Пішов з життя легендарний український диригент Павло Муравський

У понеділок, 6 жовтня, помер Павло Іванович Муравський – видатний хоровий диригент і педагог, засновник школи хорового співу.

Про це повідомляє “ВВС”.

Герой України, народний артист України Павло Муравський був академіком Національної Академії мистецтв і професором Національної музичної академії імені Чайковського.

У 60-х роках працював головним диригентом академічної хорової капели “Думка”.

Чотири роки тому Муравський розповідав, що ходить на роботу пішки, щоб бути здоровим.

Павло Муравський народився 30 липня 1914 року у Кам’янець-Подільській губернії (нині – Вінниччина) в селянській родині.

Навчився грати на скрипці і співав у сільському академічному хорі, яким керував його двоюрідний брат – учень Миколи Леонтовича.

У 1936 році вступив на диригентсько-хоровий факультет Київської консерваторії імені Чайковського в Києві, яку закінчив у 1941 р.

Випускника одразу мобілізували, і в роки війни лейтенант Муравський командував зенітним взводом Північної Тихоокеанської флотилії і керував її полковим хором, згодом – організував військовий ансамбль пісні і танцю.

По закінченні війни музиканта у зв’язку з хворобою перевели на Чорноморський флот, а невдовзі демобілізували.

Він став диригентом у Державній академічній хоровій капелі “Думка”, а через два роки – головним диригентом капели “Трембіта” у Львові. Паралельно викладав у Львівській консерваторії.

В інтерв’ю журналу “Тиждень” Павло Муравський розповів, що почав знайомство з львів’янами не зі слів, а зі співу.

“І після першої-таки композиції хористи мені дружно зааплодували. Тоді я відчув, що мене, східняка, прийняли, що я вже не чужий”, – казав він.

Також музикант розповів, що, попри тиск з боку КДБ, прийняв у хор співаків, які отримали тюремні строки за радянської влади.

У 1964 році він став головним диригентом “Думки”. У цей період Муравський працював з оперним співаком Борисом Гмирею: спільно вони дали ряд концертів з творів української класики, особливо на вірші Тараса Шевченка.

Тоді ж диригент отримав звання народного артиста СРСР.

Після роботи в “Думці”, у 1969 році, Павло Муравський перейшов на постійну викладацьку роботу в Київську консерваторію ім. Чайковського.

На Міжнародному хоровому фестивалі в Канаді у 1993 році студентський хор під керівництвом майстра посів перше місце серед 84 конкурсантів.

Муравський заснував школу акапельного співу в природному ладі, яку назвали його ім’ям. Він виховав близько тисячі дириґентів-хормейстерів. Також – записав на платівки понад тисячу хорових творів різних авторів – від Бетховена і Моцарта до Бортнянського і Березовського.

У 2012 році вийшла книжка мемуарів і методології хорознавства Павла Муравського “Чистота співу – чистота життя”.