.

Яйця (2 шт) і жовтки (2 шт) збивають із цукром (120 г) до світлої, майже кремової маси. Додають м’яке масло (100 г), ванільний цукор (1 ч.л), щіпку солі — і головне: цедру лимона (1-2 шт) та трохи лимонного соку (2 ст.л).

До цієї суміші вливають опару і поступово додають борошно (500 г). Тісто вимішують — до м’якості й еластичності (приблизно 10-15 хв). Наприкінці можна додати родзинки або цукати (50-80 г).

Після цього — година-півтори спокою. Тісто має вирости вдвічі.

Його обережно розкладають у форми, заповнюючи приблизно третину, і дають ще трохи часу підійти.

Випікають при 170–180°C близько 30-40 хвилин — поки кухня не наповниться цитрусовим ароматом.

Поки паски остигають, готують глазур. Білок (1 шт) збивають із цукровою пудрою (100 г), додаючи лимонний сік (1-2 ч.л), — до густої, блискучої консистенції.

Ця паска, як саме свято — світла, повітряна і сонячна.

Ніжність і глибина традиції: сирна паска

У мисці поєднують борошно (400 г, з вмістом білку 12-13 г), молоко (35 г), яйця (2 шт), цукор (70 г), мед (20 г), сіль (1 г) і дріжджі (14 г). Тісто спершу виходить простим, але вже за кілька хвилин починає змінюватися.

Додають жовтки (90 г) — і воно стає багатшим. Потім — кисломолочний сир (120 г — 10%). 

Далі — вершкове масло (120 г — 82,5%). І знову терпіння: 10-12 хвилин вимішування, поки тісто не стане гладким і шовковистим.

Наприкінці додають підготовлені родзинки (150 г), цедру (1 шт — може бути лимон, лайм або апельсин) і ванільний цукор (10 г).

Тісто залишають у теплі на дві години. Воно повільно росте, наповнюючись повітрям.

Після формування паски ще раз “відпочивають” — до двох годин. Важливо не перетримати, щоб вони не втратили структуру.

Перед випіканням їх можна легко змастити олією, посипати мигдалевими пластівцями або цукровою пудрою.

Випікають при 170°C близько 30-40 хвилин — до золотистої скоринки.

І коли паски вже вистигли, вкриті білою глазур’ю, а кухня поволі повертається до звичного ритму, стає зрозуміло, що справа не лише в рецептах.

Бо Великдень — це не про ідеальну форму чи правильні пропорції. Це про тепло рук, пам’ять поколінь і ту тиху радість, яка народжується ще тоді, коли тісто тільки починає підходити.

І, можливо, саме тому кожна паска — трохи особлива. Як і історія, яку вона розповідає.

The post Традиції та оригінальність переплелися: “Галка” підготувала три цікаві рецепти пасок, та пояснює, чому їх готують на Великдень  appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише Галка з посиланням на Рогатинську міську раду.

Тетяна Пукало тренується в Рогатинській спортивній школі та Івано-Франківському спортивному ліцеї. Здобуття звання — результат багатьох років наполегливих тренувань і змагальної боротьби.

No Caption

No Caption

No Caption

The post Тенісистка з Рогатина Тетяна Пукало отримала звання майстра спорту України (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

«Там, де люди беруть відповідальність за спільне майбутнє, з’являються сильні громади. А бізнес готовий підсилювати їх», – зазначила у розмові директорка Західного Хабу МХП Тетяна Валанчюс, розповідаючи про розвиток агробізнесу та внесок Західного Хабу МХП у співпрацю із громадами.

Фото Тетяни Валанчюс

Бізнес під тиском війни

У воєнний час до бізнесу ставлять інші вимоги. Його більше не оцінюють лише за фінансовими показниками. Важливо, наскільки він здатен бути опорою – для держави, для громади, для власних працівників. Саме тому сьогодні особливо відчутною є роль компаній, для яких відповідальність – не реакція на кризу, а стратегія. І в цьому контексті МХП послідовно доводить: компанія стабільно працює і підтримує економіку країни та її продовольчу безпеку, навіть в умовах повномасштабної війни.

Західний Хаб МХП – це чотири підприємства у п’яти областях на заході України, понад тисяча працівників, які щодня забезпечують безперервну роботу навіть під час війни. Очолює його Тетяна Валанчюс – керівниця, для якої слово «відповідальність» є управлінським принципом.

Після призначення на посаду директорки Західного Хабу у грудні минулого року вона сформулювала для себе три ключові пріоритети: забезпечити стабільність роботи підприємств, розвивати команду та поглиблювати системне партнерство з громадами.

Війна змінила правила гри для всіх. Частина працівників Західного Хабу сьогодні служить у Збройних силах України. Логістика ускладнилася, ринки стали більш волатильними, а горизонти планування – коротшими та гнучкішими. Проте у МХП людина залишається в центрі усіх управлінських рішень.

«Аграрний бізнес не може поставити процес на паузу. Посівна не чекає. Тваринництво не зупиняється. Це дисциплінує і водночас загартовує», – говорить Тетяна Валанчюс.

Західний Хаб МХП – це приклад регіональної структури, що працює на перетині економіки, продовольчої безпеки й соціальної відповідальності. До його складу входять підприємства «Захід-Агро МХП», філії «Рідний край» і «Перспектив», а також «МХП-Баффало». Структура об’єднує рослинництво та тваринництво, що вимагає комплексного управління.

«Керувати окремим підприємством – це про операційну ефективність. Керувати Хабом – це про систему. Важливо бачити повну картину: як рішення в одному підрозділі вплине на інший, як виробничі показники корелюють із кадровими викликами, як економіка підприємства пов’язана зі стабільністю громади», – пояснює директорка.

За словами Тетяни Валанчюс, останні роки стали тестом на управлінську зрілість: необхідність швидких рішень, диверсифікація ризиків, робота з командою в умовах постійного психологічного навантаження.

«2025 рік став роком управлінської концентрації. Потрібно було забезпечити стабільність виробництва, зберегти команди і водночас продовжити розвиток соціальних напрямів», – наголошує вона.

Валовий збір основних зернових культур на підприємствах Західного Хабу у 2025 році становив 609 421 тонну, що на 0,7% більше, ніж у 2024 році.

«Для нас важливо, щоб кожен гектар працював на повну віддачу. Тому ми впроваджуємо технології точного землеробства комплексно – від підготовки ґрунту та посівної кампанії до систем живлення, захисту рослин і аналізу врожайності. Активно застосовуємо ощадливі методи обробітку, які допомагають зберігати вологу та підтримувати якість ґрунту. У фокусі – стабільний розвиток і результат у довгостроковій перспективі, а не швидкі тактичні досягнення», – пояснює директорка. Такий підхід відповідає загальній стратегії компанії МХП, яка дотримується принципів сталого розвитку, інтегруючи екологічну, соціальну та економічну відповідальність у свою діяльність.

Економіка, що тримає громади

В умовах війни стабільна робота бізнесу набуває особливої ваги, адже саме підприємства формують податкову основу місцевих бюджетів і забезпечують фінансову спроможність громад. Підприємства Західного Хабу МХП залишаються стабільними платниками податків і внесків.

Цей абзац про податки або виділити кольором або зробити врізкою – треба акцентувати на ньому:

У 2025 році підприємства Хабу разом з елеваторами сплатили майже 513,5 млн грн податків, внесків і зборів – на 28% більше, ніж у 2024 році. Кошти надійшли до державного та місцевих бюджетів. Загальна сума податкових надходжень від МХП за рік склала 10,3 млрд грн, що на 36% більше порівняно з попереднім роком. Від початку повномасштабної війни компанія забезпечила 28,5 млрд грн податків.

«Коли ми говоримо про податки, це про дороги, школи, лікарні в тих громадах, де ми працюємо. У воєнний час стабільність платежів – це частина національної стійкості», — підкреслює Тетяна Валанчюс.

Вона наголошує, що для компанії важливо, аби регіони присутності відчували реальний економічний ефект від роботи підприємств.

Західний Хаб є частиною міжнародної компанії МХП – одного з найбільших виробників курятини в Європі, що входить до ТОП-10 у світі. Вона розвиває понад 15 брендів їжі у різних форматах – від охолодженого й маринованого мʼяса до готових страв і снеків. Таким чином, регіональний бізнес є частиною глобальної системи, адже діяльність компанії безпосередньо впливає на стабільність продовольчих ланцюгів. У ширшому масштабі – МХП підтримує продовольчу безпеку України та світу, забезпечуючи виробництво якісної продукції, 60% якої експортує у понад 80 країн.

Співпраця з громадами на засадах партнерства

Карта присутності Західного Хабу – це не просто перелік виробничих майданчиків, а частина економіки регіону. Саме тому взаємодія з громадами вибудовується на принципах партнерства та співфінансування.

Земельний банк Хабу становить понад 95 тис. га, кількість пайовиків – близько 49 тисяч осіб. У 2025 році обсяг орендної плати, виплаченої пайовикам, сягнув майже 437,5 млн грн.

Спільно зі стратегічним партнером – Благодійним фондом «МХП-Громаді» – у 2025 році в соціально-економічний розвиток громад надано понад 20 млн грн. Це частина ширшої системної роботи, яку здійснює компанія МХП на загальнонаціональному рівні: підтримує українців, розвиває громади та зберігає українську культуру.

У громадах, де присутні підприємства Західного Хабу, реалізовано 33 локальні проєкти, 20 ініціатив у межах конкурсу «Час діяти, Україно!» та підтримано 18 локальних бізнесів у межах програми «Роби своє».

Тетяна Валанчюс наголошує, що Хаб співпрацює із громадами виключно в моделі співфінансування.

«Коли громада вкладається в проєкт разом із нами, з’являється інша якість відповідальності. Це не “допомога зверху”, це партнерство», – підкреслює директорка.

У 2025 році Хаб також фокусувався на розвитку інклюзивних просторів, підтримці родин військових у межах програми «МХП Поруч», освітніх та молодіжних ініціативах. До прикладу провели проєкт «PROзростання», мета якого допомогти фахівцям у соціальній, медичній та культурній сферах підвищити кваліфікацію, здобути нові знання, взяти участь у конференціях чи видати власні освітні напрацювання. Для цього кожен учасник міг отримати мінігрант у сумі до 15 000 гривень.

У шести територіальних громадах Львівської області за підтримки Фонду «МХП-Громаді» завершився масштабний аудит архітектурної доступності ключових соціальних та комунальних об’єктів. Цей крок став частиною комплексної ініціативи, спрямованої на впровадження системних змін та створення справді безбар’єрного простору для всіх мешканців – що відповідає підходу компанії до інклюзивності та дотримання прав людини в межах стратегії сталого розвитку.

Підприємства активно співпрацюють із закладами освіти: проводять профорієнтаційні зустрічі, підтримують матеріально-технічну базу коледжів і ліцеїв, залучають студентів до практики.

«Розвиток громад починається з можливостей для молоді. Саме тому ми інвестуємо в освітні проєкти та ініціативи, які допомагають молодим людям реалізувати себе в рідних громадах», – наголошує директорка.

У компанії також є власні навчальні проєкти та школи для молодих спеціалістів, працює інститут наставництва. Саме тому молоді фахівці, які приходять на підприємства, мають усі можливості для хорошого кар’єрного зростання та професійного розвитку. У компанії вже є чимало таких успішних прикладів, з якими можна ознайомитись на сторінці МХП-Кар’єра (https://www.facebook.com/mhpcareer).

Підтримка військових і ветеранів – частина нашої відповідальності

Підтримка військових, ветеранів та їхніх родин для Західного Хабу МХП – це частина щоденної роботи. У межах комплексної програми «МХП Поруч» команда системно допомагає тим, хто сьогодні захищає країну, і тим, хто повертається до мирного життя.

Сьогодні понад сто працівників Західного Хабу боронять Україну у складі ЗСУ. За військовими-співробітниками зберігається робоче місце та виплата заробітної плати. У співпраці з Благодійним фондом «МХП-Громаді» колектив Хабу оперативно закриває запити колег-військових.

«Для нас важливо, щоб ці кошти конвертувалися в конкретну допомогу – технічне спорядження, амуніцію, транспорт, усе те, що допомагає зберігати життя та ефективно виконувати бойові завдання. Ми підтримуємо як наших мобілізованих колег, так і військових із громад, де працюють підприємства», – пояснює Валанчюс.

Не менш важливим є повернення ветеранів до цивільного життя. Частина працівників після демобілізації вже повернулися до роботи на підприємства Хабу – з підтримкою в адаптації, а за потреби й перекваліфікації.

Окремим напрямом у 2025 році став розвиток адаптивного спорту для ветеранів. У громадах присутності Західного Хабу Благодійний Фонд “МХП-Громаді” підтримав відкриття шести адаптивних спортивних клубів для реабілітації військових – що логічно продовжує системну підтримку військових і ветеранів у межах програм компанії.

«Найсильніше вражають історії людей, які після поранень не замикаються в собі, а шукають нову точку опори – у спорті, у роботі, у підприємництві. Тоді розумієш, що бізнес може бути частиною цього відновлення», – говорить Тетяна Валанчюс.

Так,запрацювали оновлені інклюзивні спортивні клуби для занять спортом та реабілітації ветеранів: два у Львові, один у Городку на Львівщині та у Білогір’ї на Хмельниччині, а також по одному у Заболотові на Франківщині та у Івано-Франківську. До прикладу, для простору громадської організації BE STRONG, що знаходиться у Сокільниках, придбано обладнання для стрільби з лука. За грантові кошти баскетбольна команда “Титани-Львів” на кріслах колісних змогла придбати спеціальний мобільний майданчик для тренувань. Також для інших клубів придбано необхідний спортивний інвентар. 

Ці ініціативи стали частиною ширшої системної роботи: за підтримки компанії МХП та Фонду по Україні вже діє 35 адаптивних спортивних клубів.

Також у громадах присутності Західний Хаб минулого року ініціював і провів два масштабні інклюзивні змагання ветеранів-стронгменів «Звитяга Нескорених», змагання з перешкодами Kordon Race, розпочав підтримку команди ветеранів із волейболу сидячи «Яструби МХП».

Для Західного Хабу підтримка ветеранів – це не разові проєкти, а довгострокова відповідальність перед людьми, які сьогодні забезпечують безпеку країни.

Формула стійкості

«Сильна країна починається з міцних громад. А стійкі громади – з відповідального бізнесу. І це не гучні слова. Це здатність платити податки вчасно, інвестувати в модернізацію, підтримувати своїх людей і розвивати власні міста та села. Це робота щодня», – підсумовує Тетяна Валанчюс, директорка Західного Хабу МХП.

Адже стратегія компанії МХП незмінна: український дух поєднується з глобальним масштабом, стабільність – із розвитком, а економічна сила – з відповідальністю перед людьми.

ВРІЗКА

Соціальні проєкти і заходи, які реалізував Західний Хаб МХП разом із Благодійним фондом “МХП-Громаді” у 2025 році в громадах присутності

«Скарбничка здоров’я»
Фахівці НДСЛ «Охматдит» провели комплексні медичні обстеження 800 дітей Білогірської, Теофіпольської (Хмельниччина) і Городенківської (Івано-Франківщина) громади.

«Час діяти, Україно!»
20 проєктів громад отримали понад 3 млн грн співфінансування в межах конкурсу соціальних ініціатив.

«Час діяти, Нестримні!»
6 адаптивних спортивних клубів для реабілітації військових відкрились на Львівщині, Івано-Франківщині, Хмельниччині– загальна сума грантів становить близько 1,2 млн грн

«Роби своє»
18 жителів громад виграли гранти на загальну суму понад 1,6 млн грн для реалізації своїх бізнес-ідей. 

«Лікар для села»
Організували виїзні консультації профільних медичних спеціалістів для жителів Золочівської, Білогірської та Колківської громад.

«Культура у фокусі громад»
5 культурних проєктів отримали гранти на суму понад 2,6 млн грн у межах спільного з Українським культурним фондом конкурсу.

MHP Run4Victory
2 масштабних благодійних забіги провели в Тернополі і Луцьку. Завдяки реєстраційним внескам та донатам було зібрано для підтримки військових понад 1,8 млн гривень.

реклама

The post Партнерство, що розвиває регіони: досвід Західного Хабу МХП (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише Галка з посиланням на Національний заповідник «Давній Галич».

Молівдовули — це двосторонні вислі печатки, які кріпилися на шнурі до церковних, державних або приватних документів. На них зображували святих, архангелів, Богородицю або власників печатки. Якщо власник належав до княжої чи військової адміністрації — на печатці часто зображували святих воїнів: Юрія чи Дмитрія.

Перший предмет знайшли у 2025 році поблизу скельно-печерного монастирського комплексу в селі Межигірці. На ньому проглядаються обриси, схожі на Богородицю з похиленою головою, а на звороті — постать у митрі, яка нагадує святого Миколая Мирлікійського. Другий молівдовул зображує погруддя у короні з жезлом або хрестом, на звороті — допоясну фігуру зі складками одягу або літерами.

Обидві печатки через тривале перебування в землі вкриті корозією, тому потребують мікроскопічного аналізу, детальної атрибуції та консервації. Знахідки передав у дар приватний колекціонер на умовах анонімності.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

The post Знайдені в Межигірцях: заповіднику «Давній Галич» подарували свинцеві печатки часів Галицького князівства (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише Галка з посиланням на Світлану Онищук, голову Івано-Франківської ОВА.

Маршрут №1 — понеділок, 6 квітня: Корнич (09:00–10:00), Перерів (10:15–11:15), Матеївці (11:30–12:30), Замулинці (13:00–14:00), Семаківці (14:15–15:15), Борщів (15:25–17:00).

Маршрут №2 — середа, 8 квітня: Залуччя (08:30–10:00), Трійця (10:20–11:20), Дебеславці (11:40–12:40), Трач (13:10–14:10), Кропивище (14:25–15:00), Пилипів (15:15–16:15), Тростянка (16:20–17:30).

Аптеки здійснюють виїзди раз на два тижні. Вони доставляють рецептурні та безрецептурні ліки, препарати за програмою «Доступні ліки», вироби медичного призначення та засоби для підтримки здоров’я.

The post Ліки привезуть у село: мобільні аптеки об’їдуть 13 сіл Прикарпаття (ГРАФІК) appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише Галка.

Після трьох зіграних матчів команда займає третє місце в турнірній таблиці з п’ятьма очками.

У активі «Бартки» одна перемога, дві нічиї та жодної поразки — різниця м’ячів 4:1.

Лідирує у таблиці «Покрова АМП» з дев’ятьма очками — три перемоги в трьох матчах. На другому місці — «Хрестоносці» з шістьма очками.

The post Після трьох турів «Бартка» — третя в таблиці Суперліги з ампфутболу appeared first on Galka.if.ua.

Галка зібрала найцікавіші коментарі (збережено орфографію та пунктуацію авторів).

ihor_ilkov: Ух ти. За таке тебе там без черги ще і відспівають…

ukrostap: Все дуже просто: приходите з кулічем у будь-яку церкву, на початку освячення просто гучно крикніть “У меня кулич” і вам посвятять без черги. Таке правило.

oksanahlaznova: Я харків’янка, яка зараз живе в Франківську. Я – атеїстка. Але заради цього видовища піду до церкви! Напишить куди підходити!

liisakear: Скажіть, що це такий хитрий план вмерти на Великдень, бо в цей день всі до раю потрапляють. Мені прабаба таке казала.

shedlovsky.o: Слишал на патріарших прудах будет скоро проходіть паска клаб. Отведайте

liudmilabosik: Нє. Спочатку відспівають, а потім посвятять. Ще й каші дадуть — колива

tarnavskaiasolopchuk: Заповіт вже написав? Не забудь помитись і в чисте вбратись, заодно і відспівають

yuliia__bilko: Так в будь яку йдіть, кажете що «куліч» хочете освятить і там на місці й за парастас домовитесь

sergeieriomenko2018: Все просто: йдете на площу лэніна, звертаєте на вулицю побитих октябрят і йдіть вздовж парєбріка на звук. Там буде мелодія, дуже схожа на пісні кобзона. Підійдете і скажете що вам без черги

rumosk: Питати про «кулічі» в серці Галичини — це як вимагати стейк у веганському кафе.

The post «Франковск, где у вас посвятить куличи?»: як у соцмережі відповіли на запит російською appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише Галка з посиланням на Представництво Уповноваженого ВРУ з прав людини в Івано-Франківській області.

У дописі містилися фото паспорта та посвідчення сторонньої особи з усіма даними, що дозволяють її ідентифікувати. Офіс омбудсмана відреагував оперативно: допис видалили, а адміністраторам і учасникам спільноти пояснили, що поширення персональних даних без згоди людини є прямим порушенням законодавства.

Фахівці нагадують: навіть із добрими намірами публікувати фото чужих документів не можна. Якщо знайшли документи — передайте їх до найближчого відділення поліції. Якщо все ж вирішили повідомити про знахідку в соцмережах — обов’язково приховайте серію, номер та інші чутливі дані.

The post На Бурштинщині опублікували фото чужого паспорта у Facebook — офіс омбудсмана змусив видалити (ФОТОФАКТ) appeared first on Galka.if.ua.

Про це Галці розповіли у патрульній поліції.

20-річний водій Skoda Superb рухався через регульоване перехрестя на заборонений сигнал світлофора і зіткнувся з Ford Mustang.

22-річна водійка Mustang також проїхала на червоне — після зіткнення втратила керування і наїхала на будівлю.

Обидва автомобілі та будівля отримали механічні пошкодження. На обох водіїв склали адміністративні протоколи за статтею 124 КУпАП.

No Caption

No Caption

The post Проїхали на червоне: на перехресті у Франківську Mustang влетів у будинок після ДТП (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.