Двоє прикарпатців хочуть працювати у Вищому антикорупційному суді, до одного активісти мають зауваження

Автор: Турій Роман

29 Лис, 2018 19:24

Поділитись публікацією
Двоє прикарпатців хочуть працювати у Вищому антикорупційному суді, до одного активісти мають зауваження

Кожен третій кандидат до Вищого антикорупційного суду – недоброчесний.

Такі результати аналізу ЧЕСНО. Фільтруй суд!, презентованого 29 листопада. Порушення критеріїв доброчесності ЧЕСНО зафіксували у 43 кандидати у Вищий антикорупційний суд та Апеляційну палату Вищого антикорупційного суду. Аналітичні довідки про всіх кандидатів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду опубліковані на сайті кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!.

У довідках зібрана інформація із відкритих джерел про кар’єру, родинні зв’язки, освіту кандидатів. Також проаналізована інформація на відповідність кандидатів критеріям непричетності до корупції або кримінальних правопорушень, непричетності до ухвалення сумнівних рішень, відповідності стилю життя задекларованим доходам та прозорості статків, непричетності до порушення прав людини, дотримання норм професійної етики, відповідно до методології, розробленої у рамках кампанії ЧЕСНО. Фільтруй суд!.

Кандидати, які порушили щонайменше один критерій доброчесності, є недоброчесними та відмічені у довідках чорним часником.

Рух ЧЕСНО збирає інформацію з відкритих загальнодоступних джерел та не стверджує про вчинення особою правопорушення або її вину. Висновки ЧЕСНО про невідповідність кандидатів критеріям доброчесності є оціночними судженнями, що можуть не збігатися із офіційними рішеннями та висновками державних органів.

З Івано-Франківщини кандидують двоє осіб. Це – Андрій Малєєв, суддя Івано-Франківського апеляційного суду.

А також – Віталій Гутник, який зареєстрований у Рожнятові, а фактично проживає у Львові та працює доцентом кафедри міжнародного права у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Йому закидають непрозорість статків. Зокрема у декларації за 2017 рік зазначено, що на праві користування з 2007 року у Гутника В.В. перебуває житловий будинок площею 312 кв.м.  Проте, у декларації за 2016 рік відомості про цю квартиру відсутні.

Відповідно до методології перевірки доброчесності кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду наявність суттєвих розбіжностей між відомостями про майно при порівнянні декларацій є індикатором, який може свідчити про порушення кандидатом критерію відповідності стилю життя задекларованим доходам та прозорості статків.