“60% бюджету — власні доходи”: як живе Богородчанська громада — газ, меблі, молоко і ветеранський простір
Богородчанська громада — одна з 12 на Прикарпатті з високим рівнем фінансово-економічної спроможності. Голова громади Ростислав Заремба розповів про бюджет, виклики війни, плани на ветеранський простір і цифровий сервіс для сплати податків.
Про це пише Галка з престуру, організованого Івано-Франківським регіональним відділенням Асоціації міст України спільно з Богородчанською селищною радою.
Громада в цифрах
Богородчанська територіальна громада створена у листопаді 2020 року. До її складу входять селище Богородчани та 16 сіл, загальна площа — 257 кв. км, населення — понад 28 000 мешканців. Бюджет на 2026 рік — 369,4 мільйона гривень.
У громаді функціонують: 13 закладів загальної середньої освіти, 9 дошкільних закладів, 2 позашкільні заклади, музична школа, інклюзивно-ресурсний центр, 15 клубів, бібліотека з 14 філіями, лікарня на 250 ліжок, 5 амбулаторій сімейної медицини, 8 фельдшерсько-акушерських пунктів і 5 комунальних підприємств.
Фінанси: 60% — власні
Головна гордість Заремби — фінансова самодостатність.
60% доходів бюджету — власні надходження громади. За рейтингом Мінфіну, Богородчанська громада входить до 12 із 62 громад Прикарпаття з високим рівнем фінансово-економічної спроможності.
«Ми послідовно нарощуємо власні доходи, вдосконалюємо адміністрування місцевих податків, ефективно використовуємо земельні ресурси. Це дозволяє зменшувати залежність від державних дотацій», — сказав він.
Щороку бюджет зростає на 10–12%. Місцеві податки і збори складають 33% від надходжень — це результат активної роботи, а не очікування трансферів із Києва.
Для полегшення сплати податків громада запровадила власний цифровий сервіс. Через портал можна перевірити заборгованість за ПІБ без реєстрації, отримати актуальну інформацію і одразу сплатити через Apple Pay, Google Pay або банківську картку. Старости теж мають доступ до аналітики і можуть надсилати нагадування мешканцям через Viber, WhatsApp, SMS або Приват24.
Економіка: газ, меблі і молоко
Третину доходів бюджету формують підприємства нафтогазового комплексу, але громада свідомо працює над диверсифікацією.
На території громади активно розвивається приватний бізнес: деревообробка, молочна промисловість, виробництво меблів. Зокрема, підприємство «Гойдалка» виготовляє дитячі меблі, ФРОП — сучасні офісні меблі та меблі для готелів і ресторанів.
Також розвивається сільське господарство: виробництво молока, м’яса, меду та трав’яного чаю. У громаді навіть є молокомат — автомат зі свіжим молоком, де можна розрахуватися готівкою або карткою.
Витрати війни: 100 мільйонів з бюджету
За роки повномасштабного вторгнення громада витратила понад 71 мільйон гривень на пряму підтримку, пов’язану з воєнним станом: допомога сім’ям військових, підтримка ВПО, облаштування шелтерів. З урахуванням військового фонду — близько 100 мільйонів гривень.
«За ці гроші ми могли б відремонтувати всі критичні ділянки доріг у громаді. Але так склалися обставини», — визнає Заремба.
Громада прийняла близько 3 000 внутрішньо переміщених осіб — це 10% населення. Два шелтери в селах Саджава та Жураки капітально відремонтовані та повністю облаштовані.
Ветеранська політика: простір у Старуні чекає фінансування
Одна з найболючіших тем для голови — ветеранський реабілітаційний центр у селі Старуня. Громада викупила приміщення площею 1600 кв. м, розробила проєкт, витратила понад 1,5 мільйона гривень на проєктно-кошторисну документацію.
Проєкт передбачає кімнати для проживання, спортивний зал, сауни, басейн, актовий зал із укриттям та їдальню.
Ветерани і члени їхніх сімей могли б перебувати там по 10 днів — поступово реінтегруватися до мирного життя.
Але державного фінансування немає. Натомість держава вирішила будувати великий ветеранський центр у Франківську.
«Ми вважали, що цей проєкт був би ідеальним для всієї області. Але поки що нас не підтримали», — сказав Заремба.
Поки великий центр чекає, громада за власні кошти — 2,7 мільйона гривень — облаштовує спортивно-реабілітаційний зал для ветеранів з інвалідністю в приміщенні «BogoХабу». Цього року він точно відкриється.
Системні проблеми: держава ухвалює рішення без грошей
Виконавчий директор регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук окреслив головну системну проблему — рішення центральної влади, які не підкріплені фінансуванням.
Наприкінці грудня 2025 року уряд підвищив зарплати педагогам дошкільної та позашкільної освіти — але грошей із державного бюджету не дав. Для Богородчанської громади це додаткові 3,5 мільйона гривень, яких у бюджеті не було. По всій Прикарпатській області — понад 250 мільйонів, по Україні — близько 42 мільярдів.
«80% територіальних громад України не мають ресурсів для повного виконання цієї постанови до кінця року», — заявив Стефанчук.
Ще одна проблема — постанова Кабміну № 400 від березня 2026 року про шкільне харчування. Вимоги щодо розподілу витрат між продуктами та послугами ускладнюють роботу з постачальниками, які починають сприймати громади як ненадійних партнерів.
«Рішення правильні і демократичні. Але коли їх приймають без фінансування і без комунікації з громадами — програє людина, яка має отримати послугу», — підсумував Стефанчук.
Читайте також:
Це теж цікаво
ФОТО ТИЖНЯ
