Юрій Гриньків для Galka.if.ua описав свої враження від поїздки 9 січня потягами за маршрутом Івано-Франківськ – Львів – Перемишль – Краків. Підсумував, скільки часу та грошей приблизно потрібно витратити для такого добирання. А також порівняв його із дорогою на автобусі.
Читайте також: "Патроничі" оприлюднили драйвову пісню з нового альбому (АУДІО)
Як писала “Галка”,нещодавно “Укрзалізниця” запустила новий потяг з Києва до Перемишля із зупинкою у Львові.
Ціни
Івано-Франківськ – Львів 122,57 гривень.
Львів-Перемишль 174 гривень та 244 гривень (другий та перший клас відповідно).
В касі сказали, що ціна залежить від курсу валют. Онлайн купити в даний момент неможливо, тільки в касах, і не раніше, ніж за 10 днів до відправлення. Видають квиток польського зразка.
Перемишль-Краків – 45 злотих. Чим раніше купиш, тим дешевше вийде. Бачив, що квиток коштував 38 злотих, якщо брати скоріше.
585 гривень – приблизно виходить загальна сума усіх квитків (квиток зі Львова до Перемишля – у другий клас). Для порівняння, ціна квитка на автобус – 490-530 гривень.
Час
Старт з Івано-Франківська – 08:02, прибуття у Львів 09:51. До потяга чекати майже 2,5 години.
Потім побули в залі очікуваних “для обраних”, за 10 гривень за годину.
Відправлення зі Львова о 12:17, прибуття у Перемишль за польським часом, який вказаний у квитку, 13:25 (14:25 за київським часом). Прибув вчасно.
Час з Івано-Франківська до Перемишля 6,5 годин.
Час з Івано-Франківська до Кракова 12 годин, враховуючи 2,5 години чекання у Львові, на вокзалі у Перемишлі – одна додаткова година через запізнення потяга (мав бути о 14:29). До Кракова за розкладом він приїжджає о 17.54.
Загальний час в дорозі 8 годин (без очікувань).
Якщо порівнювати з автобусами, то потягом набагато легше і комфортніше, змінюєш діяльність, трохи очікуєш на пересадки, п’єш чайок на вокзалах і не втомлюєшся так, як буває в автобусах.
Час доїзду автобусом 11-12 годин довгого сидіння, за винятком малих перерв на заправках. Плюс, у випадку, коли їдеш в сторону України, є шанси постояти в черзі на кордоні додатково 3-4 годинки. А якщо їдеш в сторону Польщі, то це вже може бути 7, 9 чи навіть 11 годин на кордоні.
Тому однозначно варіант з потягом набагато кращий з усіх сторін. І прийнятні умови в потязі більш гарантовані, аніж в автобусі, бо перевізники у нас дуже і дуже різні бувають, з різним підходом до сервісу, часто у поїздках трапляється невідповідність графіку, музика і куріння в автобусах, хамовиті водії тощо.
Ціна також не дуже сильно різниться. Ми дуже задоволені поїздкою цим потягом, і щасливі, що його запустили.
Паспортний та митний контроль
Одразу по відправленні з Львова зайшов митник, який питався у кожного з пасажирів, чи немає нічого для декларування. За ним паспортний контроль: два прикордонника пробіглися по вагону і подивились закордонні паспорти. Один з одного боку, інший з іншого. Сумки не дивились.
Потім всі розбіглись і ми собі спокійно їхали далі. Зовсім не очікувано ми вже опинилися на території Польщі, вдалині побачили станцію Медика. Потяг зупинився, нікого не випускали, зайшли польські прикордонники. Чемні, виховані, відчутно було краще відношення до пасажирів, ніж на звичайних кордонних переправах.
З двох сторін вагона розпочали перевіряти документи. На поясі у цих прикордонників закріплені спеціальні засоби для зчитування даних із паспортів та різного роду карт (побиту, тимчасового побиту, карт поляка). Також дехто здавав відбитки пальців.
Одразу за ними йшли митники, так звана “служба цельна”, попросили усіх приготувати багаж до огляду. Усі валізи, сумки, рюкзаки відкривались і підлягали огляду. Процедура тривала недовго.
У нашому вагоні засікли чоловіка з великою кількістю сигарет. Були просто запаковані цигарки у пластиковий контейнер. Не знаю, яка кількість, але, мабуть, він перегнув. Говорив, що це для нього. Вони коректно його попросили збирати речі. Ми поїхали, він залишився з ними, вже на території Польщі. Що з ним далі, не знаю, мабуть, якийсь штраф і повернення в Україну.
Ми подорожували у вагоні першого класу. Речі перевірили у всіх. Нічого не виявили, крім цих цигарок. У цьому ж потязі , у другому класі, їхала наша знайома, вона розповіла, що на цілий вагон, тільки в однієї людини попросили відкрити валізу. Мабуть, вибірково.
Увесь час перевірки тривав приблизно півгодини. З усім – паспорти, пальчики, багаж.
Потім потяг поїхав до Перемишля. Оголосили, що всі, хто пройшов контроль, може бути вільним, всі інші чекають, допоки їх доперевіряють.
На касах вокзалу у Перемишлі створилася величезна черга охочих придбати собі квитки на різні напрями. Ми собі його купили заздалегідь через онлайн сервіс. Не знаю, чи ціна різнилася.
Ми їхали до Кракова потягом Перемишль-Вроцлав. Його подали із запізненням на 1 годину, з невідомих причин.
Склалось враження, що це був суцільний потяг українців. Було ще холодніше, аніж в двох інших потягах. Можливо, він перед тим довго стояв. В результаті потяг у Краків запізнився на 45 хвилин, від вказаної години на квитку.
Сервіс
Туалет відкрили на якихось 15-20 хвилин. Ресторан у потязі не працював на відрізку Львів-Перемишль. Не було аж надто тепло у салоні.
Провідниця типова. Бігає вся така злосна, на початку вагону щось буркає собі під ніс, що мав почути увесь вагон, а це було якесь оголошення, люди перепитують, вона неохоче повторює.
Щодо колії, то не було ніякого звужування коліс потяга через різницю в ширині колії. Скоріш за усе, я так гадаю, що було проведено колію нашого стандарту аж до вокзалу Перемишля.
ФОТО ТИЖНЯ
