Працівник “Електроавтотрансу” показав, на що схожий робочий день водія маршрутки
06 Лис, 2016 10:45
Максим Сич, працівник КП “Електроавтотрансу” опублікував у соцмережі “план робочого дня” водія маршрутки. Щоправда, цей план має жартівливу форму.
Не зважаючи на те, що це інтерпретація того, як працюють маршрутки в очах пасажирів, “робочий графік” вийшов правдоподібним, переконані читачі.
Нижче наводимо так званий робочий графік:
Типовий день водія маршрутки за версією ГО зі Львова “Зручне місто” (адаптовано під Франківськ)
5:00 – прокинувся, бо в 6:00 вже треба виїхати на рейс
5:05 – пішло воно все нафіг, пропущу 2 перший рейси – і так ніхто не контролює. Посплю ще.
7:30 – прибув в АТП або в дворік/стоянку, де лишив ввечері той автобус.
7:35 – перекурив, випив кави і 50 грам з Льохою і Степаном з маршруту №25, вони сьогодні їхати не збираються.
7:40 – та яке мити автобус? Хай вони в тому бруді і їздять! Давай ще по 50 налий і я погнав.
7:45 – дав 10 грн лікарю замість проходження медогляду.
7:50 – дав 10 грн механіку замість проходження техогляду автобуса.
7:55 – заліпив скотчем вибите вікно і підпер відламані двері дошкою.
8:00 – виїхав на маршрут.
8:20 – все ще стою на зупинці, чекаю поки напакується повний автобус тих шпротів.
8:25 – обганяю і підрізаю всіх, бо відстав від графіка.
8:30 – став поперек зупинки, заблокував конкурента, забираю пасажирів з другої смуги.
8:35 – виграв гран-прі Формули-1, поки обганяв конкурентів з другого маршруту.
8:40 – Альо! Чуєш, Стефко, шо там перед тобою? А взаді тебе? Та я пустий їду! Та зовсім пустий! (Жіночко, залазьте скорше, бо я двері закрити не можу! Та як нема куда, посуньте всіх!)
9:40 – закінчив говорити по телефону
9:50 – не відкриваю задні двері, хай всі через передні тиснуться
10:10 – троха менше людей стало, закурю си!
10:11 – студентка зробила зауваження за куріння – вигнав її з автобуса під дощ
11:00 – нахамив якомусь діду і якійсь жінці. Так їм і треба, в мене робота важка!
11:30 – закрив двері перед булькою, мало руку їй не відірвав. А нема чо до мене в автобус без 4 грн сідати!
12:00 – закурю си. Важка робота…
12:30 – то вже час їхати на обід.
14:45 – ладно, закінчую обід.
15:00 – нє пані, ґазда сказав не їхати по Дорошенка/Кисілевської. То й добре, понапридумували там, якимось псячими стежками їздити я ше маю.
15:30 – тре поїсти сємок.
16:00 – Альо! Сєрий, ну шо там? Та ну нахєр! Ого! Ану чекай, бо він мене вже доганяє, зара піднажму.
16:10 – ну і шо шо не зупинив на зупинці? Тре було кричати голосніше! Кричали? А я не чув! Та мені пофіг, пройдешся!
16:30 – ну і день! Закурю си.
17:00 – де там мої сємкі?…
17:30 – пофіг на маршрут, поїду сюдою – так скорше.
18:00 – 500 грн хто передавав??? Тримайте здачу! Ну і шо шо всьо по гривні? Я де їх діну?
18:30 – Закрий рот! Я тут головний! Будеш мати свій автобус будеш тоді розказувати! Диви на них…
19:00 – Альо! Мироська, давно тебе не чув! Та я на роботі! Та… та везу тих баранів. … Ану тихо там!
19:30 – зробив ДТП з іншою маршруткою. Та нічо, тре їхати далі, відбите дзеркало хай туво полежить, завтра скотчем примотаю.
20:00 – Та зара вже поїдем! Ну і шо шо я пів години вже стою? А ти хто такий шоб мені розказувати як їхати? Та-та пожалійся в інтернетах там ше!
21:00 – скільки там ще рейсів сьогодні? Три? О нєєєєє! Я валю додому спати. Завтра день важкий.