Епоксидна смола як витвір мистецтва: франківська художниця-абстракціоністка творить незвичайні картини (ФОТО)

Автор: Єва Жасминова

10 Гру, 2020 19:40

Епоксидна смола як витвір мистецтва: франківська художниця-абстракціоністка творить незвичайні картини (ФОТО)

Коли заходиш у студію художниці-абстракціоністки з Івано-Франківська Юлії Палій, то не одразу розумієш куди потрапив: тебе оточують дерев’яні дощечки замість звичних полотен, при стіні стоять стелажі, на яких розкладені різноманітні колби, баночки, мірні стакани, ваги, а підлога встелена плівкою. Здається потрапяєш у хімічну лабораторію, і якби не картини на стінах – точно б не зрозумів, де знаходишся.

Юристка за освітою, яка займалась графічним дизайном, вирішила кинути все і малювати абстракції. Юлія була із пензликом в руці з дитинства, ходила в художню школу, але багато уроків і вимоги вчителів малювати точні, чіткі лінії – набридали дівчині. Тепер вона малює незвичайні картини, які повторити не зможе навіть вона сама, тим вони й унікальні. Юлія Палій веде блог про малювання з епоксидної смоли, проводить майстер-класи, аби більше людей релаксували і навчались малювати у такій незвичайній техніці. А особливо тішаться її навчанню діти, які приходять у студію.

“Я займаюсь абстракцією відносно недавно, біля двох з половиною років. Малювала я з дитинства, ходила десь п’ять років у художню школу, і поки вчилась там зрозуміла, що мені трохи нудно: щодня туди ходити, виконувати домашні завдання, малювати стандартні композиції, рисунки, для дитини це трохи набридливо. Коли прийшлося до вищої освіти, воно мені вже настільки набридло, що я поступила на юридичний. Тоді думала, що малювання – це не моє, але в інституті за рік-два, таки зрозуміла, що я скучаю, хочу малювати і займалася цим як хобі”, – розповідає Юлія.

Після інституту дівчина жодного дня не працювала за обраною спеціальністю. Пішла вчитись на графічного дизайнера, для цього поїхала до Києва. Дизайн Юлі подобався набагато більше, ніж юриспруденція.

“Чесно, якби я зараз не малювала, то займалась би графічним дизайном, ілюстрацією. Довгий час пропрацювала графічним дизайнером у Франківську, також пробувала трохи у Києві, а абстракціями у рідких техніках почала займатися випадково, просто наткнулась в інтернеті, мене це зацікавило. Я вирішила, що маю спробувати, так просто для себе. Коли спробувала, мене затягнуло, і потім постало питання “або графічний дизайн, або малювання”. Звичайно, я вибрала малювання”, – зізнається художниця.

“Побачила і почала залипати на цих відео в інтернеті, вивчала процеси творіння картин з акрилу і смоли. Вони мене затягнули, я приходила додому, сідала ввечері і там годинами зависала. Потім замовила перші матеріали, епоксидну смолу. Коли пробувала, то ще не дуже розуміла, виклала фото готової роботи в Інстаграм і підписала “флюїд-арт”. Але це акрил, а робота була зі смоли. Зараз я дивлюся на цей пост і мені стає смішно від того, що тоді так помилилась”, – каже Юля.

-Які матеріали потрібні для того, щоб малювати такі картини?

-Якщо ми говоримо про картини зі смоли, то найперше що потрібне – це смола. Також арт-борд, це звісно може бути просте полотно, але тоді це буде помилкою, арт-борд має бути або дерев’яна фанера, або якщо невеликий розмір, то ДВП з підрамником. Також потрібні спеціальні барвники, бо будь-яка фарба не підійде. З власного досвіду скажу, що смола абсолютно неадекватно реагує на інші речовини, які вливають, додають до неї. Основа роботи зі смолою – це точні пропорції, нічого стороннього туди потрапляти не може, бо інакше буде зовсім інша хімічна реакція: смола може кипіти в руках, нагріватися, застигати за кілька секунд.

До речі, коли я починала працювати зі смолою, я вперто вірила, що я зможу знайти фарбу, яку от прийду в магазин, побачу колір, виберу і куплю. Але, на жаль, такого магазину немає, в мене у планах зробити такий магазин, аби люди могли прийти і вибрати колір, а не шукати в інтернеті, бо там фотографія відображає одне, а вживу ти зовсім інше бачиш.

-Як відбувається процес створення цих картин?

-Найперше ми готуємо себе, обов’язково одягаємо бахіли на взуття, фартушок на себе, рукавиці, обов’язково потрібно захистити свої дихальні шляхи, коли починаємо змішувати смолу з затверджувачем. В ідеалі потрібно надягати старий одяг, бо коли смола потрапляє на одяг, її дуже тяжко відчистити, можна в першу ж годину спробувати чистим спиртом відчистити, а все інше не підходить. Якщо мине більше години, то про забруднену річ вже можна забути. Якщо бути чесною, то у мене більша частина гардеробу така, якщо там одна плямочка, то я вже не викидаю і так ходжу, бо якби щоразу купувала нове – давно б збанкрутувала.  Коли ми закінчили захищати себе, то переходимо до підготовки арт-борду: проклеїти задню частину, бортики скотчем. Вся підготовка займає десь 40% процесу, а решта 50% – малювання і ще 10% очистка картини. Після того як підготували себе, арт-борд, розмішуємо смолу з затверджувачем, епоксидна система завжди складається з двох компонентів: смола і затверджувач, вони один без одного не діють і їх обов’язково використовувати в таких пропорціях, які вказані на самих банках виробників.

В мене в студії стоїть кухонна вага, на ній я все відміряю, бо якщо не дотримати пропорцій – нічого не вийде, смола або застигне у ваших руках (якщо дати забагато затверджувача) а якщо буде замало, то картину ви намалюєте, але вона ніколи не застигне: буде стікати, залишиться липкою. Коли ми вже змішали смолу з затверджувачем, то можемо готувати кольори, вони змішуються як і будьякі інші фарби, можна створити мільйон відтінків, також використовується різноманітний декор: камінчики, ракушки, піски. Далі процес малювання. Суть рідких технік взагалі в тому, що тут немає ніяких рамок і обмежень. Тут не потрібно рівних штрихів, мазків, вимірювати пропорції. Тут головне кайфувати від процесу, можливо у вас не вийде намалювати те, що ви запланували з самого початку, особливо, якщо ви робите це вперше, але все одно буде красиво і унікально, бо вашої картини ніхто не повторить і навіть ви самі, вона може бути схожою, але такою ж самою – ніколи.

-Скільки часу треба аби намалювати і висушити одну картину?

-Одну картину, якщо вона маленька, можна намалювати до двох годин, а висихання – дві доби (саме та смола якою користуюся я, сохне так).

-Що крім картин можна зробити з епоксидної смоли?

Дуже багато чого: підставки, сумочки, біжутерію, іграшки. До прикладу на ялинку, посуд, меблі, зараз роблять не лише столи, але й двері, кухні, заливають підлогу. Це дуже круто виглядає, я думаю, що за смолою однозначно майбутнє.

-Який догляд за виробами з епоксидної смоли? Чи вигорають вони на сонці?

-По картинах тут догляд не є складний – протирати від пилюки, щоб колір залишався. Головне протирати ганчіркою, яка не подряпає поверхню. Як такої чіткої подряпини не буде видно, але сам глянець буде пошкоджений. Щодо вигорання, то у мене такого не було, я звичайно чула, що вони можуть вигоріти на сонці, але мені здається, що має пройти років 20 на прямому сонці й тоді щось буде.

– Що Вас надихає на творчість? 

– Мене надихає музика, без неї нікуди. Причому різна, залежно від настрою, нещодавно я почала слухати легкий джаз, вмикаю його на фоні, а перед тим слухала Lounge FM, я не знаток музики, головне щоб мені “зайшов” трек. Маю багато улюблених місць в Франківську, взагалі він весь дуже атмосферний став за останні два-три роки, по ньому любо пройтися навіть в таку холодну погоду. Минулого тижня на вихідних гуляла по озері, не зважаючи на холод. Там гарно. Люблю подорожувати, хоч зараз не дуже виходить, але залишились фотографії, тому переглядаю їх. Найбільше мене надихає, коли я десь подорожую, ходжу, тоді я відпочиваю душею і це свого роду перезавантаження. Коли повертаюсь додому, то є натхення і вже берусь за роботу з новими силами і навіть азартом. Коли треба надихнутись, то вмикаю Pinterest і переглядаю роботи своїх улюблених художників, також абстракціоністів. До прикладу Поліна Каменська, Софія Нікуліна, Марина Кубай. Інколи просто гортаю Інстаграм – сподобалась робота, я її зберігаю. Найбільше мене надихають відгуки клієнтів. Коли прочитаєш відгук, то одразу хочеш ще щось творити, особливо якщо це щирі відгуки.

“Майстер класи я почала проводити для своїх друзів. Ми йшли на день народження до подруги і ми з друзями вирішили разом намалювати їй картину. Я їм трохи розповіла, вони казали “та ми трошки, а все інше – ти зробиш”, але коли я вже все їм показала і почали виливати смолу, не змогла забрати у них із рук стаканчики: “ні, дай я, я” – казали вони. Потім прийшов ще один друг, виріши теж повчитись. Після цих “вау” вражень друзів, я вирішила, що треба щось таке робити не лише для близьких. Спочатку мені було страшенно страшно, бо боюся публіки, але зараз для мене майстер-класи – це розвантаження, після них я ще ходжу над столом і розглядаю роботи, після цього я бачу для себе щось нове, чогось навчаюсь”.

-Для чого почали вести Інстаграм блог і викладати свої картини?

-А де ще їх показувати? Я вважаю, що зараз будь-який бізнес має бути в Інтернеті.

-Чи спілкуєтесь з франківськими художниками і чи сприймають вони сучасне мистецтво і ваші абстракції зокрема?

-Однозначно наша франківська мистецька спільнота стає дуже сучасною. З художників я знаю Мішу Гладюка, він дуже талановитий, його роботи не кожен зрозуміє, але в них глибокий зміст. Мега подобаються роботи Марти Пітчук, хоч там й вишиванки, українське народне, але воно настільки сучасне, їхніми роботами прям намилуватись неможливо. Вони дуже красиві.

Юлія Палій в Інстаграм https://www.instagram.com/art.studio.if/?igshid=1j9cam59dii84 

Розмовляла Єва ЖАСМИНОВА

Фото Юрій ВАЛЬКО

Приєднуйтеся до “Галки” у  Telegram та Instagram - найважливіші та найсвіжіші новини одразу у Вашому телефоні! 

  • like 1
  • like
1
Подобається
  • like
  • exciting
  • laugh
  • surprise
  • sad
  • angry

Loading...