Шеф редактор “Галки” Вадим Войтик продовжує знайомити Вас з особливостями і цікавинками Південної Америки.
Наразі розповідь – про храми Перу.
Для порядку – зроблю короткий фото-пост про перуанські храми. Величні, містичні, і разом з тим якісь язичницькі. Тобто безумовно відчувається вплив на католицизм місцевих субкультур та вірувань. Я ніякий не релігієзнавець, тому далі – суто фото і враження.
Коли читаєш історію Америки, то щоразу дивуєшся, як жалюгідній групці конкістадорів вдалося не просто відвоювати кілька портів (як це було, скажімо, в Китаї), а завоювати і поділити на шматки цілий контитент. Причому жили тут далеко не відсталі люди, а цілком розвинуті (у певному сенсі звісно) цивілізації.
Само собою, що технологічно, військово іспанці та португальці стояли вище. Але точно не кількісно. І пояснень тут декілька. Перше – це хитрість і цинізм. Загарбники не гребували жодними методами. Вони укладали угоди і негайно їх порушували. Брали заручників, а після виконання умов вирізали цілі міста. Ну і так далі.
Друге – це релігія. Загарбники на своїх мечах у буквальному сенсі несли слово Христове. У своєму розумінні, ясне діло. І християнство в купі з місіонерством стало буквально опановувати мізки затурканих індіанців. Величезні території ставали колоніями після ідеологічного просапування монахами-місіонерами.
Безграмотні тубільці відкритими очима дивилися на картини з муками Христа і це ймовірно викликало в їх душах щось знайоме. Адже тут панували доволі криваві звичаї.
От, ну і католицька церква за активної підтримки влади пропагували християнство аж гай гудів. І оскільки телевізора тоді не було, а силу саме візуальної пропаганди ніхто не скасовував, то в поміч стало образотворче мистецтво. Яке тепер ми і дивимось по численним храмам і монастирям, що залишились ще від часів Конкісти.
Сильний культ Непорочної Діви.
Храми височать на всіх центральних площах перуанських міст.
А у підвалах цих храмів…повні катакомби людських кісток.
От така штука.