Сьогодні в український прокат виходить картина Олеся Саніна “Поводир”. Gazeta.ua зібрала 10 найцікавіших фактів про стрічку.
1. “На початку грудня 1930 року в Харківському оперному театрі відбувся З’їзд народних співців Радянської України, куди з різних областей було звезено 337 делегатів. Основним завданням З’їзду було питання активного залучення народних співців до соціалістичного будівництва, відходу від виконавських традицій і визначення нових ідеологічних пріоритетів. Незрячих співців під приводом поїздки на з’їзд народних співців народів СРСР, що мав відбутися у Москві, повантажили до ешелону і підвезли до околиць ст. Козача Лопань. Пізно увечері вивели з вагонів до лісосмуги, де були заздалегідь вириті траншеї. Вишикувавши незрячих кобзарів і їхніх малолітніх поводирів в одну шеренгу, загін особливого відділу НКВС УРСР розпочав розстріл… Коли все було закінчено, тіла розстріляних закидали вапном і присипали землею. Музичні інструменти спалили поряд,” – пише історик Микола Литвин.
На основні різних документів та досліджень науковців з’їзд міг відбутися також і в 1932-ому чи 1934-ому. Також встановлено, що американський хлопчик справді був поводирем одного з кобзарів, який став свідком розстрілу. 1934 року знайшли замерзлого підлітка. Розповів, що був сином американського інженера. Хоча, за документами, дитина з таким ім’ям пропала набагато раніше й померла від віспи. За цими даними Олесь Санін й вибудовував історію майбутнього фільму.
2. Сценарій писали Олесь Санін, Ірен Роздобудько та Олександр Ірванець, який також зіграв НКВДиста в одному епізоді стрічки. “Лікував” сценарій американський script doctor Пол Волянські.
3. Спочатку Санін ще збирався зняти стрічку у США, запросивши на головну роль кобзаря Івана Кочерги американського актора українського походження Джека Паланса. Там режисера помітили за першою повнометражною роботою “Мамай“. Після Помаранчевої революції режисер повертається до України, шукає фінансування. У 2006-ому помирає Паланс. Згодом на головну роль запросять Станіслава Боклана.
4. Над стрічкою працювали 10 років.
5. Для зйомок в епізодах Санін запросив кілька десятків незрячих та кобарів. Також у фільмі зіграв бандурист Тарас Компаніченко. Харківського поета Михайля Семенка зіграв Сергій Жадан. Він з’являється у кадрі на кілька секунд, читає вірші.
6. Для Станіслава Боклана та кількох кобзарів замовили спеціальні лінзи зі США. У них актори нічого не бачили.
7. Дружину Івана Кочерги зіграла дружина режисера Ірина Саніна. Героїня мешкає в дерев’яній хаті на острові, куди важко дістатися. Для зйомок хату збудували на Дніпрі та замовляли для неї спеціальну стріху. Майстри постелили на будинок стару стріху з хати-музею Шевченка.
8. Для зйомок відновили перший трактор Харківського тракторного заводу, випущеного у 1931 році. Він 50 років простояв на постаменті перед підприємством. Потім його здали на металобрухт. Для зйомок трактор полагодили, тепер він їздить. Також відновили паротяг та колію для нього. Шили спеціальний одяг, зокрема 200 пар чобіт для кобзарів.
9. Роль поводиря виконав 10-річний американець Антон Святослав Ґрін. Санін обрав його з 200 претендентів на роль. Він правнук українського дисидента Михайла Сороки. У стрічці хлопчик читає вірш Шевченка “Садок вишневий коло хати“. За словами Саніна, цей твір про нездійсненний український рай.
10. Після прокату картини буде випущена 4-годинна версія для телебачення.
ФОТО ТИЖНЯ
