Про це пише “Галка” з посиланням на громадського діяча із захисту прав людей з інвалідністю та представника урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Івано-Франківській області Миколу Макара.

За його словами, наявність окремої обласної програми дозволить передбачити фінансування заходів із безбар’єрності, адже без закладених коштів такі ініціативи залишаються декларативними.

“Прошу до кінця цього тижня активні громадські організації, ініціативні групи та свідомих громадян прийти й підписати звернення щодо запуску процесу розроблення обласної програми безбар’єрності. Особливо важливо долучитися військовим з пораненнями та інвалідністю, людям з інвалідністю, організаціям, які їх представляють. Ваш голос тут має реальну вагу”, — пише Микола Макар.

Лист для підпису розміщений в Івано-Франківській обласній державній адміністрації (кабінет 107). Підписання триватиме до кінця поточного тижня.

The post Мешканців закликають підписати звернення щодо запуску обласної програми “Безбар’єрне Прикарпаття” appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише Галка з посиланням на начальника відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталія Передерка.

Вивчення рівня безбар’єрності туристичних об’єктів проводили за участі представника урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в області Миколи Макара.

Мета перевірок — надати рекомендації щодо покращення доступності туристичних місць для маломобільних груп населення та створити перелік відповідних локацій.

Відвідали 15 об’єктів сфери гостинності — ресторани та кав’ярні у Калуші, Голині, Вістовій та Пійлі.

Позитивне:

• У кав’ярні-пекарні “Матусин хлібчик” можна спробувати калуський торт, який придумали кондитери цієї мережі
• У ТЦ “Куб” працюють дві облаштовані вбиральні для людей з інвалідністю
• На центральному автовокзалі є третя вбиральня для маломобільних груп, але без поручнів всередині

Негативне: Повністю доступних ресторанів та кав’ярень не знайшли. Десь є пандуси, але відсутні інклюзивні санвузли. В інших закладах пандуси мають кут нахилу 14-17 градусів замість допустимих 5-8 градусів. Є стандартні санвузли достатньої площі, але без поручнів.

“Всюди є зауваження. Але більшість з них легко виправити”, — наголосив Передерко.

Робоча поїздка завершилась у селі Пійло, де майже 10 років працює Будинок ветеранів “Джерело”. Щороку влітку заклад приймає на реабілітацію до 700 осіб з числа сімей загиблих військових та учасників бойових дій.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

The post У Калуші перевірили доступність турлокацій для людей з інвалідністю: повністю безбар’єрних не знайшли (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише “Галка” з посиланням на начальника відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталія Передерка.

Огляд провели за участі представника Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в області Миколи Макара. Мета моніторингу – надати рекомендації щодо покращення інфраструктури для маломобільних груп населення та сформувати перелік доступних туристичних локацій.

Під час об’їзду відвідали 17 об’єктів сфери гостинності, культури і дозвілля у Болехові та Тисові.

“Рівень доступності туристичних місць у громаді можна оцінити на “четвірку” з мінусом”, – йдеться у дописі.

Серед позитивного:

• впорядкована вулично-тротуарна мережа у центральній частині Болехова,
• нова громадська вбиральня, пристосована для людей з інвалідністю,
• доступні об’єкти, як-от музейна кімната Наталії Кобринської, лісова екскурсійна зона та «Зимовий сад» лісогосподарського коледжу.

Втім, більшість туристичних місць залишаються малодоступними. Зокрема, сходи та відсутність пандусів ускладнюють відвідування будинку культури, сакральних пам’яток і закладів харчування. У місті немає жодного повністю доступного кафе чи ресторану.

“Найшвидшими до “виправлення” є кафе “Прованс”, ресторан “Смачно””, – зазначається у дописі.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

У Тисові експерти оглянули церкву Введення у храм Пресвятої Богородиці та приватний музей “Патріот”. До обох об’єктів ще потрібно облаштувати безбар’єрний вхід, проте власник музею пообіцяв забезпечити це найближчим часом.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

Рекомендації з покращення інфраструктури надішлють голові громади. Результати всіх моніторингів згодом оприлюднять на туристичному порталі області iftourism.com.

Як писала “Галка”, 18 вересня експерти перевірили, наскільки доступними є туристичні об’єкти у Долинській громаді.

The post Четвірка з мінусом: на Болехівщині перевірили доступність туристичних об’єктів для маломобільних груп населення (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише “Галка” з посиланням на начальника відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталія Передерка.

Перевірку здійснили за участі представника Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в області Миколи Макара. Упродовж візиту оглянули 14 об’єктів сфери гостинності, культури та дозвілля у Вигоді, Мислівці та Вишкові. За даними селищної ради, громада має значний туристичний потенціал: тут функціонують 1 лікувально-оздоровчий комплекс, 2 бази відпочинку, 11 готелів та понад 40 садиб сільського туризму. Головними туристичними “магнітами” залишаються вузькоколійна залізниця “Карпатський трамвай” та музей “Центр спадщини Вигодської вузькоколійки”.

Позитивні приклади:

• Центр спадщини Вигодської вузькоколійки став першим повністю доступним музеєм у регіоні — з пандусами, безпороговими переходами, облаштованим санвузлом і навіть кріслом колісним для гостей.
• Оператор “Карпатського трамвая” переобладнав вагон для перевезення людей з інвалідністю та облаштував спеціальний санвузол.
• У Вигоді зафіксували рекордну кількість доступних туристичних туалетів — три в різних локаціях, а четвертий з’явиться найближчим часом у музеї.

Водночас залишається низка проблем:

• відсутність понижених тротуарних з’їздів та облаштованих паркомісць;
• недоступність пам’яток сакральної спадщини та частини вуличної інфраструктури;
• неможливість самостійно дістатися до Будинку культури на кріслі колісному, попри наявність пандуса;
• відсутність повністю доступних готельно-ресторанних закладів у громаді.

No Caption

No Caption

No Caption

“В цілому рівень доступності можна оцінити на “четвірку з мінусом”. Сподіваюся, що у найближчі місяці громада виправить ситуацію, зокрема облаштує заїзд до Будинку культури та понизить бордюри у центрі селища»”Відтак, в цілому рівень доступності туристичних місць у громаді можна оцінити на “четвірку з мінусом”. Мінус я сподіваюсь у найближчі місяці влада анулює, якщо облаштує заїзд до Будинку культури і покращить доступність вуличної мережі шляхом пониження низки тротуарів і з’їздів з автотраси до об’єктів соціальної і туристичної інфраструктури у центрі селища”, — зазначив Віталій Передерко.

За результатами візиту голова громади отримає письмові рекомендації для покращення інфраструктури. Згодом перелік доступних туристичних об’єктів області буде опублікований на порталі iftourism.com.

No Caption

No Caption

No Caption

The post У Вигодській громаді перевірили доступність туристичних об’єктів для маломобільних людей (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Тож “Галка” з’ясовувала, скільки коштів передбачено на доступність і як їх реалізовують у найбільших містах Івано-Франківщини, та спільно з франківцем на кріслі колісному вирушила на інспекцію в центр Івано-Франківська, аби перевірити стан пандусів у громадських закладах, адміністративних будівлях і житлових будинках.

Кошти на доступність: як їх витрачають на Івано-Франківщині

На наш інформаційний запит від 12 серпня щодо облаштування пандусів та заходів із забезпечення доступності у багатоквартирних будинках Івано-Франківська міська рада відповіді не надала. Директор департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Михайло Смушак у телефонній розмові пояснив, що запитувана відповідь потребує більше часу на опрацювання, оскільки своєю чергою вони запитують інформацію щодо виконання робіт від інших департаментів.

Водночас івано-франківське комунальне підприємство “Управляюча компанія «Комфортний дім»”, яке виконує функції управителя житлових будинків, у відповіді пояснило, що в межах чинного законодавства та укладених договорів їхні обов’язки обмежуються утриманням спільного майна будинку та прибудинкової території.

У підприємстві наголошують, що кошти з міського бюджету на встановлення, ремонт або модернізацію пандусів та інших заходів у сфері доступності на баланс “Комфортного дому” не виділялися. Відповідно, інформацією про такі роботи КП не володіє.

В Івано-Франківській обласній військовій адміністрації повідомили, що рішенням обласної ради від 13 червня 2025 року було передбачено 210 тис. грн на капітальний ремонт вхідної групи (в тому числі пандуса) у будівлі Воскресінцівської філії Коломийського ліцею №1 імені Василя Стефаника. В інформаційному запиті заступник голови ОВА Вадим Созонник повідомив, що станом на 14 серпня 2025 року роботи профінансовані у повному обсязі.

Замовником робіт виступає Коломийський ліцей №1 імені В. Стефаника (м. Коломия, вул. А. Міцкевича, 3). Виконавцем визначено комунальне підприємство “Івано-Франківськбудінвест”.

Про фінансування у попередні роки на облаштування пансудів в ОВА не повідомили.

У відповіді також зазначили, що сертифікацію чи інспектування технічного забезпечення об’єктів будівництва у межах своїх повноважень може проводити лише Державна інспекція архітектури і містобудування (ДІАМ).

Коломийська міська рада повідомила, що 2025 році на потреби облаштування пандусів у житлових будинках, де мешкають люди з інвалідністю, які використовують крісло колісне, у міському бюджеті передбачено 200 тисяч гривень. Наразі роботи ще не завершені.

У 2024 році у цьому місті на облаштування пандусів у житлових будинках профінансували 71,9 тис. грн, а ще 62,1 тис. грн спрямували на пристосування приміщень загального користування житлових будинків та нежитлових приміщень для потреб людей з інвалідністю та інших маломобільних груп. Серед виконаних робіт – встановлення пандуса до першого поверху багатоповерхівки на вул. Заньковецької, 12 (5-й під’їзд) у Коломиї та пандуса до приміщення відділу у справах ветеранів та осіб з інвалідністю (пл. Привокзальна, 2А).

У 2023 році профінансували 32,9 тис. грн. Тоді облаштували пандус у житловому будинку в с. Саджавка (вул. М. Підгірянки, 26) та в багатоповерховому будинку на вул. Крип’якевича, 2А у Коломиї.

Замовником усіх робіт виступало управління комунального господарства міської ради. Виконавцем у 2024 році був ФОП Дячук Володимир Васильович із с. Велика Кам’янка, у 2023 році – ПП “Виробничо-торгова фірма «Княждвірська»” із с. Княждвір.

Водночас міська рада зазначила, що інспекція чи сертифікація встановлених пандусів не проводилась.

“Галка” також хотіла дізнатись про облаштування пандусів у Калуській громаді, проте також не отримала відповіді на інформаційний запит. Відповідь на нього протермінували на п’ять днів й повідомили, що його опрацювання стосується великого обсягу інформацію й їм необхідно 20 робочих днів.

Усі інформаційні запити до згаданих вище структур редакція надіслала 12 серпня.

Частково добре, а частково …?

Разом із Віталієм Палковим ми провели невелику інспекцію центру Івано-Франківська та перевірили кілька адміністративних будівель, культурних та закладів громадського харчування. У висновку Віталій сказав, що, на його погляд, Івано-Франківськ у плані доступності почав вигравати у Львова. Але про висновки згодом, наразі — як відбулося тестування.

 

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений НОВИНИ️️ Івано-Франківськ (@galka.if.ua_news)

Ми почали із катедри. Нахил у 6 градусів, трохи більше рекомендованого нахилу 1:12 (≈8%) за ДБН для малих висот. Покриття бетонове із дрібними камінцями. Віталій каже, що у користуванні зручно. Не слизько, пандус просторий із поручнями з двох боків. 

No Caption

No Caption

Далі підійшли й до туристичної Ратуші. Пандус там із металевої сітки. Чоловік відзначив, що всередині будівля доступна не повністю.

“Хоч на перший поверх потрапити вже добре, — каже він. — А у драмтеатрі молодці, що поставили ліфт”, — каже Віталій.

No Caption

No Caption

Вже дорогою до міської ради зауважили пандус, що мав би везти до салону краси. Тестити його Віталій навіть не пробував.

“Це самогубство. Тут ні електричка, тут взагалі ніщо не заїжде. Ніщо. Це ще уночі якась людина може зашпортуватись і сісти у крісло”, — коментує.

Говоримо, що такі ж подібні конструкції трапляються й у банках чи аптеках — закладах, де ліцензія передбачає забезпечення доступу до всіх верств населення. 

“Але мало людей, які би брали, подавали на них у суд. В нас, я так думаю, юридичний напрямок ще заслабо розвинутий. Люди мають розуміти: якщо у мене щось у районі, чи у дворі, чи до аптеки, чи до банку нема пандуса — треба сваритися, подавати, і тоді вони компенсують і роблять пандус. А у нас проблема, що люди мовчать, — міркує Віталій, — Я вчився у Прикарпатському університеті, зробили мені там — і на вулиці, і всередині в гуртожитку був пандус. Потім я жив на Майзлях, на квартирі. Там теж для мене зробили пандус — і він дотепер є”.

Пандуси біля міської ради Віталій одобрив, але: 

“Є зауваження до плитки. Вона не довговічна, швидко тріскає, і для людей на кріслах колісних це створює додаткові бар’єри”.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

Від міської ради ми вирушаємо у бік стометрівки й порушуємо розмову про доступ до громадських закладів. Серед них Віталій виокремив громадський ресторан Urban Space 100. Каже, що трапляється, що пандуси “для галочки”, або ж ведуть в нікуди, як ми помітили в одному з закладів на Вічевому майдані. І навіть там, де пандусів не треба, є високі обмежуючі пороги.

Дорогою натрапили на пандус аптеки на вулиці Грушевського, який Віталій прокоментував: “Треба цьому власнику віддати всі аптеки, щоб зробив так усюди”.

Наступними нам вдалось проінспектувати відділення одного банку й два відділення іншого. “Ощадбанк”, що біля “Білого” дому, мав простий сітчастий пандус. Віталій каже, “видно, що він багато не коштує, але роботу робить”. 

А от відділення “Райффайзен” відвідати не вдалось. Підіймач там не працював. Механізм не реагував, а кнопки для виклику на вулиці банк не мав, тому довелось кликати працівників журналістам. Як нам пояснили, там не знають як ним користуватись. Проте, порадили піти до іншого відділення, де доступно.

No Caption

No Caption

Там пандуса немає, та викликавши працівницю через кнопку, ми розповіли що трапилось на попередньому. Потім попросила почекати й за якийсь час врешті до нас вийшов чоловік із гусеничним сходовим підіймачем, який привезли з Італії. Він показав, як працює пристрій: підіймач здатний доставити людину навіть до дев’ятого поверху, оснащений акумулятором, датчиками нахилу, аварійними кнопками, спеціальними пасками безпеки та запобіжниками, щоб він не рухався самостійно. Вартість такого підіймача близько 120 тисяч гривень.

Як каже Віталій: “На такому кататиметься вперше”. Його вердикт — було зручно. 

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

Водночас працівники зізналися, що через історичну будівлю не можна встановити більш сучасну платформу, а навчання персоналу користуванню підіймачем відбувається недостатньо системно. Фахівці також зауважили, що у банках і старих будівлях загалом виникає проблема високих порогів і вузьких майданчиків, що ускладнює підйом людям на кріслах колісних або з протезами.

Також працівники пояснили, чому міг не працювати підіймач на іншому їхньому відділенні. Кажуть, що його часто відключають після робочого дня (ми перевіряли пандуси у проміжку між 14-16 годиною — ред.), щоб діти не каталися на ньому, і додали, що не всі співробітники вміють ним користуватися. А працівниця, що з нами комунікувала, працює недовго.

Біля театру ляльок пандус відповідає нормам не повністю — має одне перило, що ускладнює підйом.

No Caption

No Caption

No Caption

Спершу людина, а вже потім інфраструктура

Громадський діяч із захисту прав людей з інвалідністю та представник урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в Івано-Франківській області Микола Макар каже, що за останні роки ситуація з безбар’єрністю та доступністю в Івано-Франківську змінюється на краще.

За його словами, поштовхом стала й повномасштабна війна. Адже саме зараз у суспільстві з’явилося більше розуміння потреб людей із пораненнями та інвалідністю.

“І влада, і суспільство почали усвідомлювати, що таке доступність і для чого потрібна безбар’єрність. Люди з інвалідністю теж заслуговують на гідне життя”, – каже Макар.

Він відзначає, що в Івано-Франківську прогрес відчутніший, ніж у районах області. Проте і там тривають постійні моніторинги та аудити, приїжджають комісії, які перевіряють доступність різних сфер – від медичних і культурних закладів до транспорту та туристичної інфраструктури.

Окремо громадський діяч нагадує: держава має законодавчі зобов’язання щодо безбар’єрності. Україна ще 10 років тому ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, і зараз настав час реалізовувати ці положення.

“Я намагаюся тримати руку на пульсі: піднімаю це питання на нарадах і робочих зустрічах, здійснюю моніторингові візити й аудити. Постійно нагадую, що доступність і безбар’єрність мають залишатися пріоритетом”, – підкреслює Макар.

Він також згадує підхід, на якому колись наголошував нинішній міністр оборони Денис Шмигаль, коли працював у регіоні – принцип людиноцентричності:

“Спершу – людина, а вже довкола неї мають формуватися послуги, середовище й життя у всіх сферах. Інакше бути не може”.

Микола Макар відзначає, що місто поступово стає доступнішим. Прикладом він називає комунальний транспорт, який нині відповідає потребам маломобільних груп.

Водночас проблеми залишаються у спальних районах. Подібна ситуація і в закладах культури чи медицини — робота ведеться, але фінансування обмежене, адже більшість коштів іде на потреби оборони. Попри це, у Франківську тривають ремонти лікарень, оновлюються музейні простори.

Він звертає увагу й на інфраструктурні зміни. У місті облаштовують пониження бордюрів, формують безбар’єрні маршрути – від Пасічної до ЦНАПу, від лікарень до центру. Подібні практики запроваджуються й у громадах області. Там створюють ради з питань безбар’єрності, куди залучають громадських активістів і ветеранів.

“Я завжди прошу керівників громад активувати ці ради, включати туди активістів, громадських діячів, людей військових з інвалідністю. Вони зараз якраз є основним авторитетом і таким джерелом руху безбар’єрності у тих громадах. ”, – додає він.

Втім, Микола Макар каже, що прогалини у системі залишаються. Попри закони й міжнародні зобов’язання, механізму покарання за їхнє невиконання фактично немає. Це створює можливості для зловживань і “обходу” норм.

“Формально норми є: з 2018 року діють нові ДБН, які зобов’язують проєктантів передбачати доступність. Якщо цього немає, проєкт не проходить експертизу. За будинок без пандуса чи підйомника забудовник уже може нести відповідальність. Але на практиці завжди знаходяться шляхи, щоб обійти закон”, – пояснює він.

За словами Миколи, особливо складна ситуація із застарілою інфраструктурою, що дісталася у спадок від СРСР. Медичні та соціальні заклади часто потребують реконструкції, і саме під час таких робіт мали б реалізовуватися норми доступності. 

Від спрощених процедур до фальшивих сертифікатів

За словами Миколи Макара, сьогодні встановити пандус у Франківську стало простіше, ніж кілька років тому. Якщо раніше потрібно було готувати проєкт, отримувати погодження від архітектури та навіть сусідів, то тепер таких бюрократичних перепон немає.

“Хочеш поставити пандус — ставиш. Є чіткі норми: кут нахилу, ширина, поручні, поверхня. І бізнес має сам розуміти: це не лише соціальна відповідальність, а й економічна вигода. Адже люди підуть туди, де їм зручно і доступно”, — каже Микола Макар.

Але часто якість встановлення таких рішень досі залишає бажати кращого. Тож все частіше до активістів часто звертаються приватні клініки чи заклади, щоб отримати практичні рекомендації. Адже навіть при наявності ДБН, користувач крісла колісного краще знає, чи реально зручно заїхати до приміщення.

Серед типових помилок — неправильний кут нахилу, слизьке покриття чи занадто вузькі двері. Часто це наслідок застарілих радянських норм або ж відмови закладів інвестувати бодай у прості рішення.

Проте найбільшою проблемою, за словами представника уповноваженого, залишаються “липові” сертифікати доступності.

“Є фахівці з сертифікатами, які за 8–10 тисяч гривень видають документ, що об’єкт доступний. А насправді людина з інвалідністю туди не потрапить.

Я не маю повноважень контролювати — це робота Державної архітектурної інспекції. Але коли я прошу перевірити об’єкт, у Києві кажуть: відповідальна місцева архітектура. А та відповідає: мовляв, власник закладу сам має провести обстеження, заповнити анкету й надіслати фотофіксацію”, — каже Микола Макар.

Виходить, що кожен керівник сам ставить “галочки” у звітах. А далі ці анкети сходяться з районного рівня в область і потрапляють у Київ, де формують узагальнений звіт.

“І тут легко “підхалтурити”. Наприклад, в області звітують, що працевлаштовано сотню людей з інвалідністю на візках — 50 чоловіків і 50 жінок. Але я цих людей просто не знаю. Коли я просив показати бодай кількох — виявилося, що цифра не відповідає реальності”, — каже Микола.

Надію представник урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю бачить у створенні єдиної централізованої бази осіб з інвалідністю, яка зараз формується завдяки Міністерству цифровізації. Вона має об’єднати дані Мінсоцу, МОЗ та навіть прикордонної служби. Це дозволить не лише отримати правдиву статистику, а й нарешті ефективно контролювати, скільки людей реально працевлаштовано і наскільки доступними є об’єкти в країні.

Куди жалітись на пандус, якщо нема куди?

Єдиного державного алгоритму щодо того, куди скаржитись на ненормативний пандус — немає. 

“Якщо це комунальний заклад — ще можна звертатися, бо є місцеві ради безбар’єрності чи робочі групи, які формують плани робіт”, – пояснює Микола Макар.

Так, у Франківську вже є позитивні приклади. Наприклад, облаштування однорівневого переходу біля готелю “Надія”. Але цей процес розтягнувся майже на два роки. Схожа історія — з пониженням тротуарів: після звернень активістів навіть дрібні бордюри у 2 см, які формально допустимі за нормами, додатково підсипали асфальтом, аби людям на візках було комфортно.

Роль у таких змінах часто відіграють конкретні люди. Микола згадує радника міського голови Юрія Гапончука, який сам пересувається з протезом, особисто контролює доступність об’єктів.

Микола Макар радить не мовчати:

• якщо бачите порушення, можна звертатися до ради безбар’єрності у місті;
• писати офіційні заяви із фотофіксацією;
• повідомляти напряму активістів, які займаються цими питаннями;
• повідомляти йому, як представнику урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

The post Для галочки чи для діла: як мають облаштовувати і як облаштовують пандуси на Франківщині appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише Галка з посиланням на Івано-Франківську обласну державну адміністрацію.

Калуську громаду перевірили на доступність туристичних місць для людей з обмеженими можливостями. Спеціальна комісія оглянула два десятки об’єктів, щоб з’ясувати, наскільки вони придатні для відвідування маломобільними групами населення.

Моніторинговий візит провели за участі Миколи Макара – представника Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю в області. До переліку перевірки увійшло 20 об’єктів індустрії гостинності, культури, туризму та спорту, однак через обмежений час оглянути всі не вдалося. Візит планують продовжити у вересні.

Результати перевірки виявилися переважно позитивними. Загальний рівень доступності туристичних локацій Калуша оцінили як високий. У місті вже функціонує низка культурних установ, які готові приймати людей з інвалідністю – серед них палаци культури, мультикультурний центр та спортивні заклади. Плюсом виявилась наявність доступних сервісів у сфері харчування та дозвілля.

Водночас під час огляду виявили ряд проблемних моментів, які потребують доопрацювання для досягнення повної фізичної доступності. Ці питання вже взяли на опрацювання і вони стануть основою для майбутніх інфраструктурних змін у громаді. За результатами візиту кожен перевірений об’єкт отримає індивідуальні рекомендації щодо покращення доступності. Це дасть власникам конкретний план дій для усунення виявлених недоліків.

Після завершення всіх подібних аудитів в області буде сформовано єдиний перелік безбар’єрних туристичних локацій. Цей список з’явиться на спеціальному порталі iftourism.com, що допоможе людям з інвалідністю планувати свої подорожі Прикарпаттям.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

The post У Калуші перевірили, чи доступні людям з інвалідністю туристичні місця (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише “Галка” з наради голови Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук.

За словами представника Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю Івано-Франківської ОДА Миколи Макара, ситуація з безбар’єрністю в регіоні є критичною. Лише 6% укриттів мають засоби доступності для маломобільних груп населення.

“Через війну збільшилась кількість ветеранів та цивільних постраждалих, які потребують доступу до реабілітації, інфраструктури та працевлаштування. Крім того, зростає кількість літніх людей та людей з інвалідністю, яким потрібне доступне середовище для комфортного життя”, – наголосив Макар.

Для покращення ситуації він пропонує створити робочу групу з експертів для технічного обстеження медзакладів. Також, каже, що потрібно посилити контроль за виконанням будівельних норм щодо доступності у нових та реконструйованих об’єктах.

“Важливо не чекати затвердження державного плану на всеукраїнському рівні, а вже формувати регіональні механізми реалізації безбар’єрності. У кожній громаді має бути відповідальна людина за цей напрямок”, – підкреслив Макар.

За його словами, інвестиції у безбар’єрність та доступність зроблять Прикарпаття привабливішим для туристів та підвищать якість життя місцевих мешканців. Тож для вирішення проблеми чоловік пропонує прийняти обласну цільову програму “Безбар’єрність Прикарпаття до 2030 року”.

The post Моніторинг укриттів: на Прикарпатті лише 6% доступні для людей з інвалідністю appeared first on Galka.if.ua.

Про це повідомляє Галка з посиланням на волонтера і ветерана Володимир Глизнера та представника Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю Івано-Франківської ОДА Миколу Макара.

“Майже три роки повномасштабної війни, а обласна стоматологічна поліклініка так і не змогла встановити нормальний пандус. Його параметри не відповідають нормам ні по ширині, ні по висоті. Хлопці не можуть ні заїхати, ні піднятися самостійно, і навіть нема кому допомогти”, – ділиться у відео ветеран та волонтер Володимир Глизнер.

За його словами, поліклініка має всі можливості для надання спеціалізованої допомоги пораненим бійцям, включаючи протезування та встановлення імплантів. Однак через технічні обмеження доступу ветерани не можуть скористатися цими послугами.

Володимир Глизнер звернувся до керівництва медзакладу, Департаменту охорони здоров’я, а також профільних міністерств із вимогою вплинути на ситуацію.

“Як можна писати про доступність медичних закладів, коли реальні умови залишають бажати кращого? Хочу побачити очі тих, хто пише такі документи, і запитати: «Бога не боїтеся?»”, – наголошує Микола Макар.

Макар закликав громадськість об’єднатися заради створення справді інклюзивного середовища, де кожен матиме рівний доступ до медичних послуг, незалежно від фізичних можливостей.

The post Військові з інвалідністю не можуть потрапити до Франківської обласної стоматполіклініки через непристосований пандус (ВІДЕО, ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Нещодавно компанія VAMBUD запросила Миколу Івановича для оцінки функціональності свого житлового комплексу з акцентом на інклюзивність. Як громадський діяч у сфері захисту прав людей з інвалідністю, він підтримує впровадження стандартів інклюзивності у новобудовах. Компанія мала можливість перевірити, наскільки сучасні житлові комплекси відповідають потребам усіх мешканців. Це рішення має на меті забезпечити комфорт і рівність для всіх мешканців.

Концепція маломобільності виходить за межі лише людей з обмеженими можливостями. Кожен з нас може зіштовхуватися з необхідністю безбар’єрного простору — будь то важка валіза, дитячий візочок чи тимчасові обмеження руху через травму. За даними, в Україні налічується понад 3 мільйони людей з обмеженими фізичними можливостями, що робить нашу країну однією з найбільших за цим показником в Європі. В умовах війни ця цифра може зрости, що підкреслює важливість створення доступного середовища.

Яким функціональним зонам VAMBUD поставив найвищий пріоритет?

У житлових комплексах VAMBUD вхід до під’їзду спроєктовано на рівні однієї сходинки, що робить його зручним для всіх категорій мешканців. Встановлені пандуси відповідають ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність для маломобільних груп населення». Навіть у 4-поверхових будинках передбачені швидкісні ліфти, широкі зони загального користування та тротуари на рівні з дорогою.

Досвід інклюзивності у ЄС

Архітектор Рональд Мейс, який усе своє життя провів на інвалідному візку, заклав основи концепції інклюзивності, підкреслюючи необхідність створення комфортних умов для всіх. За результатами дослідження Центру соціальних змін та поведінкової економіки, 32% громадян вважають, що в подоланні бар’єрів слід зосередитися на створенні адаптованого середовища. Нові державні будівельні норми в Україні вже включають близько 100 нововведень, які спрямовані на забезпечення безпеки та комфорту для осіб з обмеженими можливостями.

У ЄС, зокрема у Латвії,  діє комплексний підхід до інклюзивності: нові будівлі проєктуються з урахуванням безбар’єрності, а при реконструкції старих будівель проводиться модернізація. Це забезпечує стандартні рішення для всіх об’єктів, зокрема пандуси, ліфти та ширина дверей не менше 90 см, що відповідає нормам ЄС.

Після Другої світової війни у Латвії багато ветеранів, які повернулися з інвалідністю, опинилися у власних оселях без належного доступу до міського середовища, адже держава ще не була готова до масштабних реформ. Сьогодні Україна стикається з подібною потребою у створенні доступних просторів, і важливо розпочати зміни вже тепер, не чекаючи завершення війни.

Безбар’єрність як частина національної стратегії

У квітні 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив “Національну стратегію створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року”, метою якої є забезпечення рівних можливостей для всіх громадян. VAMBUD підтримує цей напрям, прагнучи забезпечити комфортне середовище у своїх житлових просторах. Співпраця з експертами дозволяє компанії отримати об’єктивну оцінку доступності та врахувати досвід людей, які безпосередньо користуються інфраструктурою.  Адже інклюзивним є суспільство, в якому почуті всі голоси.

Читайте також: Як VAMBUD у Івано-Франківську долучається до збереження архітектурної спадщини України

*реклама

The post Інклюзивний простір як майбутнє: що вже реалізовано у житлових просторах у Франківську appeared first on Galka.if.ua.

П’ять доступних маршрутів

На початку цього року міська рада Івано-Франківська розробила документ — «Стратегія безбар’єрності». Комунальні служби та міські підприємства отримали завдання визначити маршрути, які є найпопулярнішими для людей, які переміщуються на кріслах колісних та представників маломобільних груп населення. Наступним кроком стала фактична ліквідація наявних бар’єрів: зниження заїздів на тротуари, обладнання переходів тощо.

Після обробки всієї отриманої інформації прийняли рішення протягом року додатково обладнати в Івано-Франківську п’ять доступних маршрутів. Запуск першого з них відбувся в червні. Це дорога від обласної лікарні до центру — до Ратуші. Це найпоширеніший маршрут, яким користуються військові, що отримали поранення і проходять реабілітацію.

Роботи вистачало: потрібно було покласти безшовну бруківку, обладнати з’їзди на зупинках і пішохідних переходах. Для зручностей людей з порушенням зору на переходах встановити тактильну плитку, а світлофорам додати звукову сигналізацію.

Під час інспекції очільник міста Руслан Марцінків використовував крісло колісне. Раніше він вже так перевіряв доступність об’єктів інфраструктури у районі міської адміністрації, Вічевого Майдану, вулиць Курбаса та Грушевського, а також маршрут від Центральної міської клінічної лікарні до ЦНАПу.

Найважливішою у перевірці була участь військовослужбовців, представників організацій людей з інвалідністю, спеціалістів та пацієнтів евакуйованого до Івано-Франківська з Донеччини Центру комплексної реабілітації «Донбас», який став Центром «Донбас-Прикарпаття».

Інспекція рухалася тротуаром від «Пасічної» до швейної фабрики на вул. Галицькій, а потім до переходу на вул. Дністровській. Перевіряли не тільки дорогу — додатково оцінили можливість потрапити до громадського транспорту. Паралельно відбувався моніторинг об’єктів громадського значення: магазинів, аптек, кафе.

Серед учасників – представник Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю Івано-Франківської обласної державної адміністрації Микола Макар. Створення безбар’єрного середовища для чоловіка, який через важку травму у 1993 році пересувається на кріслі колісному, стало справою життя.

«У кожного українця має бути можливість відновлення і повного повернення до нормального життя, — каже Макар. — Війна  призвела до значного збільшення кількості людей, які отримали інвалідність. Серед них наші захисники — військовослужбовці ЗСУ, а також люди, які постраждали від ворожих обстрілів. Сюди ж можна додати тих, хто зазнав психологічних травм, та дітей, багато з яких вже з народження постраждали через війну. Саме безбар’єрність здатна забезпечити всім рівні права». 

Релоковані та нескорені

Саме Микола Макар був ініціатором релокації Державного центру комплексної реабілітації для людей з інвалідністю «Донбас» з Краматорська на Прикарпаття. На той момент в Івано-Франківській області не було жодного реабілітаційного центру такого рівня.

Зазначимо, що Донбаський міжрегіональний центр професійної реабілітації осіб з інвалідністю розпочав свою роботу у 2007 році у Краматорську. Він зарекомендував себе як високопрофесійний заклад, де людям надавали широкий спектр послуг з психологічної, соціальної та фізичної реабілітації.

До 24 лютого 2022 року Центр займав п’ятиповерхову будівлю, облаштовану відповідно до всіх норм доступності: пандуси, навчальні аудиторії, ліфти та спортивний зал з тренажерами…

Центр не обмежувався лише реабілітацією – тут проводили стаціонарне практичне навчання за шістьма спеціальностями для людей з інвалідністю. За роки існування Центр випустив тисячі спеціалістів, більшість з яких знайшли роботу.

 «З початком повномасштабного російського збройного вторгнення установу евакуювали. Людей і обладнання вдалося вивезти раніше, ніж будівля центру зазнала руйнувань внаслідок ворожого обстрілу. Переїзд був складним, оскільки від самого початку не було зрозуміло, куди все вивозити та де знайдеться можливість відновити роботу, – розповідає керівниця Центру Світлана Фоміна. – У важкий момент нас підтримали профільне Міністерство соціальної політики, представники різних областей, які були зацікавлені у відновленні нашої роботи. У підсумку місцем релокації ми обрали місто Івано-Франківськ».

Вимушений переїзд Центру комплексної реабілітації з Донеччини, попри всі складнощі, влаштував усіх. Релокований заклад отримав можливість роботи та подальшого розвитку. А обласне та міське керівництво отримало потужного та експертного партнера у справах розвитку інклюзії та впровадження державних програм, пов’язаних з фізичним та психічним здоров’ям.

Центр отримав назву «Державний центр комплексної реабілітації для людей з інвалідністю «Донбас – Прикарпаття» і з вересня 2022 року почав надавати реабілітаційні послуги. Спочатку за адресою Героїв УПА, 1, де паралельно з наданням послуг відбувався ремонт приміщень, оскільки Центр переїхав в непристосовану будівлю. Істотною підтримкою стала допомога донорських організацій та участь Центру у міжнародних проєктах.

Робота триває — планів багато

За два роки центр «Донбас – Прикарпаття» не лише зміг повністю відновити свою роботу, але й став важливим елементом у розвитку інклюзивного середовища регіону.

Показовими є результати впровадження соціального проєкту із поліпшення доступності до реабілітаційних послуг, завдяки якому фахівці Центру стали вести виїзні прийоми у селищі Богородчани. Тепер тут проводяться заняття з лікувальної фізкультури, електропроцедури, лікувальний та профілактичний масаж. 

«Ми постійно розширюємо коло своєї роботи на Франківщині. У Краматорську Центр працював на площі 5700 квадратних метрів, а в Івано-Франківську – на 730. Тому ми активно підтримуємо ініціативи громад, адже це відкриває додаткові можливості для співпраці. Завдяки цьому проєкту ми змогли закупити сучасне обладнання і приїхали до Богородчан вже з готовою базою та нашими фахівцями», – зазначає Світлана Фоміна.

Поступово, за два роки роботи на Прикарпатті, Центру вдалося охопити реабілітаційними послугами Івано-Франківську, Львівську та Закарпатську області. Наприкінці серпня, завдяки співпраці Центру з Донецькою обласною організацією людей з інвалідністю, Франківщину чекає знакова подія – відкриття реабілітаційної філії в селищі Угринів.

«Мені імпонує відкритість влади Івано-Франківська», — каже голова ГО «Донецька обласна організація Всеукраїнської організації Союз осіб з інвалідністю України» Надія Паламарчук. – Ми маємо можливість повноцінно працювати, надавати консультації, реалізовувати суспільно значущі проєкти. Наших представників разом із громадськими організаціями Івано-Франківська включили до складу міського та обласного комітетів доступності, які збираються раз на квартал».

Авторка: Яна Ільїна. Фото з соціальних мереж Світлани Фоміної та Миколи Макара

Матеріал створено за підтримки Центру експертизи у сфері прав людей з інвалідністю громадської спілки «Ліга сильних», що працює за підтримки проєкту UNDP в Україні «Підтримка громадянського суспільства та молоді» та фінансування  Міністерства закордонних справ Данії.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агентств ООН.

The post Як Івано-Франківськ з допомогою релокованого з Донеччини закладу стає доступнішим (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.