У кінотеатрі «Космос» 1 жовтня стартував прокат документальної стрічки про священиків у АТО «Капелани». Її можна переглянути протягом тижня. Про те, чого чекати від фільму, на прем’єрі розказали його творці.
Читайте також: Буде скорочення і забудова? Медики виступають проти об'єднання наркодиспансеру на Млинарській і психлікарні "на Чукалівці"
«Про війну говорять багато. Але не так багато ми знаємо, що роблять там капелани, – сказав автор фільму Валентин Дігтяренко. – Капелани – це люди, які з перших днів агресії – в Криму, а пізніше на Донбасі – перебувають там, бачать перебіг цих подій. Нам здалося, що їхнє слово досі було непочутим».
Режисер зауважив, що фільм не про капеланство загалом, а про чотирьох конкретних людей з дуже різними характерами та поглядами на життя.
Отець Ігор служив у Афганістані, був у Косово, й тепер ділиться з бійцями АТО не лише духовними настановами, а й військовим досвідом. Отець Андрій закінчив три університети – у Стемфорді, Римі та Києві, а коли став капеланом, бігав кроси разом з військовими. Отець Іван заснував сиротинець у своєму селі, був двічі поранений в зоні АТО.
Четвертий герой фільму – отець Любомир Яворський, координатор діяльності військових капеланів Української греко-католицької церкви – завітав на прем’єру до Івано-Франківська. Розповів, що він та його колеги мусили дотримуватися проголошеного ними гасла – «бути поруч». Тож попри страх за власне життя відправилися на передову разом з бійцями.
За словами отця Любомира, до початку війни в УГКЦ було 47 капеланів. Вони працювали у військових частинах, деякі перебували там постійно, деякі навідувались тільки на релігійні свята. Тепер капеланів є 115. І їхня робота змінилася.
«АТО – це місце, де не потрібно повчань, де ти маєш насамперед слухати», – зазначив отець Любомир Яворський.
Зйомки «Капеланів» тривали дев’ять місяців. Крім України (Піски, Львів, Київ, Бучач та ін.) фільмували у Польщі, Німеччині та Франції. Це пов’язано з тим, що герої стрічки брали участь у паломництві до Люрду.
У французькому місті щороку збираються тисячі військових з країн, котрі воювали у Другій світовій. Разом вони моляться за загиблих та перепрошують один одного за військові конфлікти.
«В основі сюжету лежить лінія паломництва, – зауважив режисер Валентин Дігтяренко. – Цього року зібрання у Люрді особливе, бо вперше туди поїхали українські хлопці, які брали участь у війні на Донбасі, які мають відзнаки від Міноборони, президента. Разом з ними зі Львова їхала наша знімальна група».
Архітектуру німецьких і французьких міст можна побачити в кадрах фільму. Пишнота церковних інтер’єрів у Люрді контрастує з окопами, в яких причащають бійців українські капелани.
Втім, перед показом режисер порадив глядачам не зосереджуватися на зображеннях, а слухати, що говорять герої. Він наголосив, що у стрічці немає жодного зайвого слова.
Фото Гриньків Юрій / Galka.if.ua
ФОТО ТИЖНЯ
