1691 рік і три епітафії: у Косові датували найдавніший відомий надгробок єврейського цвинтаря (ФОТО)

Теми: Життя, Франківські новини
1691 рік і три епітафії: у Косові датували найдавніший відомий надгробок єврейського цвинтаря (ФОТО)

Під час польового табору «Камені пам’яті», що проходив 19–21 жовтня в Косові, дослідники датували надгробок на місцевому єврейському цвинтарі. Напис на його лицьовому боці свідчить, що Розу, дочку Зерах Хаїма, поховали 1691 року. Нині це найдавніший відомий датований надгробок на цьому кладовищі.

Про це «Галці» розповіли у Європейській ініціативі зі збереження єврейських цвинтарів (ESJF).

Під керівництвом директорки освітніх програм ESJF Олександри Фішель та історикині Олени Колб учасники експедиції дослідили мацеву — єврейський надгробок із написами на трьох боках. Попередні експедиції не встановили її віку й називали найдавнішим на цвинтарі надгробок 1712 року. Дата поховання Рози на лицьовому боці стели — 1691 рік — відсуває цю межу на 21 рік. За даними ESJF, Косів належить до небагатьох місць в Україні, де на єврейському кладовищі зберігся надгробок XVII століття.

На лівому торці дослідники прочитали ім’я «Цві Гірш, син Беньяміна». Напис на правому зберігся гірше, тож ім’я похованої жінки поки не встановили. Частину обох бічних епітафій закриває бетон. Як пояснюють в ESJF, кілька років тому під час упорядкування цвинтаря частину надгробків перенесли й забетонували у платформи. Через це камінь поступово руйнується, а фрагменти написів стали недоступними для читання.

Табір «Камені пам’яті» зібрав у Косові молодь з різних куточків України, щоб навчити учасників документувати надгробки. На місцевому єврейському цвинтарі їх збереглося близько 200. Серед них — надгробки очільників косівської хасидської династії.