23 червня у межах регіонального форуму “Інтеграція переселенців в Івано-Франківському регіоні: проблеми, рішення та роль Ради ВПО”, місцева влада та представники бізнеси обговорили шляхи адаптації та інтеграції нових мешканців Івано-Франківщини.
Даний захід спрямований на популяризацію механізмів нового дорадчого органу при місцевій чи державній владі – Ради ВПО. Це консультативна група, куди входять органи місцевого самоврядування, представники релокованого бізнесу, волонтери та благодійники, пише Галка.
“Часто влада не розуміє, що саме потрібно переселенцям, а рада ВПО створюється для налагодження взаємодії між ними. Так можна буде розробляти конкретні проєкти, розглядати положення та узгоджувати ініціативи. Бо навіть зараз, через півтора роки великої війни, переселенці почуваються відірваними від загальної ситуації, яка є у громаді. Їм потрібно помагати інтегруватися”, — каже організатор форуму Віталій Світлик.
За словами Віталія Світлика, наразі на Прикарпатті є дві цільові громади, де створюють Ради ВПО – це Коломийська та Івано-Франківська. В Коломийській громаді Рада ВПО вже функціонує, а в Івано-Франківській її ще тільки створюють.
“Головувати у Раді обов’язково має людина з числа внутрішньо переміщених осіб. Коли ця постанова буде передана в дію, я обов’язково про це повідомлю. Я вважаю, що створювати багато різних інституцій не варто, треба згруповуватися”, — зазначила заступниця голови Івано-Франківської ОВА\ОДА Людмила Сірко.
Основний акцент модератори панелі на форумі 23 червня ставили на проблемах житла та працевлаштування нових мешканців області.
Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків визнає, що деякі переселенці наразі проживають в невідповідних умовах, проте переконує, що влада поступово вирішує цю проблему:
“Що для нас важливо? Тимчасове житло. Деякі люди проживають у школах чи якихось таких приміщеннях, які не пристосовані. Вже сьогодні є прихисток на вулиці Бандери, ще два будуються, ремонтується один — це гуртожиток університету нафти і газу”.
Під час форуму з питань підтримки переселенців Людмила Сірко повідомила, що 500 сімей ВПО виявили бажання постійно проживати на Прикарпатті. Зокрема, тільки в Бурштинській громаді зареєстрували 60 охочих залишитися.
Чиновниця зауважила, що головним завданням Ради ВПО є допомога з роботою.
“У нас є квартирний облік, де люди вже подали заявки. Також є опитування, згідно з яким десь понад 500 сімей, щоб я не помилилася, виявили бажання залишитися тут. Опитування ми провели з дитячими будинками сімейного типу, теж зголосилися сім’ї, що вони можуть тут бути. Основна мета яка? Працевлаштування. Бо якщо люди знайдуть роботу, то вони хочуть тут, відповідно й проживати… Цифри весь час змінюються, але коли я моніторила Бурштинську громаду, то тільки там 60 сімей зголосилися бути тут”, — пояснює заступниця голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Коли йдеться про дітей, то дуже надзвичайно важливим фактором є освіта, зокрема й мовне питання. Переселенка з Маріуполя та членкиня Ради ВПО Наталія Кравченко розповідає, що до повномасштабного вторгнення їхня родина була російськомовною, а коли переїхали на Прикарпаття та почали спілкуватися виключно українською, то найскладніше адаптуватися було її дитині:
“Пам’ятаю, як моя дочка прийшла додому зі школи й спитала: “мамо, а вони що всі з народження розмовляють українською?”. Дітям це складно. Але у школі є розуміння. Іноді вона ще вживає якісь російські слова, але ніхто не реагує негативно, бо занають, що вона старається. І для місцевих це також стрес, адже в країні війна, до них сюди приїжджають люди й розмовляють російською — мовою ворога. Тут необхідна толерантність з обох боків. Нам всі разом треба ще трохи постаратися і згодом цієї проблеми зовсім не існуватиме”, — каже Наталія Кравченко.
Читайте також: "Потрібно перевіряти тих людей, які переїхали": Марцінків про скандал в автобусі
ФОТО ТИЖНЯ
