Гуцульське село Криворівня, на Івано-Франківщині, цьогоріч є Меккою для українських кіноманів. 50 років тому сюди приїхав вірменський режисер Сергій Параджанов зі своїми однодумцями і почав знімати фільм “Тіні забутих предків”. Стрічці судилося стати легендою.
39 міжнародних нагород у 21 країні світу – таке визнання українська стрічка отримала у світі. А народився цей кіношедевр у Карпатах, там, де колись, у 1911 році, одноіменну повість написав Михайло Коцюбинський, передає Zaxid.net
Нині у містечку Верховині як величезну реліквію місцеві оберігають хату, де на час знімань стрічки мешкав Сергій Параджанов. Тепер там – музей фільму. Жителі згадують, вірменському режисеру запропонували жити у готелі, але він категорично відмовився.
Більшість кадрів зняли у хаті-ґражді у селі Криворівня. Її місцеві зберегли донині. Колись хатина належала Парасці Харук, знайомій Івана Франка.
У масових сценах брали участь понад 60 місцевих жителів. Дехто із гуцулів навіть їздили у Київ, на кіностудію імені Олександра Довженка, озвучували фрагменти, аби відтворити справжню гуцульську говірку. Сергій Параджанов платив гуцулам за участь у стрічці по 10 карбованців за день.
Гуцули вельми пишаються і справді оберігають пам’ять про “Тіні забутих предків” та їхніх творців. Лише завдяки місцевим, поміж такого глобалізованого світу, ще зберігся куточок, який дихає історією та фольклором, який дотепер пам’ятає Михайла Коцюбинського, Сергія Параджанова, Івана Миколайчука і вічну історію про непримиримі роди Палійчуків та Гутенюків.