Рівно 150 років тому, 28 вересня 1868 році у Станіславові на Лисецькому передмісті у садибі Г. Лотрінгера по вулиці Липовій , 224 (нині Івано-Франківськ, вул.. Шевченка, 34) сталася легендарна пожежа.
В садибі Г. Лотрінгера у відкритих печах смажили повидло. Внаслідок поривів сильного вітру жарини вогню запалили численні дерев’яні піддашшя та інші споруди, що знаходились вздовж вулиць. Звідси, біля першої години пополудні, суцільний вогняний вал поширився до центральної частини міста, а до четвертої години пожежа охопила всю південно-східну і західну частини.
О шостій годині вечора вогонь охопив одну з окрас міста – ратушу, збудовану ще у 1695 році, а вже у о дев’ятій годині ратушна вежа впала на площу, пише “Галка” з посиланням на Управління ДСНС України в Івано-Франківській області.
У вогні загинули художні розписи церков, згоріли пошта, готель, суд, театр, ратуша, численні торгові крамнички, майстерні, житлові будинки та багато інших споруд. Збитки від пожежі становили більше 1 млн. римських злотих. На відбудову Станіславова пішло цілих десять років.
Саме після «Мармулядової пожежі» у місті створено першу регулярну пожежну службу, що складалась з 36 чоловік та інспектора. Першим керівником і організатором корпусу професійних пожежних у Станіславі був призначений архітектор міста Владислав Мюльн.
ФОТО ТИЖНЯ
