Що таке водолазка і звідки вона з’явилась

Водолазка — це светр із щільним горлом, яке щільно прилягає до шиї. Назва походить від однойменного одягу водолазів, які носили схожі вироби під гідрокостюми для захисту від холоду.

До масової моди водолазка потрапила у 1950-х — завдяки Одрі Гепберн, Марлону Брандо та французьким інтелектуалам, які зробили її символом стилю та незалежного мислення. Відтоді вона стала невід’ємною частиною жіночого та чоловічого гардеробу.

Сьогодні водолазка — це не просто тепла річ. Це стейтмент.

З чим носити водолазку: образи на кожен день

Універсальність водолазки важко переоцінити. Вона однаково добре вписується в діловий, повсякденний і навіть нарядний образ.

Кілька варіантів поєднань:

• Водолазка + прямі джинси + лофери — класичний casual-образ, який виглядає охайно і стильно без зайвих зусиль.
• Водолазка + піджак + брюки — офісний варіант замість сорочки. Виглядає лаконічно і по-сучасному.
• Водолазка + спідниця міді + ботфорти — жіночний образ для прохолодного сезону.
• Водолазка під сарафан або сукню — прийом шарування, який дозволяє носити улюблені літні речі ще й восени.
• Водолазка + пальто — мінімалістичний лук, в якому горло водолазки красиво виглядає поверх коміра верхнього одягу.

Як вибрати водолазку: на що звернути увагу

Здавалось би, проста річ — а насправді вибір водолазки потребує уваги до кількох деталей.

Матеріал — найважливіший критерій. Найкомфортніші варіанти:

• Бавовна — дихає, підходить для повсякденного носіння, легко доглядати.
• Вовна або кашемір — тепло, м’яко, преміально. Ідеально для холодної пори.
• Акрил — бюджетний варіант, але може сильно електризуватись.
• Змішані тканини — часто поєднують переваги кількох матеріалів.

Крій і посадка теж мають значення:

• Облягаюча водолазка підкреслює фігуру і добре лягає під верхній одяг.
• Oversize-варіант виглядає по-сучасному і комфортний для домашнього носіння.
• Довга водолазка може замінити туніку і поєднуватись із легінсами або вузькими брюками.

Висота горла — суто питання особистого комфорту. Класична водолазка закриває шию повністю, водолазка з напівгорлом — лише частково. Якщо відчуваєте дискомфорт від щільного горла, варто спробувати другий варіант.

Де купити водолазку на Kasta та що варто знати

Обираючи водолазку онлайн, зверніть увагу на склад тканини, таблицю розмірів і відгуки покупців — особливо щодо відповідності розміру та якості після прання. На маркетплейсі Kasta представлений широкий асортимент жіночих водолазок різних кольорів, фасонів і цінових категорій — від базових бавовняних до теплих вовняних моделей.

Кілька порад при виборі онлайн:

• Перевіряйте склад — 100% акрил може бути менш комфортним для щоденного носіння.
• Читайте відгуки про розмір — водолазки часто сидять інакше, ніж звичайні светри.
• Звертайте увагу на висоту горла — виробники вказують цей параметр в описі.
• Вибирайте нейтральні кольори для базового гардеробу: чорний, білий, сірий, бежевий, молочний.

Водолазка — це та річ, яку купуєш один раз і носиш роками. Головне — обрати якісний матеріал і правильний крій. Решта — справа стилю.

Реклама

The post Водолазка: базовий одяг, який ніколи не виходить з моди appeared first on Galka.if.ua.

Естетика та психологія: чому ми вибираємо високий підбор

Шпилька в тому вигляді, до якого ми звикли сьогодні, з’явилася в середині XX століття завдяки геніальним майстрам, таким як Роже Вів’є та Сальваторе Феррагамо. Вони кинули сміливий виклик традиційним формам, запропонувавши неймовірно тонкий підбор, армований сталевим стрижнем, щоб взуття витримувало вагу тіла, зберігаючи витончений силует.

Ця революція назавжди змінила вечірню моду, зробивши гострі носики та високі підбори класичним стандартом елегантності для червоних доріжок та офіційних світських раутів. Відтоді кожна нова епоха вносила свої унікальні деталі, але основа залишалася непохитною — тонкий підбор заввишки від семи до дванадцяти сантиметрів, що магічним чином візуально подовжує ноги.

Психологи стверджують, що взуття на високих підборах суттєво впливає на самосприйняття жінки, змушуючи її розправити плечі та змінити центр тяжіння, що автоматично додає ході величності. Коли ми підіймаємося над землею на кілька сантиметрів, наш погляд на світ стає іншим, а впевненість у власній привабливості зростає у геометричній прогресії.

Саме тому туфлі на шпильці залишаються найпопулярнішим запитом у світі святкового взуття, адже вони є ідеальним інструментом для створення незабутнього першого враження. Важливо розуміти, що сучасні моделі значно еволюціонували у питанні комфорту, даючи жінкам змогу насолоджуватися своєю красою без зайвих жертв для здоров’я ніг.

Вибір ідеальної пари: на що звернути увагу

Сучасне виробництво взуття на технологічності кожної виготовленої пари. Використання якісної екошкіри, натуральної шкіри та м’якої замші дає змогу створювати моделі, що ідеально облягають стопу, мінімізуючи тертя та дискомфорт навіть під час тривалого активного носіння.

Колірна палітра варіюється від безпрограшного класичного чорного кольору до ніжних бежевих відтінків, які зливаються з природним тоном шкіри та створюють ефект нескінченно довгих ніг. Правильно розрахована конструкція супінатора забезпечує необхідну підтримку зводу стопи, що є критично важливим для збереження легкості кожного кроку протягом усього вечора.

Сучасна мода пропонує різноманіття варіантів, тому важливо знайти той ідеальний індивідуальний баланс між висотою підбора та власним анатомічним комфортом. Для того щоб ваша покупка приносила лише задоволення та стала вдалим доповненням гардероба, варто враховувати кілька ключових факторів при виборі конкретної моделі:

• оптимальна висота підбора — для щоденних ділових зустрічей краще вибирати шпильку заввишки до 8 сантиметрів, тоді як для урочистих вечірніх виходів підійдуть моделі 10–12 сантиметрів;
• якість внутрішніх матеріалів — наявність дихаючої устілки та м’яких вставок у зоні п’яти значно подовжує час комфортного перебування у взутті без відчуття втоми;
• форма носової частини — класичний гострий носок залишається беззаперечним фаворитом, оскільки він візуально звужує стопу та додає всьому жіночому силуету особливої витонченості;
• стійкість накладки — якісний набійник повинен забезпечувати надійне зчеплення з поверхнею підлоги, щоб ви почувалися впевнено навіть на глянцевому паркеті чи слизькій плитці.

Ці прості, але надзвичайно дієві рекомендації дадуть вам змогу почуватися максимально впевнено будь-якій життєвій ситуації, від романтичного побачення до важливого офіційного заходу. Пам’ятайте, що правильно підібрані туфлі здатні суттєво вплинути на ваш внутрішній стан та загальне самопочуття. Це взуття — справжній маніфест жіночності, який залишається актуальним протягом багатьох десятиліть, попри мінливість швидких трендів та стрімкий темп сучасного життя.

Автор статті: Роман Ремусович

реклама

The post Туфлі на шпильці — символ жіночності, що ніколи не виходить з моди appeared first on Galka.if.ua.

У цій статті ми вирішили нагадати вам про наші матеріали 2025 року, а якщо ви раптом якісь з них пропустили — то саме час прочитати.

Контактні лінзи чи окуляри? Про переваги та недоліки розповідає франківська офтальмологиня Наталія Чеботарьова

Що краще обрати для корекції зору, як правильно доглядати за кожним із цих засобів і які новітні технології пропонує сучасна офтальмологія? Франківська лікарка-офтальмологиня мережі оптик “Окуліст” Наталія Чеботарьова поділилася з читачами “Галки” практичними порадами та розповіла про важливі нюанси вибору і догляду за окулярами та лінзами.

“Боятися там треба, а не тут”: історія франківського підприємця, який повернувся з фронту розвивати бізнес

За 20 років на ринку систем безпеки франківське підприємство “Вектор-плюс” пережило не одну кризу, але найбільшим випробуванням стало повномасштабне вторгнення. Компанія втратила 10 працівників через мобілізацію. Сам власник пішов на фронт, де провів майже два роки. Але попри всі виклики підприємство продовжує розвиватися та створює робочі місця для ветеранів.

Про понад 20-річний досвід у бізнесі, виклики під час повномасштабного вторгнення та плани на майбутнє Галці розповів засновник компанії Микола Воєвода.

“Війна завжди починається з нападів на ідентичність”, – інтерв’ю з боснійським письменником Фаруком Шехичем

Фарук Шехич – сучасний боснійський письменник, поет і журналіст, один із найвідоміших представників покоління молодих авторів, яке постало після Боснійської війни 1992–1995 років. Його творчість часто називають “літературою травми”, адже вона глибоко відображає вплив війни на суспільство та індивіда.

“Галка” записала інтерв’ю про літературу під час війни і її роль. Фарук поділився досвідом роботи з травматичними спогадами у своїх текстах і наголосив на важливості літератури як способу збереження пам’яті та осмислення болючого минулого.

Творчість, спорт і взаєморозуміння: як простір “ветераницивільні ПЕТРОС” у Франківську об’єднує суспільство

Влітку 2024 року на базі інноваційного центру “Промприлад” перших гостей прийняв простір “ветераницивільні ПЕТРОС” – місце, де військові після поранень отримують підтримку, а цивільні знаходять шлях до взаєморозуміння з ветеранами. Щотижня тут організовують різноманітні заходи: від творчих до спортивних, а також різні консультації від фахівців.

“Галка” кілька днів побувала у просторі і розповідає про місію, дух та життя “ветераницивільні ПЕТРОС” зсередини.

Література мені багато дала, але немало забрала: Степан Процюк про творчість та війну

Івано-франківський письменник, автор понад 30 книг, есеїст, прозаїк, лауреат багатьох літературних премій, член українського міжнародного ПЕН-клубу Степан Процюк в час повномасштабного вторгнення взяв творчу паузу з великими творами, яка тривала два місяці.

В інтервʼю «Галці» письменник розповів про свій новий біографічний роман, над яким він зараз працює, про складнощі письменництва та про те, яким він бачить стан сучасної української літератури.

“Замість МСЕК – команди з оцінювання”: як тепер встановлюють інвалідність у Франківську

В Україні запрацювала реформована система встановлення інвалідності. Медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) замінили командами з оцінювання повсякденного функціонування людини. В Обласній клінічній лікарні Івано-Франківська за місяць нові команди оглянули близько 250 пацієнтів.

“Галка” дізналася, як працює нова система і що змінилося для пацієнтів у заступниці генерального директора Обласної клінічної лікарні Івано-Франківська Ірени Заяць та очільниці Департаменту охорони здоров’я Олександри Бойчук.

Історія кішки Панди, що стала символом Промприладу

Домашні тварини приносять багато користі як для фізичного, та і для емоційного стану людини. Зокрема, коти є чудовими прикладами цього впливу. Вони не лише милі та грайливі компаньйони, але й справжні “терапевти”, які покращують якість життя своїх господарів.

“Галка” написала історію однієї із цих прекрасних улюбленців – кішки Панди, яка живе не в приватному помешкані, а тішить працівників та гостей Промприладу в Івано-Франківську.

“Життя не зупиняється навіть після поранення”: прикарпатський ветеран Андрій Бойчук про Invictus Games та підготовку до змагань

Андрій Бойчук з села Боднарів Калуської громади разом з іншими ветеранами представив Україну на міжнародних змаганнях ветеранів та військових Invictus Games (“Ігри Нескорених”) у Канаді. Другого лютого команда прибула до країни, де готувалася до старту Ігор.

У коментарі “Галці” прикарпатський ветеран розповів про відбір до національної збірної, програму змагань, у яких видах спорту він братиме участь. Також поділився деталями підготовки як в Україні, так і в Канаді.

Від ветерана для ветеранів і не тільки: як у Рогатині працює спортивно-оздоровчий центр “Крила надій

Від весни 2024-го у Рогатині працює спортивно-оздоровчий центр “Крила надій”, заснований ветераном Василем Штундером на позивний “Штуц”, який воював у батальйоні імені генерала Кульчицького під час АТО. Тут військові, які повернулися з фронту, знаходять не лише фізичне полегшення після поранень та травм, а й психологічну підтримку.

Та діяльність центру не обмежується лише реабілітацією військових. Його команда організовує заходи для дітей загиблих захисників та підтримує родини воїнів.

Від 3 до 9 грн: “Галка” перевірила по чому купують яйця бюджетні заклади Прикарпаття

“Галка” та ГО “Альма Херітадж” вирішили знову дослідити, по чому купують яйця навчальні та лікувальні заклади Івано-Франківської області. Також ми перевірили постачальників цього продукту та знайшли дещо цікаве.

“Культурного фронту не існує!”: Богдан Романюк про театр під час війни

Богдан Романюк – актор Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, який 7 років віддає себе сцені та популяризує українські вистави за кордоном. Богдан також розпочав шлях акторства у кіно і є переможцем у номінації “Найкраща акторська гра” на Фестивалі кіноремейків Шведінг.

Розмова з Богданом на Галці – про зміни та роль театру під час війни, поради молодим акторам та власні творчі плани.

Не вдова, а дружина загиблого Героя: історія Лесі Задорожної, яка втратила на війні чоловіка та сьогодні допомагає ветеранам

Леся Задорожна – фахівчиня з супроводу ветеранів в містечку Отинії на Коломийщині. Якщо простими словами – допомагає захисникам та їхнім родинам. Жінка знайшла себе у цій роботі після власної великої втрати – її чоловік загинув на війні у 2023 році.

Розмова з Лілею на Галці – про шлях чоловіка, підтримку людей та те, чому усім українцям варто продовжувати боротьбу за справедливість.

“Найстрашніше – це не закрити збір вчасно”: історія івано-франківської волонтерки Ольги Бардзій

Із перших днів повномасштабної війни Ольга Бардзій разом із родиною допомагає військовим. Вона збирає кошти на техніку, дрони, амуніцію та аптечки для захисників, адже переконана: кожен має робити свій внесок у перемогу. За три роки війни франківка пережила безліч непростих моментів, але головний її страх – не встигнути допомогти бійцям.

“Став на сторону правди двічі”: історія полеглого захисника Андрія Завадовського з Івано-Франківська

Андрій Завадовський з Івано-Франківщини пройшов війну на Сході у 2015 році, а під час повномасштабного вторгнення знову став на захист України. 21 листопада 2023 року він загинув у нерівному бою з окупантами на Харківщині, де четверо українських воїнів протистояли двом десяткам ворогів.

Про це “Галці” розповіла мати загиблого Героя Ганна Завадовська.

Рекордні температурні стрибки на Прикарпатті: у чому причина

Зима цього року на Прикарпатті виявилася нетиповою. Снігові замети, морозні ранки та крижані візерунки на вікнах – усе це, за виключенням другої декади лютого, залишилося в минулому. Натомість мешканці Івано-Франківщини спостерігали рекордні температурні показники, що нагадували радше пізню осінь чи ранню весну.

“Галка” поспілкувалася з експерткою Івано-Франківського центру гідрометеорології Яриною Марчук, щоб дізнатися причини таких рекордних стрибків.

“Він не міг сидіти без роботи”: історія коломиянина Івана Кучірки, який загинув у бою на Донеччині

31 серпня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Андріївка на Бахмутському напрямку, загинув 43-річний коломиянин Іван Кучірка. Майстер з виготовлення меблів, люблячий батько та чоловік пішов захищати Україну влітку 2023 року.

Про це “Галці” розповіла дружина загиблого захисника Наталія Кучірка.

Франківськ 25 років тому: фотопорівняння від “Галки”

“Галка” порівняла архівні та сучасні кадри міста, показавши, як змінилися вулиці, будівлі та знайомі місця. Подивіться на фото та відео, як виглядав Івано-Франківськ 25 років тому і як виглядає зараз.

“Малоймовірно, що кількість дезінформації навколо зменшиться”: експертка VoxCheck Єлизавета Ткаченко про медіаграмотність

У час інформаційної війни боротьба з дезінформацією набуває особливої важливості, адже неправдива інформація може не лише спотворити реальність, а й призвести до серйозних наслідків. Однією з найвпливовіших організацій у цій сфері є VoxCheck, яка займається фактчекінгом в Україні та активно спростовує фейки, що поширюються у медіапросторі.

У розмові з Єлизаветою Ткаченко, аналітикинею VoxCheck, для “Галки” дізнаємося, чому важливо протистояти фейкам у час війни.

Ми проживаємо “нове розстріляне відродження”: Ольга Деркачова про творчість та літературу в час війни

Івано-франківська письменниця, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, авторка романів, поетичних збірок і численних наукових праць Ольга Деркачова в інтерв’ю «Галці» розповіла про стан сучасної української літератури, силу слова у воєнний час і дала поради молодим авторам.

“Примирення з росією неможливе” – франківець Максим “Гор” про бойові випробування, поранення і відчуття в тилу

Максим “Гор” Мудрицький — член осередку “Карпатська Січ” в Івано-Франківську, доброволець російсько-української війни та футбольний фанат місцевого “Прикарпаття”. З першого дня “великої війни” Максим з побратимами вирушив на опір окупантам. Там пройшов шлях від мінометника до оператора важкого ударного безпілотника “Вампір” – і в кожній ролі був ефективним бійцем, докладаючись до знищення ворогів.

В інтервʼю “Галці” військовий розповів про свій бойовий досвід, визволення Херсонщини та поранення на Донбасі, можливість примирення з росією та своє відчуття тилового міста і його мешканців.

“Одна донація — три життя”: пʼять історій донорів крові з Прикарпаття

В Україні щодня потрібні літри крові, аби рятувати поранених на фронті, пацієнтів після операцій та людей із тяжкими хворобами. Донорами стають студенти, волонтери, військові — кожен із них має свою історію, мотивацію і розуміння, чому це важливо. У цьому матеріалі “Галка” зібрала історії п’ятьох донорів крові з Івано-Франківщини.

Вулиця імені бойовика, куля в пиріжку: що писала про Івано-Франківськ російська пропаганда

Російські пропагандистські медіа не полишають увагою Прикарпаття. “Галка” підібрала та спростувала три топтеми лютого.

Франківський волонтер-сопілкар Андрій Радчук: “Кожна гривня важлива, бо ми – молодь, яка відбудовуватиме Україну”

В Івано-Франківську чи не щодня поблизу скверу ім. Міцкевича можна зустріти юного музиканта з сопілкою. Андрій Радчук, 15-річний школяр та талановитий сопілкар, вже третій рік поспіль збирає кошти для ЗСУ, виконуючи українські мелодії. За час своєї волонтерської діяльності хлопець зібрав понад 200 тисяч гривень, які пішли на потреби військових.

Галка поспілкувалася з Андрієм про його шлях у музиці та волонтерстві.

Україна відмовиться від долара: фейки та маніпуляції в інфопросторі Прикарпаття

Зеленський начебто закликає країни ЄС припинити підтримку українських біженців натомість Норвегія та Іспанія стимулюють українців до переїзду та навіть отримання громадянства. “Галка” розібрала кілька популярних за останній час фейків та маніпуляцій.

Марта “Стріла” Дем’янчук з 10 ОГШБр: “На передовій мова йде не про переговори, а про виживання та захист землі”

Марта Дем’янчук, на позивний “Стріла” — бойова медикиця 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” з Івано-Франківщини. Дівчина служить у Збройних силах України з 2020 року, а у 2023 отримала почесний нагрудний знак “Золотий хрест” від генерала Залужного.

Про службу, роботу в розвідці, захист диплому на передовій, непрофесійність у тилових лікарнях та своє бачення ідеального миру Марта Дем’янчук розповіла Галці.

“Кожна нитка рятує життя”: як франківські “Маскувальні Феї” невтомно плетуть захист для воїнів

В часи війни фронт і тил тримаються завдяки зусиллям тисяч людей, які щодня працюють заради перемоги. Серед них особливе місце займають “Маскувальні Феї” – волонтерська ініціатива, яка об’єднала звичайних франківців навколо плетіння маскувальних сіток для захисту військових та техніки.

Волонтери вже виготовили сотні сіток загальною площею тисячі квадратних метрів, але кажуть, що потреба в них залишається критичною.

“Не хочу, щоб рідні бачили те, що росіяни вже натворили в інших областях”: історія добровольця Андрія Семчука з 50-го полку НГУ

У День українського добровольця 14 березня багато українських захисників згадують свій шлях на фронт. Андрій Семчук, який служить у мінометній батареї стрілецького батальйону 50-го полку Національної гвардії імені Семена Височана, вступив до лав добровольців ще у 2014 році. Попри перерву в службі, з початком повномасштабного вторгнення він знову повернувся захищати Україну.

Андрій Семчук розповів Галці про свій шлях, роботу в цивільному житті й на фронті, війну та потенційний мир.

“Свобода мені далася нелегко”: переселенка Ганна Соболь про виїзд з окупації та навчання української мови для ВПО

Ганна Соболь – волонтерка, викладачка української мови, засновниця мовної школи “Sobolyatko”– де готують учнів до НМТ з української мови і не тільки в Івано-Франківську. Народилася на Мелітопольщині, але через війну була змушена залишити рідний дім.

Після виїзду з окупованої території не лише повернулася до викладання, а й почала допомагати іншим – через волонтерську діяльність і власний освітній проєкт.

З гвинтівкою від фронту до викладання: історія снайпера Андрія, який тепер навчає стрільбі у Франківську

До повномасштабної війни Андрій працював в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області і нічого спільного з стрільбою не мав. Проте цікавився, та мав досвід стрільби лише з пневматичної, що суттєво відрізняється від бойової.

З початком повномасштабного вторгнення росії Андрій добровольцем потрапив на фронт, і вже там сповна навчився стрілецької справи, та ще й далекобійної. Першу снайперську гвинтівку йому надала не держава – кошти на неї зібрали волонтери та знайомі.

Косівський ринок у вихорі традицій, ремесел і людських доль

Косівський або Смоднянський ринок вирує і розповідає свої історії. Тут кожен – герой свого маленького сюжету, а всі разом – частина великого живого полотна, що змінюється щосуботи, як тільки закінчується комендантська година й триває приблизно до обіду.

У лабіринтах базару сучасне, архаїчне, але завжди із сенсами. “Галка” вихоплює звідти трохи історій, аби поділитися із читачами.

“Наша культурна ідентичність — як рятувальний жилет”, — інтерв’ю з лірником Гордієм Старухом

Гордій Старух — музикант і саундпродюсер із Львова, відомий своєю роботою з традиційною музикою та унікальним підходом до відновлення культурних інструментів. Вже 16 років створює традиційні колісні ліри.

У інтерв’ю “Галці” у рамках конференції “Витоки. Майбутнє”, присвяченої збереженню та популяризації української спадщини, Гордій розповідає про романтизацію лірництва, роль української музичної спадщини сьогодні та власне бачення культурного ком’юніті.

“На митцях тримається пам’ять і культурний код суспільства”: франківська художниця Світлана Повшик про творчість, навчання молоді і спілку художників

Її шлях у мистецтві почався з дитячого захоплення картинами дідуся й вивів до викладацької роботи та власного стилю у графіці. Сьогодні Світлана Повшик не лише творить, а й очолює обласну організацію НСХУ, боронячи Будинок художника у Франківську від незрозумілих втручань обласної ради.

В інтерв’ю «Галці» мисткиня переконує, що попри труднощі війни й брак підтримки для художників мистецтво — це сила, яка формує культурний код суспільства і допомагає вистояти навіть у найтемніші часи.

“Всім нам треба бути готовими захищати Батьківщину”: рекрутер 50-го полку НГУ Віктор Штірой про службу

Національна гвардія України активно залучає нових військовослужбовців до своїх лав. Служба у цьому виді Сил Оборони має низку особливостей і переваг. До прикладу, 50-й полк імені полковника Семена Височана з Івано-Франківська пропонує можливість вибору посади, систему ротацій на бойові завдання та повний соціальний пакет для тих, хто готовий захищати Україну.

Про це «Галка» поговорила з Віктором Штіроєм, начальником служби мобілізаційної роботи відділення кадрової роботи 50-го полку НГУ.

“Ми як одне ціле”: три людські історії з роти БПЛА “Аркан” 108 батальйону “Едельвейсів”

Три різні історії, три різні життя, три різні військові, але кожного з них об’єднала одна ціль – бажання нищити росіян з неба та боротися в одному підрозділі пілотів БПЛА – “Аркан” 108 окремого гірсько-штурмового батальйону. Для них це не просто підрозділ, а “сім’я”.

Детальніше про свій вибір і про те, як їх об’єднав 108 батальйон 10 ОГШБр “Едельвейси”, вони розповіли “Галці”.

“Пліч-о-пліч” на відстані у 1 174 км: як Івано-Франківськ підтримує Купʼянськ під час великої війни

1 174 км або 15 год 11 хв у дорозі автівкою — саме така відстань розділяє Івано-Франківськ та Куп’янськ. Затишне місто неподалік Карпатських гір і “Місто-герой України” на Харківщині. Обидва відчули, що таке російська агресія: втрати своїх людей — воїнів та цивільних, а ще через обстріли чи окупацію.

Але саме у такий нелегкий час ці два міста знайшли нові точки перетину, дружбу та підтримку, яка продовжиться й після війни, аби обидва міста розвивалися та процвітали.

“Ми занадто зациклені на тому, аби не бути “як у ру$ні”, треба просто бути собою”: фольклористка Дар’я Анцибор про українську ідентичність

Фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор досліджує українські традиції, свята, субкультури та способи, у які ми зберігаємо — або, навпаки, втрачаємо — власну культурну ідентичність. Зокрема, вплив культури вона досліджує через подкаст “Пороблено”.

У межах конференції “Витоки. Майбутнє”, присвяченої збереженню та популяризації української спадщини, “Галка” поспілкувалась з Дар’єю, чому війна підсилює інтерес до минулого, як етноблогінг змінює науку, і чому відмова від усього, що “схоже на російське”, не завжди працює на користь нашої культури.

Менше пологів, більше відповідальності: як війна вплинула на народжуваність на Прикарпатті

На тлі війни та нестабільності все менше прикарпатців наважуються на батьківство. Медики фіксують зниження народжуваності, а деякі пологові відділення — реорганізовують. Утім, навіть попри складні обставини, бажання створювати сім’ї й народжувати дітей не зникає.

“Галка” зʼясувала, яка ситуація з народжуваністю на Прикарпатті, дізналася поради від експертки, як підготуватися до вагітності в умовах війни, та як фінансово підтримують народжуваність в Івано-Франківську.

«Простір, де можна виговоритися й зрозуміти, що ти не одна»: як у Франківську діє організація «Дружина Воїна»

Громадська організація “Дружина Воїна” виникла в Івано-Франківську у 2018 році — у час, коли в Україні лише починали з’являтися перші волонтерські ініціативи, а про психологічну підтримку дружин військових майже не йшлося. Саме тоді близько 15 жінок вирішили об’єднатися, аби допомагати одна одній пережити непростий досвід очікування та повернення чоловіків із фронту.

Як у Франківську усиновити дитину, і що для цього потрібно: інтерв’ю з начальницею Служби у справах дітей Іриною Рохман

41 пара, десятки дітей, тисячі моментів радості та турботи. У Франківську все більше людей готові подарувати дитині сім’ю. Начальниця Служби у справах дітей Ірина Рохман розповіла «Галці», як змінюється динаміка усиновлень, яких дітей найчастіше беруть у сім’ї та як війна вплинула на ситуацію з дітьми у складних життєвих обставинах.

“Сніжна куля проблем”: як постанова про виїзд 18-22 впливає на Прикарпаття

28 серпня набула чинності постанова Кабінету міністрів про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України, яка дозволяє виїзд з України чоловікам віком від 18 до 22 років включно.

Редакція “Галки” поспілкувалася з представниками бізнесу Прикарпаття, щоб з’ясувати, як нова постанова вплинула на ринок праці регіону. Виявилося, що виїжджають не лише молоді чоловіки призовного віку – за ними масово їдуть їхні дівчата, а іноді й матері.

Коли одне життя дарує шанс іншим: як на Прикарпатті та Хмельниччині працює система донорства органів

“Ми могли врятувати життя… але родичі не дали згоди. І ти стоїш поруч у розпачі, безсилий, знаючи, що шанс уже втрачено”, — пригадує директор Городоцької лікарні Хмельницької області Олександр Кушнір.

Коли щодня лікарі борються за життя, вони добре знають ціну кожного подиху. Але є моменти, коли медицина безсила. І тоді на вагу золота стає не лише професіоналізм, а й рішення — людське, непросте, болісне: дозволити, щоб чиєсь життя стало продовженням іншого.

“Хто щось робить — творець, хто не робить нічого, той критик”, — розмова з мисткинею Галиною Філіповою

Галина Філіпова — художниця, журналістка, вишивальниця. Її роботи — це поєднання декоративного мистецтва, глибокого символізму та емоційної щирості. А її творчий шлях — приклад того, як талант, любов до справи й внутрішній вогонь ведуть митця своїм шляхом незалежно від обставин.

Про те, як мистецтво допомагає пережити війну та чому не варто слухати порад — в розмові “Галки” з Галиною Філіповою.

«1078 кілометрів між нами»: історія кохання бойового медика Назара Свідерського та волонтерки Мар’яни Свідерської

24-річний Назар Свідерський, позивний «Док», — бойовий медик 114-ї бригади, який служить із 2020 року. Свій шлях у війську він розпочав зі строкової служби, а повномасштабну війну зустрів у лавах 114-ї бригади тактичної авіації в Івано-Франківську. За цей час Назар пройшов Мар’їнку, Авдіївку, Старомайорське, Урожайне та Кринки — де щодня рятував життя побратимів.

Його дружина — Мар’яна Свідерська, волонтерка та стоматологиня з Івано-Франківщини. Вона не змогла залишитися осторонь під час війни.

“Я, як фенікс, воскресла із попелу”: як франківка Ярослава Берлад створила проєкт про нейровідмінне материнство

Ярослава Берлад – співачка, скрипалька та мама хлопчика з аутизмом. Рік тому вона створила проєкт “Особлива Ма”, щоб заповнити прогалину україномовного контенту про нейровідмінне материнство. Проєкт наразі на паузі через брак фінансування, але залишив глибокий слід і в учасниць, і в глядачів.

У розмові з Галкою Ярослава відверто ділиться болем і перемогами, стигмами та стереотипами про аутизм, а також дає поради мамам, які щойно дізналися про діагноз своєї дитини.

“В Україні практично немає таких центрів”: як у Яремче рятують собак і навчають їх довіряти людям

У мальовничому Яремче, що за 58 кілометрів від Івано-Франківська, розташований Zachyn: Центр адопції та підготовки тварин до людей. Тут собак і котів не просто рятують — їх вчать знову довіряти людям. За три роки існування через працівників центру пройшли понад 200 тварин, кожна з яких отримала шанс на нову сім’ю та нове життя.

“Галка” відвідала центр адопції і дізналася, як тут живуть хвостаті мешканці, хто про них дбає і як тварини готуються до нових родин.

Бахмут, Лиман, Покровськ, Очаків та Харків: пʼять історій собак-переселенців, яких війна привела до “Дому Сірка”

У «Домі Сірка» нині живуть десятки собак, які пройшли шлях евакуації — з Бахмута, Очакова, Харківщини, Лиману та Покровська. Хтось втратив дім під час обстрілів, когось залишили господарі, які не змогли повернутися. Для кожного з них притулок став прихистком.

«Майже половина наших тварин — переселенці. Їх вивозили з-під вибухів, з прифронтових територій», — розповідає голова благодійного фонду “Дім Сірка” Наталія Когут.

П’ять років пригод і скандалів: чим запамʼяталася друга каденція Руслана Марцінківа

За два роки своєї каденції Руслан Марцінків встиг опинитися у численних скандальних і курйозних ситуаціях. «Галка» зібрала найцікавіші моменти: від суперечок навколо забудов і створення Парку Ветеранів до білбордів із бюджетними цифрами, власної книги мера, кота-протестувальника «Марцика» і тепер офіційного статусу адвоката.

“Ми працюємо для громади і разом з громадою”: як у Яремче розвивається Простір Cпільного Добра

Простір Спільного Добра — культурно-мистецький простір для дітей та дорослих у Яремче, який прагне стати серцем локальної громади та каталізатором позитивних змін завдяки розвитку, наснаженню та спільним можливостям.

«Ми працюємо для громади і разом з громадою. Наше завдання не просто організовувати майстерки, а створювати середовище, де люди різного віку можуть взаємодіяти, навчатися одне в одного і будувати зв’язки між собою», — пояснюють в просторі.

Кілька кінозалів, кафе та підземний паркінг: що чекає “Космос” після реконструкції

Франківський кінотеатр “Космос”, який закрився 16 квітня 2025 року після десятиліть роботи, отримає нове життя. Журналістка “Галки” ексклюзивно поспілкувалася з представником нового власника кінотеатру Павлом Бородайком, який вперше детально розповів про концепцію майбутньої реконструкції та проєкт розвитку будівлі.

“Хто не був у холодному окопі, той не зрозуміє, що означає маленька свічка, яка рятує”: історія прикарпатського волонтера Василя Слободяна

65-річний Василь Слободян почав свій шлях волонтера, коли у 2014 році війна змусила включитися в допомогу армії. Спочатку він працював з батальйоном АЗОВ, організовуючи великі поставки — фури по 20 тонн за кілька годин. Згодом його діяльність поширилася на допомогу всім підрозділам, які цього потребували.

Щодня він і його колеги збирають та відправляють вантажі, навіть попри те, що зараз підтримка з Європи значно зменшилася.

“Віддати частину себе, щоб хтось жив — це найвище добро”: історія Віри Стужук та її чоловіка, який став для неї донором печінки

44-річна Віра Стужук народилася у Житомирській області. Там закінчила школу, потім навчалася в Дніпропетровську. Заміж вийшла теж на Житомирщині. У 2006 році разом із чоловіком Сергієм переїхала до Івано-Франківська — звідси родом її батько. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік служив на Запорізькому напрямку у складі 128 бригади.

Вареники з рибою, киселиця та фасолева юшка: 12 незвичних страв, які прикарпатські господині готують на Святвечір

Дванадцять пісних страв — обов’язкові на Святвечір. Та за кожною з них стоїть своя історія, родинна традиція і люди, які готують їх із року в рік.

Напередодні Різдва «Галка» вирушила у своєрідну кулінарну мандрівку франківськими вуличками – у пошуках найнезвичніших і майже забутих страв, які місцеві господині здавна готували до Святвечора.

Різдво розбрату: у Космачі парафіяни не можуть домовитися про календар богослужінь

У селі Космач Косівського району Івано-Франківської області розгорівся конфлікт через небажання частини парафіян переходити на новоюліанський календар. Частина села хоче святкувати Різдво 25 грудня, частина — 7 січня.

Від штурмовика до власника “Street mode”: як Олександр Станчуляк з ампутованою ногою повернувся на мотоцикл та допомагає із цим іншим

Олександр Станчуляк втратив ногу під час штурму на Запорізькому напрямку, шість годин тримався під мінометним вогнем і самостійно наклав собі турнікети. Після лікування колишній командир розвідувально-штурмової групи відкрив поблизу Франківська мотосервіс “Street Mode”, де безкоштовно обслуговує ветеранів, модифікує мотоцикли під людей з ампутаціями і створює простір, де можна просто попити каву та знайти однодумців.

Його історія — про те, що немає нічого неможливого, навіть коли замість ноги — титан.

“Українці адаптувалися до війни”: розмова з психоаналітиком та психіатром Михайлом Пустовойтом

Михайло Пустовойт – професор, доктор медичних наук, психіатр, психоаналітик, завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського національного медичного університету – розповів “Галці” про психоемоційний стан українців, студентів-медиків в умовах війни, про те, як підтримувати молодь у часи невизначеності, та чи існує взагалі “здоровий” рівень стресу у період повномасштабного вторгнення.

“Це повертає гордість за своїх предків”, – як прикарпатка, херсонка та львівʼянка створили етногурт “Шепіт”

Гурт “Шепіт” — це музичне тріо, що поєднує автентичне українське багатоголосся з сучасним прочитанням народної пісні. Дар’я Миргородська із Херсону, Галина Гавриш із Долини та Софія Антимис зі Львова познайомилися у 2024 році під час прощання з волонтеркою Іриною “Чекою” Цибух на Марсовому полі. Спільне співання того вечора стало одним зі поштовхів до створення етногурту.

У розмові з “Галкою” учасниці гурту поділилися своїм творчим шляхом, який вони пройшли за рік існування колективу.

“Якщо нація не здатна об’єднатися у важкий момент — то чи заслуговує на існування?”: інтерв’ю з бойовим медиком 1 ОШП

Коли почалось повномасштабне вторгнення, прикарпатець “Хук” був закордоном. Та вирішив — треба повертатись. Свій шлях він розпочав як бойовий медик батальйоні Да Вінчі, а зараз несе службу у 1 окремому штурмовому полку.

В інтерв’ю “Галці” медик розповів про мотивацію, як потрапив у полк та будні служби.

“У полоні робили все можливе, аби вижити”: історія 23-річного “азовця” із Франківська Ігоря Логая

Ігор Логай, позивний “Логан”, – боєць полку “Азов” із Івано-Франківська. До повномасштабного вторгнення він навчався в коледжі електронних приладів, згодом вступив на заочну форму навчання в університет нафти і газу. У жовтні 2021 року Ігор підписав контракт і розпочав службу в “Азові”. Навесні 2022, під час оборони Маріуполя, він потрапив у російський полон. Після майже трьох років неволі, 19 березня 2025 року, Ігор повернувся додому.

“Це усвідомлення і шлях до себе”: франківська тренерка Анна Федьків про те, як пілатес впливає на життя

Пілатес — це не лише про розтяжку чи м’язи. Це про дихання, рівновагу й повернення до себе, коли зовнішній світ нестабільний. У час війни він став тихою підтримкою для тих, хто переживає стрес. В Івано-Франківську пілатес використовують як просту й безпечну форму тілесної терапії. Про це «Галці» розповіла тренерка Анна Федьків.

“Поїзд кличе”: історія Марії Гринечко — франківської провідниці, яка вже 35 років працює на “Укрзалізниці”

Марія Гринечко працює провідницею вже 35 років — більшу частину свого життя вона провела у русі, в залізничному ритмі, де змінюються лише напрямки, а служба людям залишається незмінною.

Свою дорогу на «Укрзалізниці» вона почала ще у вісімнадцятирічному віці. Першим напрямком був Київ — ще за часів, коли Україна була у складі СРСР.

«Дзиґа крутиться, як речі»: як Юлія Шишло створила у Франківську простір другого життя речей

У центрі Івано-Франківська з’явилося особливе місце, простір “Дзиґа Шоп”, де стара річ отримує нове життя, а відвідувачі можуть знайти справжні скарби минулого. Молода підприємниця з Волині створила простір, що поєднує в собі комісійний магазин, майстерню та затишну кав’ярню.

Про свою справу Галці розповіла засновниця “Дзиґа Шоп” Юлія Шишло.

“«Рибалка IF.UA» — це стиль життя”: історія франківської рибальської спільноти — найбільшої на заході України

Історія «Рибалки IF.UA» починається від дитячого захоплення риболовлею до створення унікального клубу-музею з сотнями рідкісних експонатів. Спільнота постійно росте, об’єднуючи як досвідчених рибалок, так і новачків, роблячи риболовлю доступною та цікавою для всіх.

“Коли є сенс, тоді і біль має сенс”, — інтерв’ю з тренером-ветераном Артемом Жицьким, який допомагає ветеранам знайти мету через спорт

До повномасштабної війни Артем Жицький був відомий у медійному просторі як тренер у Черкасах: власний зал, заняття для дітей і дорослих, різні види спорту та бойових мистецтв. Але наступного дня після вторгнення він залишив свої тренування та відправився до військкомату, щоб стати на захист країни. Спочатку в ТРО, згодом — у спецпідрозділі Нацгвардії.

В інтерв’ю для “Галки” Артем поділився про цей перехід і про те, як досвід ветерана змінює погляди людей зі схожим досвідом на спорт.

“Там, де темрява поступається світлу”: історія Відпустового центру блаженного Симеона Лукача

Вже два з половиною роки у Старуні зводять унікальний підземний храм, який стане духовним осередком для тисяч паломників. 22 серпня його освятить Отець і Глава УГКЦ, Блаженніший Святослав. А відвідувачі вже сьогодні називають відпустовий центр «місцем спокою», де темрява поступається світлу, а молитва поєднує історію українських мучеників із надією на мир і перемогу.

Напередодні відкриття “Галка” побувала у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача.

«Свічки — це тепло, яке йде до людей»: як студентка-медик із Тлумаччини збирає для ЗСУ

26-річна, Йордана Присяжнюк, родом з Тлумацького району, з дитинства любила створювати речі власноруч. Сьогодні вона студентка ІФНМУ, а ще допомагає ЗСУ, збираючи кошти завдяки продажу ароматизованих свічок. Детальніше про свій шлях і процес роботи вона розповіла «Галці».

Для галочки чи для діла: як мають облаштовувати і як облаштовують пандуси на Франківщині

Доступність міського простору для людей з інвалідністю — одне з ключових завдань сучасного міста і будь-якої меншої громади. Пандуси та пристосовані входи повинні не лише забезпечувати безпечний і зручний доступ, а й відповідати нормам ДБН.

Тож “Галка” з’ясовувала, скільки коштів передбачено на доступність і як їх реалізовують у найбільших містах Івано-Франківщини.

Від страху перед “зелененькою трубочкою” до створення курсу для людей 60+: як франківка Галина Плотницька стала цифровою бабусею

66-річна Галина Плотницька навчає літніх людей користуватися смартфонами та веде блог про цифрові технології. У інтерв’ю “Галці” жінка поділилась про шлях від повної безпорадності з першим телефоном до статусу “цифрової бабусі”.

“На фронті починаєш цінувати найпростіші речі”: історія Едуарда Мамедова – сапера 50 полку НГУ

24-річний Едуард Мамедов служить сапером у 50 полку імені полковника Семена Височана Національної гвардії України. Хлопець родом із Харківщини, пішов до війська ще до повномасштабного вторгнення — спершу строковиком, а згодом свідомо підписав контракт. Він пройшов бої у Серебрянському лісництві й на Покровському напрямку.

У інтервʼю «Галці» захисник розповів, як вів розвідгрупу через мінні поля та рятував побратимів під артобстрілами.

Від дитячого покликання до найбільшої клієнтської бази Івано-Франківська: історія масажиста Віталія Шлемкевича

Віталій Шлемкевич почав професійну кар’єру масажиста у 2013 році, але його шлях до цієї справи розпочався набагато раніше. “Не кожен може стати масажистом, — каже Віталій — Це має бути щось зсередини, бажання, це має бути якийсь поклик”.

“Писати може кожен – головне дати собі шанс”: як «Клуб анонімних авторів» залучає франківців до письменництва

У цьому матеріалі «Галка» познайомить вас з «Клубом анонімних авторів» – спільнотою, яка зʼявилася в Івано-Франківську у березні 2024 року. Де збираються поціновувачі письменництва, та неспішно, крок за кроком, оповідання за оповіданням – творять мистецтво. Таких клубів по Україні є декілька, і ще якась частинка за кордоном (у Польщі, Канаді та Франції).

“Ніколи не хотів грати чемного хлопчика”, – актор франківського драмтеатру Юрій Вихованець

Актор Івано-Франківського драмтеатру Юрій Вихованець — один із тих митців, які поєднують класичну сцену з активною діяльністю на ТВ. За останній рік він працював над кількома театральними та телевізійними проєктами, зокрема роллю в оновленій постановці “Наталка Полтавка”, зйомками у серіалі та створенням авторського дуету “Солідні люди”.

Християнська етика, нецензурна лексика та одностатеві шлюби: розмова з франківським священником та вчителем Андрієм Жуком

Отець Андрій Жук поєднує служіння в Церкві з викладанням у школі й коледжі. Цьогоріч він здобув титул одного з кращих вчителів Івано-Франківська. Священник відповів «Галці» на питання, які вже давно актуальні і дискусійні: для чого школярам християнська етика, чи обов’язково хрестити дитину і для чого ходити до церкви, чи можна займатися шиттям в неділю та чому матюкатися – таки гріх.

Війна і емоції: як зберігати спокій і знаходити радість у повсякденних моментах — поради від франківської психологині

Уже вісім років Аліна Касілова мешкає в Івано-Франківську, де працює як практична психологиня та психодіагностик. Вона консультує дітей і підлітків у світлиці Святого Миколая від Мальтійської служби допомоги, а також веде приватну практику в дитячій клініці. Основні напрямки її роботи — це онлайн-безпека, зокрема попередження онлайн-сексуального насильства над дітьми, а також психодіагностика дорослих і дітей.

“Мама, не переживай, все буде добре”: як франківка Антоніна шукає і чекає сина з фронту додому

За офіційними даними понад 300 мешканців Івано-Франківська зникли безвісти на фронті. Серед них Сергій. Цих захисників і захисниць чекають дома рідні і друзі. Серед них мама Сергія – Антоніна.

Останній раз він зателефонував 23 серпня 2024 року: — Мамо, не переживай. У нас завдання, через кілька днів прийде SMS від мене, що все добре. Але SMS прийшло не від Сергія. 4 вересня Антоніна отримала повідомлення: “Ваш син зник безвісти”. Відтоді про нього нічого невідомо.

«Мармулядова пожежа», страта повії на площі і станіславський вампір: історик коментує міфи і легенди про Франківськ

До дня міста «Галка» підготувала матеріал про історію та міфи Івано-Франківська. У цій частині статті ми розповімо про Франківськ міфічний і містичний. А розібратися у правдоподібності легенд нам допоміг один з авторів книги про історію Івано-Франківська, історик Петро Гаврилишин.

«Творець мільйона дерев»: як франківський ентузіаст Олександр Варениця створив унікальну колекцію рідкісних рослин зі всього світу

Поблизу Івано-Франківська живе людина, яка присвятила понад двадцять років свого життя збиранню та вирощуванню найрідкісніших рослин із найвіддаленіших куточків планети. Художник за освітою Олександр Варениця уже виростив, за його словами, мільйон дерев і продовжує втілювати масштабні природоохоронні проєкти.

Йому вдалося створити одну з найбільш вражаючих ботанічних колекцій в Україні та суттєво урізноманітнити зелений фонд міста унікальними екземплярами.

“Це була робота – важлива не тільки для нас, але й для всієї Європи”: історія прикарпатських рятувальників, які ліквідовували аварію на ЧАЕС

26 квітня 1986 року – день, коли сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. І так само як зараз українські військовослужбовці стримують шалену силу війни, захищаючи Європу, тоді рятувальники з усієї країни боролися, але не з ворожою навалою, а зі невидимим ворогом – радіацією, яка вбивала усе довкола.

У цій статті “Галка” розповість історію прикарпатських вогнеборців, які ліквідовували аварію на ЧАЕС.

Шість змій, дві – з фронту: як Віра Постольна з Франківська доглядає за домашніми улюбленцями чоловіка-військового

Віра Постольна з Івано-Франківська ніколи не мріяла про домашніх змій, але тепер доглядає за шістьма плазунами, яких завів її чоловік-військовий. Владислав Постольний перші змії придбав ще на фронті, де вони жили з ним у бліндажі. Після важкого поранення альбіноса-пітона Пандори родина два місяці лікувала улюбленицю, а коли змії тікають з дому – терпеливо чекають їх повернення.

Втратив дім, але не південну ідентичність: історія Херсонського університету, який оселився у Франківську

Херсонський державний університет – це не лише навчальний заклад, а ціла освітня екосистема, що протягом століття формувала інтелектуальний і культурний простір півдня України. До повномасштабного вторгнення це був потужний освітній комплекс із шістьма навчальними корпусами, розвиненою спортивною інфраструктурою, студентським містечком, басейном, ботанічним садом та університетським парком.

Проте 24 лютого 2022 року все змінилося назавжди.

«Треба, в першу чергу, міняти радянські труби, щоб була чиста вода, а не назви»: історик про потенціал і «слабкі місця» Франківська

У розмові “Галки” з кандидатом історичних наук і доцентом кафедри міжнародних відносин КНУ ім. В. Стефаника Петром Гаврилишином розмірковуємо про недооцінені та переоцінені туристичні локації Івано-Франківська, доречність перейменувань та комфортність міста.

«Сучасні українські вчителі – це супергерої» – розмова з фіналістом конкурсу «Учитель року» Юрієм Пахомовим з Франківська

Юрій Пахомов – викладач хімії у ліцеї №24 та класний керівник з Івано-Франківська, який у 2024 років увійшов до ТОП-50 найкращих вчителів України за версією премії Global teacher Prize Ukraine.

Розмова з Юрієм на “Галці” – про початок вчителювання, освітні мрії та зміни, яких потребує сучасна українська школа.

Переважна кількість мобілізованих знаходять своє місце у НГУ: історія офіцера 50 полку Артура Старика

Артур Старик – військовослужбовець 50 полку імені Семена Височана Національної гвардії України. У свої 26 років він встиг побувати у кількох “гарячих” точках бойових дій – у Серебрянському лісництві та на Торецькому напрямку.

У розмові з «Галкою» захисник ділиться – де знаходить сили, щоб мотивувати не лише себе, а й інших, які моменти служби найбільше «врізалися в памʼять», наскільки для військових важлива підтримка сім’ї.

“Смак дому”: як маріуполець відкрив у Франківську першу млинарню з історією

Олексій з Маріуполя відтворив у Івано-Франківську атмосферу легендарної міської млинарні, яка працювала до початку повномасштабної війни. Заклад “Азов” став не лише бізнесом, а й способом зберегти пам’ять про рідне місто.

Про свою історію переїзду, одруження у Франківську та відкриття незвичайного закладу Галці розповів Олексій, засновник млинарні “Azovmlyn”.

«Родина пов’язана кров’ю, а ми — маркерами»: Urban Sketchers

Місто можна фотографувати. А можна малювати. У спільноті Urban Sketchers обирають друге. У цій статті «Галка» розповідає історію франківського осередку світового руху.

Вишиті смереки і німецький ліфтолук: Катерина та Сюзанна Словак

Катерина Словак кушнірством почала займатись після народження доньки. Зараз разом з донькою Сюзанною вони мають бренд “Оксюморон” і їх кептарі носять не тільки в Україні, а й закордоном.

“Варто кожному знайти місце у цій війні”: офіцер НГУ Назар Коваль

Назар Коваль прийшов до Національної гвардії добровольцем на початку повномасштабного вторгнення. Про те, як завоювати повагу підлеглих і що найскладніше в управлінні людьми під час бою.

З Херсона, Харкова і Франківська — в один виш: три студентки ХДУ

Повномасштабне вторгнення росії змусило тисячі студентів залишити свої домівки. Херсонський державний університет у 2022 році знайшов прихисток в Івано-Франківську. “Галка” розповідає історії трьох студенток.

Ідея, народжена в потязі на війну: чайна “Листя” у Франківську

Колишній морський піхотинець Ігор Кантор втілив у життя мрію, яка народилася у потязі до Одеси. У центрі Івано-Франківська відкрилася чайна “Листя” — перший заклад, що спеціалізується на справжній китайській та тайванській чайній культурі.

“Приємно бачити емоції від картин”: Марія Устимчук малює домашніх улюбленців

Марія Устимчук – 23-річна художниця родом із Кропивницького. Все її дитинство минуло у творчості: художня школа, музична школа — мистецтво було поруч завжди. Детальніше про своє життя Марія розповіла “Галці”.

«Я відчуваю – він повернеться»: історія пошуків Петра Білоуса

Настя вже понад два роки шукає свого хлопця – Петра Білоуса, який зник на фронті. Вона не мовчить, не здається і вірить, що зможе його знайти. Про цей особистий шлях крізь невідомість вона поділилася з «Галкою».

“Місце сили” і металобрухт у воді: як франківці відпочивають біля Бистриці

У липневу спеку мешканці Івано-Франківська активно відпочивають біля водойм. Одним із улюблених місць є річка Бистриця Надвірнянська. Журналісти «Галки» поспілкувалися з відпочивальниками, щоби дізнатися, що їх влаштовує, а що — ні.

“Мотоцикл — це емоції”: франківська «Мотопаства»

Байкерська культура виникла в Америці після Другої світової війни. Сьогодні «Галка» розповідає про франківську байкерську спільноту – «Мотопаства».

“Я просто як маленька дитина”: ветерани грають в ампфутбол

У Івано-Франківську вже кілька місяців тренується нова команда з ампфутболу “Бартка”. До неї входять ветерани, які втратили кінцівки під час бойових дій. Як проходять тренування, читайте в репортажі “Галки”.

“Найважче – коли аптечки вже нема кому забрати”: волонтерка Павка Литвин

Понад три тисячі аптечок від початку повномасштабного вторгнення вдалось зібрати і передати на фронт волонтерці Павці Литвин разом із чоловіком. Як вдається поєднувати час із сім’єю та допомогу військовим.

“Людям потрібні люди”: спільнота «Театральні Волоцюги»

У попередній статті ми знайомилися зі спільнотою «Будем бігали», у цій «Галка» трохи змінить радіус розповіді та перейде до мистецтва і познайомить вас із справжніми поціновувачами театру.

«Будем бігали»: спільнота з теплою атмосферою

У цій статті «Галка» познайомить вас з франківською спільнотою «Будем бігали», де біг поєднується зі спілкуванням і підтримкою. Дізнайтеся, як почати бігати, де саме найкраще це робити.

“Мене мотивують мої козаки”: комбат Олег Когут з 50 полку НГУ

Олег “Дизель” Когут – командир стрілецького батальйону 50 полку НГУ. Свій шлях починав з керівника взводу і разом з побратимами пройшов бої під Кремінною, у Серебрянському лісництві. В інтерв’ю військовий згадує перші дні війни та розповідає про відповідальність на посаді.

“Звитяга Нескорених” у Городенці: ветерани повертаються до життя через спорт

23 березня у місті Городенка відбувся “Командний кубок України серед ветеранів-стронгменів – Звитяга Нескорених”. “Галка” розповідає про атмосферу турніру, мотивацію учасників та результати змагань.

Як франківці гуртуються навколо спорту та ветеранів: дискусія від “Галки”

9 квітня у Cowabunga «Галка» провела першу подію у межах створення власної спільноти. На відкриту дискусію запросили тих, хто обʼєднав людей навколо спільної ідеї.

«Це не баночка, а шість годин тепла»: виробництво окопних свічок

У селі Радча вже третій рік поспіль триває сімейне виготовлення окопних свічок для українських військових. Дві сестри — Ольга Ярчук та Ірина Костюк — розпочали цю справу в липні 2022 року. «Галка» дізналась, як саме виготовляються свічки.

Допомога собі через допомогу іншим: ветеран Олександр Зірка

Ще рік тому Олександр Зірка, так само як і його побратими, вчився стріляти із лука. Нині ж він вчить цього інших. У стрільбі він віднайшов нові сенси — реабілітацію й бажання допомогти.

“Це справжні свідки війни”: Віктор Кальваровський перетворює гільзи на брелоки

Іванофранківець Віктор Кальваровський, ветеран “Айдару”, шість років провів на найгарячіших ділянках фронту. Після демобілізації знайшов спосіб боротьби з наслідками контузії – створює унікальні брелоки з відстріляних гільз.

Сміливість і віра: як у Франківську функціонує Парафія Вознесіння Господнього

У 2008 році у військовому містечку Івано-Франківська створили парафію Вознесіння Господнього УГКЦ. Молодий священник Іван Сас розпочав непросту місію. Спочатку була невелика каплиця, а у 2014 році — повноцінний храм.

“Я дуже закоханий у це місто”: музикант Sad Novelist

Музикант Sad Novelist, родом з Івано-Франківська, розповів Галці про свою творчість, музичний стиль, вплив рідного міста на мистецьку діяльність та анонсував концерт на “Промприладі”.

«Найважче адаптуватись до цивільного життя»: ветеран Степан Савчук

Степан Савчук, ветеран і військовий психолог. Чоловік каже, що стати військовим було його покликанням. Про військовий шлях франківця та його адаптацію до цивільного життя пише «GALKA».

Скільки коштує приготувати паску у Франківську

У кожному домі — свій рецепт паски, переданий з покоління в покоління. “Галка” вирішила дізнатися та порівняти ціни на продукти для випікання паски на центральному ринку, в АТБ, Сільпо та Рукавичці.

Тіні, яких більше немає: як обрізають дерева в Івано-Франківську

Якщо під час прогулянки містом ви помітили як комунальники обрізають дерева, радимо підійти ближче і зробити фото. З великою імовірністю, деревам не допомагають, а шкодять. Дендрологи наполягають: потрібна системна зміна підходу до догляду за деревами.

Від “Бабусиного пляцка” до Biscuit Family Cake: Тетяна Мартиненко

Команда “Галки” познайомилася з кондитеркою Тетяною Мартиненко торік. За цей час Тетяна не лише змінила назву свого бренду, а й продовжує надихати клієнтів неймовірними десертами. Biscuit Family Cake — це не просто солодощі, це філософія сімейного затишку.

The post Підбірка інтерв’ю та лонгрідів “Галки” за 2025 рік (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Про це Галці розповіли Вероніка Михайлишин та Владислава Смолянінова.

Future Fashion Ukraine: 200 дітей з усієї України

11 жовтня в Католицькому ліцеї Івано-Франківська пройде всеукраїнський форум краси та моди Future Fashion Ukraine спільно з конкурсом “Міні Міс Прикарпаття”. У заході візьмуть участь близько 200 дітей — 160 учасників Future Fashion Ukraine та 40 учасників “Міні Міс Прикарпаття” та “Міні Міс Івано-Франківська”.

До Івано-Франківська приїдуть діти з Кропивницького, Запоріжжя, Чернівців, Львова, Коломиї та інших міст. Кропивницький колектив привезе своє знамените шоу прапорів, з яким вони виграли всі багато Гран-прі.

“Мета заходу — збір коштів. Ми збираємо за квиточки, і також у нас буде аукціон. Передамо кошти на будівництво реабілітаційного центру для наших військових. Це наша задача у першу чергу. Також ми повинні подбати про наших дітей — хоча би на декілька годин подарувати їм дитинство і радість свята, позитивні емоції, тому що на жаль, у наших дітей забрали дитинство”, — пояснює Вероніка Михайлишин.

No Caption

No Caption

No Caption

Діти демонструватимуть дизайнерські колекції від українських брендів та дизайнерів.

“Будуть колекції національні, і бальні, і такі мало не весільні плаття, і кежуал. Там дуже різне. Є дизайнери маловідомі, які тільки себе розвивають”, — розповідає організаторка.

Заплановано 13 показів. Окрім звичайного Fashion Show, відбудеться конкурс Best Performance, де чотири колективи представлять шоу з танцювальними елементами та перформансами.

Також пройде конкурс талантів, де діти продемонструють свої здібності та портфоліо.

Ведучим заходу буде Олексій Яровенко, актор серіалу “Кріпосна”. Серед почесних гостей та членів журі: Ксенія Мішина, Андрій Федінчик, Остап Ступка, Катерина Білик та інші відомі українські діячі.

“Для дітей це з телевізора люди, відомі, з Інстаграму. Дитина може захоплюватися навіть просто красою Ксенії. І для неї це таке захоплення — просто доторкнутися хоча би, чи сфотографуватися”, — зазначає Вероніка.

Під час форуму відбудеться благодійний аукціон між показами. Серед лотів:

• Квитки на виставу “Все можливо” з автографами Остапа Ступки, Ксенії Мішиної та Андрія Федінчика
• Календар з підписом президента Комітету Олімпійських Ігор
• Дві гільзи, розмальовані художницею з Сум
• Свічка, виготовлена дружиною загиблого воїна
• Шампанське Артемівське прямо з заводу
• Сертифікат від дитячого магазину
• Сертифікат від магазину хутра
• Футболка національна від підприємництва, яке займається друком
• Інші лоти

Квитки на Future Fashion Ukraine вже розпродані.

“На квитках ми вже зібрали близько 50 000 грн. Хочеться якомога більше, але ми не знаємо, скільки зберемо. Головне, щоб все було спокійно і добре”, — зазначає Вероніка.

Вистава “Все можливо” зі зірковим складом

13 жовтня у Філармонії Івано-Франківська відбудеться вистава “Все можливо” за участю Остапа Ступки, Ксенії Мішиної та Андрія Федінчика. Це історія про те, як одна випадкова зустріч може змінити все життя. Квитки з автографами можна буде придбати у рамках аукціону на Future Fashion Ukraine.

“Вистава цікава, весела і про те, як випадкові люди можуть змінити наше життя. І ми ніколи не знаємо, хто з цих людей, яких ми зустрінемо в нашому житті, може так чи інакше вплинути на нас”, — розповідає Вероніка Михайлишин.

Вона зізнається, що обожнює Івано-Франківський театр:

“Моя сестра Віка повела мене в театр, коли мені було років 12. І це вже тепер я знаю, що це був Ростислав Держипільський, директор театру. Тоді я не знала, і для мене це був справжній принц. І коли цей принц дав мені автограф, він написав: “Вір у дива”. І зараз мені хочеться, щоб діти також вірили у дива”.

Зіркові актори будуть членами журі на Future Fashion Ukraine.

Акція “Від серця до серця”

Захід організовують спільно з “Міні Міс Прикарпаття”, регіональним директором якого є Тетяна Єгорова. На події триватиме акція “Від серця до серця” — усі учасники готують іграшки та канцелярію, які будуть передані у дитячі будинки.

No Caption

No Caption

No Caption

“Ми збираємо їх і потім передаємо у дитячий будинок. Ми так з Владиславою робили, коли організовували ‘Міні Міс Києва’ у грудні минулого року”, — розповідає Вероніка.

Організаторки наголошують, що зв’яжуться з благодійним фондом, який підкаже, куди краще передати подарунки:

“Є будинки, де більше допомагають, а є будинки, де менше допомагають. Тому ми хочемо туди, де менше допомагають, щоб і туди щось діткам перепало. Ми даруємо не річ, ми даруємо емоції. Тому що річ з часом ми переростемо, іграшкою ми пограємося, але емоції від того подарунку ми будемо пам’ятати ціле життя”, — підкреслює Вероніка.

Заклик до допомоги

“Я не перестану дякувати захисникам, захисницям, волонтерам. Тому що те, що вони роблять… Якби не вони, я не знаю, що було б, і взагалі, чи було б. На жаль, ми втрачаємо найкращих. І наша задача — зберегти тих найкращих, які зараз є з нами, і допомагати їм захищати нас”, — каже Вероніка Михайлишин.

Вона наголошує:

“Ми допомагаємо не військовим, ми допомагаємо собі. Ми донатимо не для військових, ми донатимо для себе. Як сказав мені один мій друг військовий: він задонатив все, що міг — своє життя. Тому наша задача тільки підтримувати, допомагати, робити все можливе для того, щоб полегшити їм їхню роботу і цінувати кожен момент, кожну людину, кожного друга, кожного співгромадянина”.

Організаторка закликає допомагати різними способами:

“Я чула такі думки, що “я не доначу, бо не знаю цих волонтерів”. Окей, знайдіть ту людину, якій ви довіряєте, і донатьте цій людині. Не можете знайти ту людину? Самі допоможіть. Не можете коштами? Здайте кров. Не можете здати кров? Допоможіть плести маскувальні сітки. Допомогти насправді є варіантів безліч, і не тільки коштами. Це питання в тому, чи ви справді хочете допомогти, чи ви шукаєте варіант знайти виправдання”.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

The post Показ мод та аукціон: волонтерка Вероніка Михайлишин розповіла, як у Франківську збиратимуть на реабілітацію нацгвардійців (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише “Галка” з посиланням на OGOGO.

Матеріал про цьогорічний Український тиждень моди написала американська журналістка Кім Баркер у співавторстві з українською журналісткою, та авторкою «Подружок» Марисею Томашевською. Це особлива гордість для Івано-Франківська, адже йдеться не лише про світову увагу до української моди, а й про історії наших землячок, які звучать на глобальному рівні.

На фото у статті — українська манекенниця родом з Прикарпаття, франківка Марися Томашевська, донька загиблого полковника ЗСУ, яка закривала показ бренду Sidletskiy. Поруч із нею — юні франківки, журналістки телепроєкту «Подружки» Єва Сморжанюк та Мілана Ковалевич. Для дівчаток це стало справжньою подією: вони спеціально приїхали до Києва саме на цей показ, аби підтримати українських військових ветеранів, які вийшли на подіум завдяки дизайнеру Ігорю Сідлецькому та організаторам офіційного Українського тижня моди.

Показ запам’ятався не лише красивими сукнями. В день шоу пролунав сигнал повітряної тривоги, і всіх гостей та моделей евакуювали до укриття. Саме там Єва та Мілана познайомилися з фотографом New York Times, а за день до цього спілкувалися й із авторкою статті. Таким чином маленькі франківчанки стали свідками унікального поєднання моди й воєнних реалій та увійшли до історії міжнародного видання.

Важливо й те, що це вже не перший вихід Марисі на великий подіум. Напередодні вона брала участь у показі бренду Nadya Dzyak, де дизайнерка запросила до дефіле українську ветеранку. Для Марисі ж участь у Ukrainian Fashion Week — це не лише про моду, а й про можливість говорити від імені свого покоління та зберігати пам’ять про батька-військового.

Для Івано-Франківська та всієї команди «Подружок» ця публікація у The New York Times — справжня підтримка. Адже від початку повномасштабного вторгнення телепроєкт активно розповідає світові про війну, про біль дітей, які втратили рідних, і водночас про красу та силу української культури.

«Тож, підтримка найвідомішого видання в США це неймовірна змога бути впевненим: увесь світ підтримує Україну в цій несправедливій війні».

The post Франківки з “Подружок” на шпальтах The New York Times appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише “Галка” з посиланням на La Republicca.

Джорджо Армані народився 11 липня 1934 року в П’яченці. Свою кар’єру в моді він розпочав у 1960-х роках, а власний бренд Giorgio Armani заснував у 1975-му. Його стиль називали революційним: дизайнер створював комфортний і водночас елегантний одяг, який змінював уявлення про жіночність і чоловічий образ.

У 1980 році Армані здобув світове визнання завдяки «деконструйованому піджаку», а вже через два роки з’явився на обкладинці журналу Time. Протягом десятиліть він розвивав різні лінії бренду – від молодіжної Emporio Armani до спортивної EA7, а також створив мережу готелів і простори для модних та культурних подій.

Дизайнер активно співпрацював із кінематографом – його одяг з’являвся у фільмах «Американський жиголо», «Недоторканні», «Вовк з Волл-стріт». Армані одягав багатьох зірок на церемонії «Оскар».

Він завжди відкрито висловлював свою думку щодо моди та суспільства, зокрема закликав до сповільнення темпів індустрії під час пандемії.

28 вересня Армані планував провести у Мілані показ, присвячений 50-річчю його бренду, однак не встиг втілити задум.

The post На 91-му році життя помер відомий італійський дизайнер Джорджо Армані appeared first on Galka.if.ua.

На аукціоні представили п’ять лотів – роботи військового Богдана Романюка та речі від українських дизайнерів. 

Протягом вечора відбулося вісім показів, у яких взяли участь понад 100 моделей. До події долучилися дизайнери з різних міст України, серед яких – двоє з Івано-Франківщини. “Галка” побувала на заході та передає атмосферу вечора.

No Caption

No Caption

No Caption

Організаторка заходу Діана Машталір пояснила, що мета показу – популяризація української культури через моду.
 

«Ми хочемо передати код нашої нації через моду і говорити мовою моди до світу. Подія покликана популяризувати Україну також через моду та українських дизайнерів», – сказала вона.

За її словами, ідея ETNO CODE з’явилася ще до початку повномасштабної війни, а концепція заходу сформувалася після 24 лютого 2022 року. Підготовка до події тривала три місяці.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

Присутній на події генеральний продюсер Ukrainian Fashion Week Володимир Нечипорук наголосив на важливості і невпинності розвитку української модної індустрії попри війну.
 

«Те, що творять дизайнери, говорить світу: навіть попри війну українці продовжують творити. Протягом дефіле ми можемо бачити, як осучаснюється українська культура», – зазначив він.

Серед учасниць показу була дизайнерка бренду «Вишивай» Ксенія Тродяк із Білої Церкви, яка понад 13 років працює в етностилі. Її колекцію готували протягом пів року.
 

«Зараз дуже важливо популяризувати наші традиції. Добре, що бренди роблять усе сучасно, і молодь може стилізувати вишиванку в різних образах», – сказала дизайнерка.

Модельна скаутка Тіна Стрілковська зауважила, що рівень українського етностилю значно зріс за останні роки.
 

«Видно, що команда вклала багато зусиль. Колекції українських дизайнерів кардинально змінилися порівняно з тим, що було 10 років тому. Український одяг осучаснюється», – сказала вона.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

Оля, яка прийшла на показ, ділиться враженнями:
 

«Я рада бачити, що етноелементи вносяться в повсякденний одяг та життя. Це важливо – пам’ятати традиції та носити їх із гордістю», – каже вона з усмішкою.

Поруч із нею стоїть подруга Каріна, яка прийшла підтримати організаторок події:
 

«Такі покази показують, що Україна живе. Незважаючи на обставини, люди рухаються вперед і роблять те, що їм подобається, що відкликається їхньому серцю. Усе попереду», – зазначає Каріна.

No Caption

No Caption

No Caption

Та особливої цінності вечору додав аукціон на потреби 3 штурмової бригади. Тут за різні трофейні та українські лоти вдалося зібрати 60 тисяч гривень. 

А завершив подію яскравий виступ гурту «KADNAY». 

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

The post «Українці продовжують творити попри війну» – у Підгір’ї відбувся благодійний показ мод ETNO CODE appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише “Галка“.

На благодійному аукціоні було представлено п’ять лотів, серед яких – речі від українських дизайнерів та роботи військового 3-ї окремої штурмової бригади Богдана Романюка.

Організатори планують продовжити збір коштів онлайн, аби зібрати заплановані 100 тисяч гривень.

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

No Caption

У показі взяли участь понад 100 моделей, а свої колекції представили дизайнери з різних міст України, серед них – двоє представників Івано-Франківська.

Організаторка заходу Діана Машталір розповіла, що хоче передати код нації через моду.

“Ми хочемо передати код нашої нації через моду і говорити мовою моди до світу. Подія покликана популяризувати Україну також через моду та українських дизайнерів”.

Вона додала, що ідея “ETNO CODE” виникла ще до повномасштабної війни, а концепція етнокоду сформувалася з її початком. Підготовка до заходу тривала три місяці.

Генеральний продюсер Ukrainian Fashion Week Володимир Нечипорук зазначив, що українці продовжують творити попри війну.

“Те, що творять дизайнери, говорить світу: навіть попри війну українці продовжують творити. Протягом дефіле ми можемо бачити, як осучаснюється українська культура”

The post “Ми хочемо передати код нашої нації через моду”: у Підгір’ї відбувся благодійний fashion-захід “ETNO CODE” appeared first on Galka.if.ua.

Саме таким підходом керується український бренд By Nona. Вони створюють одяг для жінок, які хочуть бути модними, впевненими та почуватися добре щодня — і при цьому не переплачувати. Стиль може бути простим. Головне — знати, з чого почати.

Вибір базових речей для офісу

Почнімо з бази — без неї ніяк. У гардеробі мають бути речі, які поєднуються між собою без зайвих зусиль. Класичні штани прямого крою, світла сорочка, лаконічний жакет — ось основа, на яку можна нанизувати стильні образи хоч щодня. Один і той самий костюм легко «оживити» яскравим шарфом, сумкою чи цікавими сережками. Головне — не забувати про зручність: одяг має бути не лише гарним, а й комфортним. Ніяких жорстких тканин чи речей, у яких не можна вільно дихати. Ви маєте відчувати себе впевнено, а не чекати, коли швидше знімете все після роботи.

Як додати стильності 

Створити стильний офісний образ легко, якщо грамотно підбирати деталі. Не бійтеся експериментувати з кольорами, але тримайтеся в рамках офісного дрес-коду. Ось список речей, які допоможуть освіжити ваш вигляд:

• витончені годинники або браслети;
• елегантні сумки середнього розміру;
• м’які шарфи або хустки з цікавим принтом;
• лаконічні сережки та кольє.

Також можна вдягнути зручне, але стильне взуття на низькому підборі.

Догляд за речами — запорука довговічності

Щоб образ завжди був ідеальним, важливо правильно доглядати за одягом. Дотримуйтеся рекомендацій на ярличках, уникайте агресивних мийних засобів і зберігайте речі акуратно. Такі прості правила допоможуть вам довше носити улюблені комплекти та виглядати на всі 100%.

Не забувайте про правильне поєднання текстур — наприклад, поєднувати м’який трикотаж зі структурованими жакетами. Це додає образу глибини та інтересу. Також варто інвестувати у якісні базові речі, адже вони — основа будь-якого стильного гардероба. 

Створення стильних образів для офісу — це про баланс між комфортом, якістю і вашим особистим стилем. Обирайте те, що підкреслює вашу індивідуальність, і будьте впевнені у собі кожного дня!

реклама

The post Стильні образи для офісу: що варто знати appeared first on Galka.if.ua.

Про це пише Галка.

Першого червня в Промприлад.Реновація до Міжнародного дня захисту дітей пройшов особливий показ мод, який об’єднав красу, творчість та благодійність. Метою події було зібрати 100 тисяч гривень, проте організаторам вдалося перевищити заплановану суму і зібрати 150 тисяч гривень.

Усі кошти передадуть громадській організації «Світла Надія» зі Богородчан, яка вже 11 років займається підтримкою дітей та осіб з інвалідністю. Під опікою організації перебувають понад 40 вихованців віком від 2 років з ДЦП, аутизмом, синдромом Дауна, цукровим діабетом та іншими особливостями розвитку.

Зібрані кошти підуть на облаштування адаптивного майданчика для фізичної реабілітації та артзанять на свіжому повітрі. Такий майданчик дозволить дітям з особливими потребами отримувати необхідну реабілітацію в комфортних умовах просто неба.

The post У Франківську дитячий показ мод зібрав 150 тисяч гривень для дітей з інвалідністю (ФОТО) appeared first on Galka.if.ua.