Чи не кожне місто має свої, так звані, місця любові, дерева, острови, мости. От і у нас у Франківську під пахучою липою біля «Надії» з’явилась лавочка для закоханих – неперевершений витвір виготовлений талановитою молоддю, студентами кафедри декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
В основу ідеї «Лавочки для закоханих» закладений зв’язок двох закоханих людей, який символізує перехрещені між собою два дерева, підсилені міцним окуттям кованого металу. Щоб втілити свій проект у життя автори побували і поспілкувалися з карпатськими мольфарами. Саме вони підказали, де в лісі, в місцях Сили, лежить старе дерево-дуб, від якого йде сильна позитивна енергетика. Саме дуб – символ вічного кохання, символ шлюбу та сімейного щастя, дерево Завіту та Божої присутності, був вибраний для виготовлення «Лавочки для закоханих».
Колектив «Надії» допоміг облаштувати куточок, щоб лавочка знайшла своє затишне місце. Це місце особливе, саме тут, як стверджують, зародилося кохання Івана Франка та красуні Юзефи.
Щоб відчути чарівність та магічність цього місця просто посидьте на лавочці в обіймах коханої людини, насолодіться спілкуванням, прислухайтесь до стуку сердець.
І пройде зовсім мало часу, коли фраза «зустрічаємось на лавочці біля «Надії», буде звучати просто і звично, обіцяючи… багато-багато
Любові, Віри, Надії…