Фото | Galka.if.ua

Подвір’я Калуської початкової школи №11 прикрасили великодніми писанками (ФОТО)

Кучерук Софія — Fri, 10 Apr 2026 06:40:00 +0000

9 квітня, у Калуші на території початкової школи №11 прикрасили дерева великодніми писанками та стрічками. Загалом прикрасили 14 дерев.

Про це пише “Галка” з посиланням на Калуську міську раду.

До створення святкової атмосфери долучилися учні, батьки та вчителі. Підготовка тривала близько тижня: прикраси виготовляли як вдома, так і в школі. За кожним деревом був закріплений окремий клас, який і відповідав за його оформлення.

У закладі освіти зазначають, що подібну традицію вже практикували раніше, і цього року вирішили її відновити, аби подарувати святковий настрій не лише дітям, а й усім мешканцям громади. Окрім естетичної складової, прикрашене подвір’я стало ще й чудовою фотозоною.

No Caption

Після Великодніх свят у школі планують разом водити гаївки біля прикрашених дерев.

“Через кілька тижнів декорації обережно знімуть, аби не пошкодити бруньки. Усі прикраси збережуть до наступного року, який у школі щиро сподіваються зустріти під мирним небом”, – йдеться у дописі.

The post Подвір’я Калуської початкової школи №11 прикрасили великодніми писанками (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

700 пасок і сльози на очах: як Франківськ зустрічає Великдень разом із ВПО (ФОТО)

Зелінська Тетяна — Thu, 09 Apr 2026 10:11:00 +0000

Напередодні Великодня, 9 квітня, у палаці Потоцьких міська рада організувала освячення та роздачу пасок для внутрішньо переміщених осіб.

Про це пише Галка із заходу.

Цьогоріч роздали близько 700 пасок. Отримати їх могли внутрішньо переміщені люди пенсійного віку та люди з інвалідністю. Перед роздачею — традиційне освячення за участі духовенства різних конфесій, а потім верифікація отримувачів.

«У Франківську зареєстровано вже понад 400 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Цим заходом ми хочемо привернути увагу до наших традицій і показати, що Франківськ є домом для великої кількості людей зі сходу нашої держави», — сказав заступник міського голови Віталій Федорів.

Він також додав, що в місті діє оновлена рада ВПО і місцева влада планує організовувати ще більше заходів для переселенців.

No Caption

Серед тих, хто прийшов за паскою, — Тетяна Владімірова із Запоріжжя, яка переїхала до Франківська у жовтні 2022 року. Цьогоріч вона прийшла вже втретє.

«Ми вже не вперше отримуємо паски — і кожного разу ми задоволені. Велика подяка всім, хто бере в цьому участь», — каже жінка.

На запитання про великодні традиції зізнається, що готова їх переймати: у суботу піде до церкви на Каскаді святити кошик, як і належить. Паску цього року не пече — каже, для ВПО це дорого.

Проте для багатьох це свято — зі сльозами на очах. Франківка Люба у 2023 році поховала сина-десантника 95-ї бригади.

«Доти, поки був син, було свято. Зараз такої радості немає. Щодня ходжу на Алею — там вже дуже багато людей. Дуже багато матерів, вдів, яким не дуже до свята», — каже вона тихо.

Але традиція — це традиція. Мама завжди водила її маленькою святити кошик, пекла гарні паски. Люба прийшла сьогодні вперше — і відразу після зателефонувала знайомій переселенці з Сумщини, яка сама виховує трьох дітей, щоб та теж прийшла взяти паску для малечі.

«Це допомога — тим, кому вона дійсно потрібна. Кому важко, у кого мізерні пенсії, у кого будинки розбомблені», — підсумовує вона.

No Caption

The post 700 пасок і сльози на очах: як Франківськ зустрічає Великдень разом із ВПО (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

У франківській Ратуші відкрилась виставка етюдів Богдана Кузіва

Соня Грейда — Wed, 08 Apr 2026 15:10:00 +0000

У Центрі сучасного мистецтва в Івано-Франківську відкрилась виставка живопису заслуженого художника України, члена Національної спілки художників Богдана Кузіва — 36 пленерних етюдів, написаних олійними фарбами в різних куточках Прикарпаття і не тільки.

Про це пише Галка з заходу.

Виставку художник присвятив етюду як жанру — швидкій роботі, що фіксує стан природи, світло і настрій.

«Це не студійні роботи — це пленерні роботи, коли людина працює пів години, годину максимум, щоб зловити стан природи, стан освітлення, якийсь настрій», — пояснює директор центру Андрій Шнайдер.

No Caption

Швидкий етюд пишеться за 30 хвилин, допрацьований — до двох годин. Серед робіт є краєвиди Косівського району, Закарпаття та Галицької землі, найстаріша — з 2010 року.

«Кожен етюд має свою історію. Саме тому назвав виставку «Пленерні історії», — каже Богдан Кузів.

Виставка триватиме три тижні, вхід безкоштовний.

No Caption

The post У франківській Ратуші відкрилась виставка етюдів Богдана Кузіва appeared first on Galka.if.ua.

Розписаних під час тривог: у Франківську відкрили інсталяцію із 60 великодніх писанок

Зелінська Тетяна — Wed, 08 Apr 2026 13:47:56 +0000

8 квітня біля Центру сучасного мистецтва (Ратуша) в Івано-Франківську відкрили інсталяцію «Великодні писанки» — 60 великих писанок, які вручну розписали студенти, художники, учні та викладачі дитячої художньої школи.

Про це пише Галка з заходу.

Інсталяція є частиною тривалого проєкту центру: раніше тут були серця в жовто-блакитних кольорах до Дня Незалежності, потім — 60 різдвяних зірок. Тепер — писанки.

«Кожен писав, кожен вкладав в ці писанки щось своє. Хто хотів — дотримувався канонів, хто хотів — виражав просто себе, своє відчуття весни чи Великодня», — розповідає директор центру Андрій Шнайдер.

No Caption

Частину писанок розписали студенти фахового коледжу Університету Короля Данила — дизайнери та архітектори. Процес тривав близько двох тижнів і відбувався просто під час занять.

«Ми працювали в час тривог. Тільки студенти розпочнуть — тривога, спускаємося в укриття», — розповідає завідувачка кафедри дизайну університету Ірина Матолич.

Через це частину писанок створювали кілька авторів по черзі — одна група починала, інша завершувала.

No Caption

The post Розписаних під час тривог: у Франківську відкрили інсталяцію із 60 великодніх писанок appeared first on Galka.if.ua.

Паски, писанки та гуцульські сири: у центрі Франківська розпочався Великодній ярмарок (ФОТО)

Іра Блаженко — Wed, 08 Apr 2026 12:45:26 +0000

В Івано-Франківську з 8 по 10 квітня на площі Ринок триває Великодній ярмарок. Тут продають паски, копченості, гуцульські сири, писанки та великодні сувеніри, а також збирають допомогу для військових.

Про це пише “Галка” з ярмарку.

На ярмарку свою продукцію представили виробники з різних куточків Прикарпаття. Серед них — родина з Косівського району, яка вже понад десять років приїжджає торгувати до Франківська домашніми копченостями.

“Продаємо домашні копченості. Є ковбаска чотири види — мисливська, кабаноси, курочка, ребра, підчеревина, шинка. Також сирочок. Це все домашнє виробництво”, — розповідає продавчиня з села Шепіт Косівського району.

No Caption

За її словами, цьогоріч торгівля поки що не дуже активна.

“Цього року не дуже. Торгівлі нема ніякої, скажу, як є. Може, завтра або в п’ятницю буде краще”, — каже жінка.

На ярмарку також можна придбати традиційні великодні сири. Продавчиня Марія розповідає, що найчастіше покупці беруть продукти для святкового кошика.

“Є бурда, сулугуні, косичка, коники, бринза — овеча і коров’яча. Люди найбільше беруть те, що кладуть у великодній кошик — косичку, коника, бринзу”, — каже вона.

No Caption

Серед товарів — і традиційні гуцульські писанки. Майстриня з Космача, пані Марія, каже, що займається цим усе життя.

“Я їх роблю від коли уродиласи. Це гуцульські узори. А тут узори європейські і такі, що я сама розробляла”, — розповідає жінка. Вона також показує писанки не лише на курячих, а й на гусячих та страусиних яйцях.

No Caption

Окрім продажу великодніх товарів, на ярмарку можна знайти і благодійні ініціативи. Волонтери продають сувеніри та вироби ручної роботи, щоб допомогти військовим.

“Ми робимо великодні кошики для поранених військових у лікарнях. Частину коштів заробляємо продажем сувенірів і картин”, — розповідає волонтер Юрій.

За його словами, частину кошиків планують освятити у суботу, після чого їх передадуть пораненим військовим у франківських лікарнях.

No Caption

Також на ярмарку продають паски різних видів — від класичних до сучасних із начинками. Найдешевша — 80 гривень.

“Є паски з родзинками, журавлиною, а також із начинками — шоколадні та сирні. Зараз люди дуже цікавляться саме такими. У нас ціни від 120 гривень, а з начинками можуть бути до 400”, — розповідає представниця крафтової пекарні з Івано-Франківська.

No Caption

Великодній ярмарок у центрі міста триватиме до 10 квітня. Тут можна придбати святкові продукти, сувеніри, пляцки, вбратися до церкви у нову вишивку та підтримати місцевих виробників і благодійні ініціативи.

No Caption

The post Паски, писанки та гуцульські сири: у центрі Франківська розпочався Великодній ярмарок (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

“Чекаємо і маємо надію, що він повернеться”: у Франківську відкрили ще 199 портретів зниклих і полонених захисників (ФОТО)

Віта Гринечко — Wed, 08 Apr 2026 10:43:50 +0000

8 квітня в Івано-Франківську встановили та освятили ще 199 світлин захисників з Івано-Франківської міської територіальної громади, які зникли безвісти та перебувають у російському полоні.

Пише “Галка” з площі перед будівлею ОДА.

Як повідомив керівник секретаріату міської ради Станіслав Козлов, це вже друга частина алеї пам’яті — перші 100 портретів відкрили 24 лютого.

“Відображення захисників на цій стелі є дуже важливим для родин, які шукають та чекають своїх рідних”, – каже Козлов.

No Caption

Він уточнив, що наразі на алеї представлені не всі зниклі захисники, адже частина родин ще не дала згоди на розміщення світлин. За оцінками, йдеться приблизно про 70% від загальної кількості.

До ініціативи активно долучилися громадські об’єднання родин військових. Вони не лише допомагали готувати портрети, а й організовують спільні дії для пошуку зниклих.

No Caption

Координаторка спільноти рідних “Безвісти зниклі 102 окрема бригада Територіальної Оборони” Наталія Салук розповіла, що поштовхом до створення об’єднання стала особиста трагедія — зникнення її чоловіка.

За її словами, від червня 2025 року доля 250 військових бригади залишається невідомою. Частину вдалося ідентифікувати серед полонених із відкритих джерел, однак офіційного підтвердження немає.

“Ми б дуже хотіли, щоби Європейський парламент вплинув якось на Міжнародний комітет Червоного Хреста, щоб допоміг нам у пошуках”, – зазначає Салук, додавши, що родини вже зверталися до європейських інституцій.

No Caption

Родичі військових також організовують регулярні зустрічі з представниками державних структур та ініціюють інформаційні кампанії. Напередодні у центрі Франківська відкрили “Скриньку Надії”, куди можна писати листи зниклим безвісти та полоненим.

No Caption

Своєю історією поділилася дружина зниклого бійця 102-ї бригади Юлія Литвин. Вона розповіла, що чоловік — Іван Литвин — зник 17 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку.

“Він дуже добра, чуйна, хороша людина. Має прекрасну донечку Андріану, яка його чекає”, – каже жінка зі сльозами на очах згадуючи чоловіка.

Мати військового Володимира Януша — Анна Януш — чекає сина, який зник у червні 2025 року під час боїв поблизу Покровська.

“Чекають сестра, брат, діти… Всі чекаємо і маємо надію, що він повернеться”, – каже вона не перестаючи витирати сльози, які стікають по щоках.

Наразі на алеї майже триста зображень героїв, які зникли безвісти та перебувають у російському полоні.

Як писала “Галка”, 24 лютого в Івано-Франківську відкрили Алею зниклих безвісти та полонених військових Івано-Франківської громади.

The post “Чекаємо і маємо надію, що він повернеться”: у Франківську відкрили ще 199 портретів зниклих і полонених захисників (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

“Цей простір потрібно зберегти”: що відбувається з останньою зеленою зоною біля озера (ФОТО)

Віта Гринечко — Tue, 07 Apr 2026 13:42:00 +0000

Питання забудови зеленої зони біля міського озера в Івано-Франківську знову повернулося в публічну площину. Місто створило майданчик для діалогу, де активісти заявили про потребу повністю зберегти територію у нинішньому статусі і перетворити її на “Парк ветеранів“.

“Галка“ зустрілася з місцевими активістами, щоб почути, що відбувається з останньою зеленою зоною біля озера.

Останній “зелений клаптик“ у центрі міста

Співзасновниця громадської організації “Парк ветеранів України“ Аліна Лещік (Садовська) каже, що сьогодні мова йде про можливу забудову близько 4 гектарів зеленої зони. Частину території — 1,1766 гектара — громаді вже вдалося відстояти: її передали на баланс комунального підприємства “Центр розвитку міста та рекреації“. Водночас близько 2,8244 гектара залишаються під загрозою забудови. Наразі ділянку вже багато років орендує ТОВ “Розважально-відпочинковий центр “Гаразд“.

Робоча група та пошук компромісу

Лещік (Садовська) розповідає, що міський голова Руслан Марцінків під час сесії міськради ініціював створення робочої групи. До її складу увійшли представники влади, громади, ГО “Парк ветеранів України“, а також орендаря та інвесторів.

Під час першого засідання сторони домовилися, що інвестори розглянуть можливість обміну спірної ділянки на іншу. Також орендар пообіцяв представити ескізний проєкт подальшої забудови.

На ділянці вже зведено будівлю, яку планують використовувати як приватний пологовий будинок. Водночас деталі можливих наступних етапів забудови поки невідомі.

За словами активістки, місто наразі займає радше позицію посередника, ніж активного учасника процесу.

Дорога як додатковий фактор напруги

Окреме занепокоєння викликає проєкт будівництва дороги, яка має з’єднати вулиці Гурика та Ленкавського. За планом, вона проходитиме поруч із зеленою зоною та житловими будинками.

Мешканці побоюються, що поява дороги стане початком подальшої забудови території.

Петиції та реакція влади

Місцева мешканка Юлія Угриновська розповідає, що франківці вже неодноразово намагалися вплинути на ситуацію через петиції.

Зокрема, було подано дві ініціативи: за зміну цільового призначення земельної ділянки та проти будівництва дороги, яка має з’єднати вулиці Гурика та Ленкавського.

За словами Угриновської, лише за кілька днів вдалося зібрати потрібну кількість підписів проти будівництва дороги. Втім, реакція влади була формальною: у відповідях зазначали, що будівництво дороги передбачене генеральним планом міста.

“Ми ці підписи зібрали буквально за два-три дні. Люди активно підтримували, але у відповідь отримали лише формальні відписки”, — каже Угриновська.

Позиція активістів: парк замість забудови

Мешканці мікрорайону та активісти наполягають: територія має залишитися зеленою та перетворитися на повноцінний Парк ветеранів.

Місцева жителька Любов Горощак підкреслює, що йдеться не лише про комфорт, а й про символічне значення простору.

“Парк ветеранів — це на роки. Для наших дітей і внуків, для розуміння і шанування того, в якій ситуації живе Україна”, — каже вона.

Що далі

Наразі сторони очікують наступного засідання робочої групи, де орендар має представити своє бачення розвитку території.

Громада ж наполягає на єдиному варіанті — повному збереженні зеленої зони та створенні на всіх чотирьох гектарах Парку ветеранів.

“Ми не проти розвитку міста, але переконані, що альтернативи існують. А цей простір потрібно зберегти”, — наголошують активісти.

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Наприкінці 2018 року в Івано-Франківську між орендарем землі – “Гаразд Україна” й депутатами та активістами розгорівся скандал через вказану ділянку. Фірма планувала побудувати поблизу міського озера розважально-відпочинковий комплекс. Натомість, у міській раді заявили, що дозвільних документів у будівельної компанії немає й громада не віддасть землю під забудову.

Тоді міська влада поспіхом встановила капличку, хрести й дитячий майданчик. Також певний час там тривав цілодобовий прийом громадян.

25 лютого 2020 року на засіданні міської ради повідомили, що стару угоду про оренду буде розірвано. Натомість укладуть нову: 2,8244 га землі терміном на 12 років відійде “гараздам”, а 1,1766 га опікуватиметься місто. На останній ділянці планували створити парк, який утримуватиме комунальне підприємство “Центр розвитку міста та рекреації”.

2 серпня 2024 року франківська міськрада зробила черговий крок до остаточної забудови озера: проголосували за оголошення інвестиційного конкурсу на будівництво реабілітаційного центру в межах вул. Гурика та центрального міського озера.

8 серпня 2024 рокуМарцінків заявив, що забудувати зелену зону біля озера просили ЦМКЛ та “громадські організації учасників бойових дій”, проте не уточнив назву цих ветеранських організацій.

Франківці натомість зібралися навколо ідеї створити Парк Ветеранів України й почали облагороджувати територію.

Згодом ініціатори забудови розповіли, що за проєктом має бути 20-25% нерухомості під реабілітацію, решта під комерцію.

12 серпня 2024 року активіст Андріан Волгін детально розповів, що, на його думку, не так з проєктом реабілітаційного центру поблизу міського озера.

За якийсь час між двома сторонами виникла бійка. Активіст Андріан Волгін дав ляпаса блогеру із Запоріжжя та став жертвою нападу противників – із відкритою травмою голови він та блогер потрапили у лікарню.

29 жовтня 2024 року Івано-Франківська на сесії міська рада перенесла розгляд питання будівництва реабілітаційного комплексу в межах вулиці Гурика та міського озера. На що присутні проскандували “Ганьба”.

7 листопада 2024 року комісія щодо будівництва у зеленій зоні біля франківського озера була ще на етапі створення.

14 листопада 2024 року депутати Івано-Франківської міської ради проголосували “за” скасування інвестиційного конкурсу на будівництво біля міського озера.

23 лютого 2025 року небайдужі обговорили концепцію майбутнього парку.

13 липня 2025 року презентували концепцію “Парку ветеранів України”.

18 липня 2025 року створили петицію про зміну цільового призначення землі біля “Парку Ветеранів”.

14 вересня 2025 року управління капітального будівництва виконавчого комітету Івано-Франківьської міської ради оголосило тендер на розроблення проєктно-кошторисної документації щодо будівництва дороги на ділянці від Південного бульвару до вулиці Ленкавського.

17 вересня франківці створили петицію проти будівництва дороги між вулицями Гурика та Ленкавського.

25 вересня 2025 року у дворі будинків №38 та №44 на Південному бульварі відбулися збори мешканців мікрорайону. Люди зібралися, аби висловити свою позицію щодо планів міської влади з будівництва дороги, яка має з’єднати вулиці Гурика та Ленкавського і пройти між житловими будинками та зеленою зоною біля міського озера.

26 вересня департамент містобудування та архітектури Івано-Франківська пояснив важливість проєкту дороги від Південного бульвару до вулиці Ленкавського, який передбачався ще генпланами 1981 та 2001 років.

2 жовтня 2025 року міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив, що будівництво нової дороги, яка має з’єднати Південний бульвар із вулицею Ленкавського, найближчим часом не розпочнеться. Водночас він вважає, що у майбутньому проєкт є необхідним.

17 листопада 2025 року міська рада надала відповідь на петицію про заборону будівництва дороги в зеленій зоні між житловими будинками та озером у районі вулиць Романа Гурика та Ленкавського.

25 листопада 2025 року міськрада змінила цільове призначення зеленої ділянки площею 1,1366 га біля озера. Замість “для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови” ділянка переведена в землі “для загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування”.

18 грудня на сесії Івано-Франківської міської ради депутати не підтримали проєкт рішення про повернення решту земельної ділянки біля міського озера у комунальну власність для створення Парку ветеранів. За проєкт проголосували лише шість депутатів.

The post “Цей простір потрібно зберегти”: що відбувається з останньою зеленою зоною біля озера (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

«Турбота про здоров’я починається з кроку»: у Франківську організували забіг до Дня здоров’я (ФОТО)

Зелінська Тетяна — Tue, 07 Apr 2026 13:02:30 +0000

7 квітня в Івано-Франківську відбувся забіг до Дня здоровʼя навколо міського озера.

Про це пише «Галка» з забігу.

Забіг організував Карпатський національний університет імені Василя Стефаника. Участь у заході взяли викладачі та студенти — загалом понад 150 осіб.

Проректорка з науково-педагогічної роботи Наталія Білова розповідає, що забіг — це синергія спільної діяльності та ініціативності як студентів, так і викладачів.

«Це вкотре говорить про активний спосіб життя, згуртованість і дружність усього нашого університетського академічного середовища», — зазначає вона.

За її словами, у попередні роки подібні заходи мали локальний характер і проводилися на рівні окремих підрозділів, тоді як цьогоріч вдалося об’єднати всю університетську спільноту.

No Caption

Завідувач кафедри спортивно-фізичних дисциплін Андрій Синиця, який також був суддею змагань, підкреслив, що головною метою забігу є не перемога, а оздоровлення.

«Таких завдань, як визначити переможця, немає. Основне — це оздоровчий біг для власного здоровʼя. Біг має бути таким, щоб ви могли розмовляти, адже це показник комфортного темпу», — каже він.

У межах заходу визначили переможців серед дівчат і хлопців, а також відзначили наймолодшого та найстаршого учасників.

No Caption

Учасниця забігу, студентка 3 курсу Божена Дзундзик, розповідає, що сьогоднішній забіг — це хороша ідея.

«Цей забіг — нагадування про те, що турбота про здоровʼя завжди починається з кроку. І біг сьогодні — це інвестиція у власне здоровʼя», — зазначає вона.

Переможці отримали подяки, грамоти, медалі та заохочувальні призи.

The post «Турбота про здоров’я починається з кроку»: у Франківську організували забіг до Дня здоров’я (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Від Мелітополя до Франківська: як графічний дизайнер Даниїл Антонов малює, щоб підтримати військових (ФОТО)

Віта Гринечко — Mon, 06 Apr 2026 17:43:54 +0000

24-річний графічний дизайнер Даниїл Антонов народився в Мелітополі, вчився в Харкові, а зараз живе в Івано-Франківську. Він поділився з «Галкою» своєю історією про шлях у мистецтві, втрату і відновлення натхнення та про те, як творчість може працювати на перемогу.

Шлях, що почався з фломастерів

Даниїл завжди тягнувся до творчості. З дитинства, коли мама купила йому фломастери. Тоді він вперше взяв їх до рук і почав малювати. Йому це одразу сподобалося. Малювання відкрило перед ним новий світ, і Даниїл зрозумів, що хоче пов’язати своє життя з творчістю. Він почав активно розвиватися, експериментувати з формою та кольором, шукати власний стиль.

Після школи вступив до Харківської академії дизайну і мистецтв. Паралельно брався за фріланс-замовлення, здебільшого за ілюстрації. Але в душі завжди жевріла мрія спробувати себе саме у ролі графічного дизайнера.

Харків крізь очі студента: життя, мистецтво і незламний дух міста

Даниїл вчився у Харківській академії дизайну і мистецтв. Хлопець згадує Харків як одне з найпрекрасніших міст, в якому він коли-небудь жив. Для нього, як для студента, місто було максимально комфортним: молодь, постійні івенти, концерти, активне студентське життя. І навіть під час війни, каже Даниїл, воно зберігає своє тепло:

“Я був в минулому році в Харкові. Так, війна, так, там літають шахети, але люди все одно виходять на вулицю, гуляють містом. А що робити? Треба жити”.

Від кризи до мистецтва

Після початку повномасштабної війни життя Даниїла кардинально змінилося — разом із ним змінилася і його творчість:

“Коли все почалося, то в мене зникли натхнення та креативність. Я не знав, що робити. Напевно, пів року я взагалі нічого не робив”, — згадує він.

Але поступово Даниїл зрозумів, що зупинятися і ставити творчість на паузу — марно. Він почав малювати знову, експериментувати з новими матеріалами, зокрема олійними фарбами, і шукати спосіб, як зробити своє мистецтво корисним.

Згодом він почав виставляти свої картини на продаж і весь прибуток від них відправляти на підтримку ЗСУ.

Від сходу до заходу: життя і творчість у Франківську

Даниїл переїхав до Івано-Франківська влітку 2022 року. Спершу було трохи важко звикнути до нового середовища, бо все здавалося чужим. Та згодом він зміг освоїтися. Каже, що місто йому дуже подобається:

“Франківськ мені трохи навіть нагадує Мелітополь. Він такий же затишний та комфортний для життя. Можна швидко дістатися будь-куди. Подобається, що близько гори. Можна поїхати відпочити, подихати свіжим повітрям”.

Але, як зізнається художник, не стільки місця, скільки люди впливають на його творчість:

“Напевно мене не так надихають місця, як люди. Спілкування, комунікація. Різні погляди на життя. Різні точки зору. Це дуже цікаво”, — пояснює він.

Саме взаємодія з людьми допомагає Даниїлу черпати нові ідеї та підтримувати креативність навіть у непрості часи.

Мистецтво, що допомагає

Даниїл долучився до розробки наліпок для «Копійочки», кошти з продажу яких йдуть на підтримку ЗСУ.

“«Копійочка» постійно старається влаштовувати різні благодійні збори. Цей збір йде на допомогу ветеранам, яким потрібні протези та на дрони”.

Для стікерпаку він створив багато варіантів, від яких відібрали найкращі:

«Спочатку я зробив один стікерпак. Він більш лайтовий, патріотичний — блакитно-жовті відтінки. Другий стікерпак я зробив трошечки в іншому стилі. Він більше символізує боротьбу — чорно-червоні тони».

Для Даниїла важливо, щоб наліпки були не банальними:

“Хотілося, щоб це було щось максимально приємне, миле. Щоб це не було занадто шароварно, банально. На цих наліпках зображені військові з протезами, які продовжують жити, не дивлячись ні на що”.

Натхнення він черпав із робіт інших ілюстраторів, книг та мультсеріалів:

“Я зазвичай гортаю Pinterest, Instagram. Є дуже класна книга «Українські ілюстратори», там дуже багато цікавих стилів у людей. Це дуже надихаюче. Ще трохи надихався мультсеріалами. Один із улюблених — «Гравіті Фолз», там дуже крута мальовка”.

Старт продажу наклеїчок відбувся в жовтні 2025 року, і збір у сумі 5 мільйонів гривень – 2,5 мільйони на протезування для військових і ще 2,5 мільйони на дрони, повністю закрили в кінці лютого.

“Зараз дуже важливо допомагати армії. Хто, як не ми?”, — підсумовує Даниїл.

Більше, ніж просто графіка

Даниїл завжди приділяє особливу увагу не лише естетиці, а й сенсу своєї роботи. Він вважає, що ілюстратор має вміти вкладати глибину у свої твори. Особливо це помітно у його благодійних проєктах.

“Якщо ти переслідуєш якусь ціль, наприклад, допомогу армії або просування України на якихось міжнародних виставках, то, звісно, ти вкладаєш в це якийсь сенс, якісь глибинні сенси”, — зазначає він.

За його словами, це схоже на традиційні картини до яких ми вже звикли, де автор намагався передати ідею чи емоцію:

“Зараз, фактично, так само можна і з дизайном сказати. Ти дивишся на якісь роботи і думаєш – блін, в цьому є якийсь сенс”.

Даниїл наводить приклад виставки до сторіччя Параджанова, де він брав участь:

“Настільки багато різних робіт з графічного дизайну. Настільки все подано афігезно. І от ти дивишся, ну, наче, просто графіка гарно зроблена, але ні, там є якийсь сенс. І це настільки цікаво, що хочеться роздивлятися більше і більше”.

Творчість та благодійність: плани на 2026 рік

Даниїл не зупиняється на досягнутому і вже будує плани на 2026 рік.

“Зараз я ще паралельно працюю над ілюстрацією дитячої книжки авторки з Німеччини. Хочу її вже завершити”, — каже він.

Крім того, займається розробкою ще однієї книги для дітей:

“Це книжка пов’язана з мистецтвом. Щось таке, щоб дітям було і цікаво, і повчально — книжка-гра”.

Він прагне постійно розвиватися в дизайні, опановувати нові напрямки та техніки. Особливо його приваблює живопис олією:

“Хочу писати картини. Все більше і більше”, — ділиться він.

Окрім того, Даниїл не планує відмовлятися від благодійних проєктів.

“Мені дуже подобалося, коли я робив щось з картинами, хочеться в ближчому майбутньому зробити щось благодійне. Намалювати серію робіт олією чи аквареллю. Можливо, влаштувати якийсь аукціон”.

Порада для підростаючих графічних дизайнерів, художників та ілюстраторів

— Нічого не бійтеся і, як казав мій вчитель в університеті, ніколи не зраджуйте свою професію. Якщо ви плануєте цим займатися і займаєтеся цим зараз, то вкладайте в це душу. Надихайтеся, дивіться усюди. Натхнення можна знайти в кожному. Продовжуйте робити свою справу і робіть це постійно. Коли ти закидуєш щось, потім дуже складно до цього повернутися. Треба кожен день, хоча б потрішки, робити щось нове. І з часом ви озирнетеся, побачите, наскільки ви виросли у своїй творчості.

The post Від Мелітополя до Франківська: як графічний дизайнер Даниїл Антонов малює, щоб підтримати військових (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

“Ми несемо правду про війну”: у Франківську розповіли про реакцію на українську “П’єту” закордоном (ФОТО)

Кучерук Софія — Mon, 06 Apr 2026 11:10:00 +0000

1 квітня у Ватикані під час загальної аудієнції Папи Лева XIV, яка зібрала тисячі паломників, були присутні представниці Івано-Франківська. Вони представили мистецький проєкт — репродукцію картини “Українська П’єта”.

Про це пише “Галка” з краєзнавчого музею.

Після повернення з Італії учасниці делегації провели пресконференцію в Івано-Франківську, де розповіли про участь у події, реакцію міжнародної спільноти та значення поїздки.

Картину створив художник Андрій Ярмоленко. Він працював над образом, який переосмислює відомий твір Мікеланджело крізь призму сучасної війни в Україні. У роботі відображено біль матері, яка втратила сина.

“П’єту” встановили в італійському місті Тоді.

No Caption

Голова громадської організації родин загиблих захисників Галина Батюк зазначає, що проєкт має на меті донести правду про війну.

“Ми несемо цією картиною стан, який зараз переживає майже кожна родина. Ми несемо своїми життєвими історіями правду про те, що відбувається в Україні. Ми молимо про мир і про те, щоб він був справедливим”.

За її словами, картина передає глибокий біль матері, яка втратила дитину.

Концепція сучасної української інтерпретації базується на образі матері, яка тримає на руках полеглого захисника.

Марія Вуянко — мати загиблого військового Марка Вуянка, який загинув у 2024 році на Чернігівщині, розповідає, що її син пішов на фронт на другий день після початку повномасштабного вторгнення.

“Я була вражена цим зображенням: мати тримає на руках свого сина. Це біль, який може зрозуміти лише той, хто пережив втрату”.

Вона додає, що реакція іноземної аудиторії на інсталяцію була емоційною і не залишила нікого байдужим.

Олена Мордік — ветеранка “Азову”, яка пережила блокаду Маріуполя та полон, втратила чоловіка під час оборони “Азовсталі”, зазначає, що проєкт має важливе значення для привернення уваги до військовополонених.

“Я ніколи не думала, що в XXI столітті відчую голод. Я читала про Голодомор і не думала, що відчую це на собі”.

“П’єта” (італ. Pietà — жалість, скорбота) — це іконографічний сюжет, який зображує Богоматір, що оплакує Ісуса Христа після зняття з хреста. Найвідоміша однойменна скульптура створена Мікеланджело Буонарроті наприкінці XV століття і зберігається у соборі Святого Петра у Ватикані.

No Caption

The post “Ми несемо правду про війну”: у Франківську розповіли про реакцію на українську “П’єту” закордоном (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.