Релігієзнавець, віце-ректор Українського Католицького університету Мирослав Маринович розповів, що за час перебування Андрея Шептицького на посаді митрополита у Галичині суттєво розвинулось громадянське суспільство.
Про це він сказав під час свого виступу на конференції “Як будувати рідну хату”, присвяченій 150-річчю з дня народження Андрея Шетицького. Вона відбулась 3 листопада в Івано-Франківську.
За словами Мирослава Мариновича, Галичина в кінці 19-ого – на початку 20 століття була відкрита всім європейським віянням. Приміром, розвивався жіночий рух, солідарний із європейським, на чолі з Наталією Кобринською. Однак тодішня греко-католицька церква була закрита до всього, що приходило із Заходу.
“Шептицький стає митрополитом і надає європейським вітрам християнської форми. Скажімо, жіночий рух з Європи йде. Добре. Нехай жінка буде активною. І в Галичині зявляються Марійські дружини. Жінка отримує місію у своєму суспільстві”, – зауважив Мирослав Маринович.
Шептицький написав послання, в якому використав ідеї енцикліки Папи Римського “Rerum Novarum” 1891 року, що підтримала права робітників створювати профспілки. Відтоді у Галичині з’являються різні спілки, союзи, греко-католицькі священики мають різноманітні ділянки праці.
“У кінці 90-тих років 19-того століття Драгоманов, коли приїжджав до Галичини, бачив, як львівське панство вечорами сідає за карти. Це була традиція львівської інтелігенції того часу. Що відбувається через 20 років після приходу митрополита Шептицького до Галичини? Галичина преображається”, – сказав Маринович.
Він розповів, що на фотографіях Галичини 30-тих років зафіксовано святкування Дня матері. “Просвіта” працювала у кожному селі, де збиралися всі мешканці. Вона була організована передусім священиками. А сучасні священики у селах кажуть, що в них на це немає часу.
“Подивіться, випишіть для себе, які спільноти, організації, союзи діяли на Галичині. Нариклад, Маслосоюз та інші. Все це було в Галичині, все це її преобразило. Галичина перестала грати в карти”.
ФОТО ТИЖНЯ
