Спеціаліст із продуктів бджільництва пасіки «Бджолокрай» Юрій Мануляк, який займається бджільництвом із дитинства, для читачів та читачок Огого! розповів ТОП-5 міфів про мед.
Читайте також: "ВАМБУД" обіцяє збільшити площу скверу на міському озері (ПРОЕКТ)
Міф №1: мед рідкий кращий, ніж мед кристалізований.
Кристалізація меду – це природній процес, розповідає Юрій. Мед складається в основному з цукрів – фруктози, глюкози і сахарози, які мають здатність віддавати вологу в атмосферу, внаслідок чого й відбувається кристалізація – зменшується рівень вологості меду.
До речі, багато людей вважають, що мед з акації не кристалізується, однак, насправді, він має закристалізуватися до січня-лютого. Якщо взимку мед не кристалізується, потрібно думати, чому.
Міф №2: мед стає отруйним при нагріванні.
Так, у меді міститься токсин гідроксиметилфурфурол. Насправді, він міститься у більшості солодких продуктів – всюди, де є цукор і будь-яка кислота. У таких продуктах, як джеми, соки, вміст токсину значно вищий, ніж у меді. Звісно, при нагріванні кількість гідроксиметилфурфуролу збільшується, але вона, все одно, не шкідлива для здоров’я людини.
«Цей токсин лише потенційно небезпечний для здоров’я людини, оскільки ще не було підтверджено, що він наносить шкоду будь-якому живому організму», – каже пасічник.
Взагалі, корисний вплив меду на організм залежить не тільки від вітамінів, а й від багатьох мікроелементів, ферментів, які гинуть, якщо була тривала дія температури на продукт.
«Якщо мед нагрівається довше години, то корисні елементи починають гинути. Але якщо кинути ложку меду у чай і випити впродовж години, то користь людина, все таки, отримає», – розповідає Юрій Мануляк.
Міф №3: медовухою можна лікувати різноманітні хвороби, зокрема, шлунково-кишкового тракту.
Слова «медовуха» в українській мові, насправді, не існує, зазначає пасічник. Воно прийшло до нас ще з часів царської Росії.
У нас споконвіку були питні меди – броджені напої, до яких не додавали жодної краплі спирту, їх не «переганяли». Їхня міцність не перевищувала 15% обігу, на відміну від медовухи.
«Якщо питний мед зроблений правильно, то він зберігає корисні властивості меду. Ферменти, вітаміни, мікроелементи потрапляють в організм, і частково можна сказати, що питний мед дійсно корисний», – зазначає Мануляк.
До слова, назва медового місяця пішла від назви напою: в давнину до весілля і після весілля місяць давали пити тільки питний мед – для зачаття здорового плода.
Міф №4: меду можна вживати скільки завгодно.
Якщо людина, наприклад, перестає їсти цукор і намагається перейти на мед, то, насправді, ця кількість має бути рівноцінна – скільки вживала цукру, стільки має вживати меду. Не більше, тому що це норма для конкретного організму.
Взагалі нормою для дорослої людини вважається 1 грам на кілограм ваги в день, дітям – вдвічі менше.
«Чому не можна забагато вживати меду? Тому що мед має дуже багато вуглеводів, а перенасичення організму вуглеводами погано впливає на підшлункову залозу», – каже пасічник.
Міф №5: можна легко відрізнити натуральний мед від штучного.
Точно визначити, чи мед натуральний, може тільки лабораторне дослідження. Але є декілька «домашніх» способів:
• якщо свіжий рідкий мед набрати в ложечку з банки, він має стікати і складатися гармошкою. Цукровий же сироп стікатиме рівно;
• у мед можна додати оцтової есенції. Якщо мед зашипів, то до нього додавали крейду для загущення;
• також можна додати краплинку йоду: якщо він синіє, то у меді є крохмаль або борошно.
ФОТО ТИЖНЯ
