Руслан Марцінків, 36 років, одружений, має сина, політик, п’ятий мер Івано-Франківська
Здобув освіту інженера-економіста та магістра державного управління. У юності був скаутом, а 2003 року очолив міський «Пласт». Кар’єру управлінця розпочав з посади помічника заступника міського голови Шкутяка (2005 р.), пізніше очолював одну з комісій обласної ради.
З листопада 2010 року – секретар Івано-Франківської міської ради.
2012 року обраний до Верховної ради від ВО «Свобода». Був уповноваженим партії на Чернігівщині – області, в якій народився.
Неочікувано для багатьох 2015 року переміг на виборах міського голови Івано-Франківська. Його зусилля під час передвиборчої гонки позначилися на фігурі: Марцінків скинув 16 кілограм ваги.
У свою команду підібрав побратимів з партії, навіть з інших міст, все ж, залишив кількох авторитетних управлінців з минулої влади. За короткий час роботи Марцінківа мером івано-франківські учні стали безкоштовно їздити маршрутками, але значна частина з них почала платити за шкільні обіди.
Знаменитості його постаті додала фраза про те, що «гей не може бути патріотом», яка за день розлетілася всією Україною. Крім того, катання Марцінківа у інвалідному візку, як прояв солідарності з потребуючими, теж розійшлося центральними телеканалами.
Нині Марцінків присутній всюди – в день може “відмітитися” на півдесятку заходів, а ввечері піти на прямий ефір, на радіо чи телебачення.
Втім, така любов до публічності аж ніяк не виливається у недоопрацювання в господарці – завдяки кваліфікованій команді, злагодженій роботі міськвиконкому та міської ради, в місті, як ніколи, активно ремонтують дороги й двори, оновлють інфраструктуру для швидкого отримання адмінпослуг, є реальні кроки до відновлення професійного футболу.
А без відома Марцінківа не приймається фактично жодного важливого рішення.
Думка експерта
На мій погляд, Руслан Марцінків закономірно потрапив у топ такого рейтингу, тому що переміг на виборах у 2015-му. Тобто, виборці в його особі побачили лідера громади, навіть попри досить потужну конкуренцію. За підсумками виборчої кампанії обличчя пана Марцінківа впізнає чи не кожен з містян. Тоді, як про впізнаваність в очах широких верств наслення інших пропонованих в опитуванні осіб - лідерів у своїй галузях діяльності, говорити, в окремих випадках, на жаль, не доводиться. З іншого боку, така підтримка населення - це скоріше аванс, який міський голова отримав від виборців. Це своєрідний стартовий рейтинг, стартова електоральна ціна політика, якого обрали. У цьому випадку, як у випадку з ціною, скажімо, на автомобіль, який щойно виїхав з салону. Його ринкова вартість за стінами магазину вже на 10% менша. Цей процес продовжується в часі, оскільки за перші 100, 200 днів задовільнити першочергові очікування широкого кола виборців досить важко. Навіть, якщо б у міського голови в руках був необмежений фінансовий чи адміністративний ресурс. Тому те, що Руслан Марцінків за підсумками 2015-го може бути, на мій погляд, лідером громадської підтримки. зовсім не означає того, що міський голова Івано-Франківська за підсумками 2016-го зможе, хоча б, потрапити в такий рейтинг!
