Лікарів міської поліклініки №1 навчали діагностувати рак шкіри. Навчання у режимі відео-конференції проводила лікар-онколог Марина Яворська.
Про це інформує Департамент охорони здоров’я ОДА.
«Серед загального числа злоякісних пухлин рак шкіри становить близько 10%. В даний час медицина відзначає тенденцію до зростання захворюваності з середньорічним приростом 4,4%. Найчастіше рак шкіри розвивається у людей похилого віку, не залежачи від їх статі. Найбільш схильні до виникнення захворювання світлошкірі та блакитноокі люди, особи, що проживають в умовах підвищеної інсоляції (жаркі країни, високогірні місцевості) та довгостроково перебуваючі на відкритому повітрі», – зазначила Марина Яворська.
Серед причин, що викликають злоякісне переродження клітин шкіри, на першому місці стоїть надлишкове ультрафіолетове опромінення.
Це доводить той факт, що майже 90% випадків раку шкіри розвиваються на відкритих ділянках тіла (обличчя, шия), найбільш часто піддаються опроміненню.Причому для людей зі світлою шкірою вплив УФ-променів є найбільш небезпечним.
Виникнення раку шкіри може бути спровоковано впливом на неї різних хімічних речовин, що володіють канцерогенною дією: дьоготь, мастильні матеріали, миш’як, частинки тютюнового диму. Призвести до появи раку можуть радіоактивні і термічні фактори, що діють на шкіру.Так, рак шкіри може розвинутися на місці опіку або як ускладнення променевого дерматиту.
Часта травматизація рубців або родимок може стати причиною їх злоякісної трансформації з виникненням раку шкіри. Сприяючими до появи раку шкіри можуть бути спадкові особливості організму, що обумовлює сімейні випадки захворювання
. Крім того, деякі шкірні хвороби мають здатність з часом піддаватися злоякісного переродження в рак шкіри. Такі захворювання відносяться до передракових станів. Їх перелік включає ерітроплазія Кейра, хвороба Боуена, пігментну ксеродерму, лейкоплакію, старечу кератому, шкірний ріг, меланоз Дюбрейля, меланомоопасние пігментні невуси (складний пігментний невус, блакитний невус, гігантський невус, невус Ота) і хронічні запальні ураження шкіри (трофічні виразки, туберкульоз , сифіліс, ВКВ та ін.)