Питання енергозбереження та енергоефективності на сьогодні є саме тими основними питаннями, які стосуються як розвитку Івано-Франківської області в цілому, так і добробуту кожного громадянина зокрема.
Вжиття заходів з енергозбереження, завдяки спільним зусиллям органів влади, громадськості, бізнесу не лише пожвавить економіку області, створить нові робочі місця, збільшить надходження до бюджету, але й у найближчому майбутньому забезпечить енергонезалежність нашої країни в цілому, вважає директорка департаменту економічного розвитку, промисловості та інфраструктури облдержадміністрації Жанна Табанець.
Тому в області питанням енергозбереження та енергоефективності приділяється велика увага.
Зокрема, ОДА підписала два меморандуми з Державним агентством енергоефективності. У червні 2015 року підписали меморандум, котрий стосувався співпраці в частині стимулювання впровадження заходів із енергозбереження для населення. Як наслідок – в області реалізується програма «Енергозбереження для населення на 2015-2018 роки», згідно з якою здійснюється відшкодування частини відсоткових ставок у межах 15-18% за тими кредитами, які отримують громадяни для реалізації заходів з енергозбереження.
“Для громадян це, відповідно, – додаткова фінансова допомога, оскільки можна отримати відшкодування як із державного, так і з місцевого бюджету”, – зазначає Табанець.
У 2017 з обласного бюджету на ці цілі виділили – і вже витратили – 1 мільйон гривень. Цьогоріч програмою «Теплих кредитів» скористалися майже 3 тисячі осіб, яі уклали кредитних договорів на суму понад 65 мільйонів гривень. У минулому році програмою скористалися 4 тисячі осіб на суму понад 76 мільйонів гривень.
Програма співфінансування реалізовується у п’яти районах області: Долинський, Верховинський, Городенківський, Галицький, Косівський та у містах Івано-Франківськ, Долина і Яремче. Поки що повністю реалізувалася та фінансувалася обласна програма та програми Долинського району і міста Долини.
Крім того, в області діє програма “Енергоефективності та розвитку виробництва енергоносіїв з відновлювальних джерел енергії на 2016-2020 роки”. Виконання заходів програми дозволить значно зменшити обсяги споживання енергоресурсів у бюджетній сфері та зменшити видатки обласного та місцевих бюджетів на ці цілі. Всього цьогоріч за рахунок коштів місцевих бюджетів провели заходи з енергозбереження у 175 об’єктах бюджетної сфери. Зокрема, замінили вікна у 124 об’єктах, утеплили фасади у 17 об’єктах, замінили та відремонтували системи опалення на 32 об’єктах. На ці заходи використали майже 20 з половиною мільйонів гривень, з них понад 5 мільйонів – із обласного бюджету. На сьогодні в бюджетній сфері з майже 2 тисяч 200 котелень 665 – тобто 35% від загальної кількості – працюють на альтернативних видах палива: 511 працюють на біопаливі, 154 опалюються електроенергією.
Окрім цього, в області реалізуються 5 великих проектів із залученням грантових та міжнародних кредитних ресурсів на загальну суму понад 15 мільйонів євро. Чотири з них реалізуються в Івано-Франківську, ще один – у місті Долина. Ініціаторами і замовниками цих проектів виступають, власне, міста Івано-Франківськ і Долина.
Зокрема, у Франківську у рамках програми «DemoUkrainaDH» реалізується проект реконструкції та модернізації системи теплопостачання в районі вулиць Довга-Карпатська, вартість проекту – 832 тисячі євро, з них кредит НЕФКО – 400 тисяч євро, грант фонду Е5Р – 300 тисяч євро, співфінансування ДМР “ТКЕ” – 132 тисячі євро. Проект передбачає встановлення 59 індивідуальних теплових пунктів, систкми СКАДА.
Також реалізується проект підвищення енергоефективності об’єктів бюджетної сфери. Тут передбачається заміна системи теплопостачання, встановлення індивідуальних теплових пунктів, балансування системи опалення, заміна вікон та дверей, теплоізоляція стін, даху в закладах освіти Франківська. Загальна вартість проекту – 1,55 мільйона євро, з них 1 мільйон євро – кредитні кошти НЕФКО, 470 тисяч євро – грант від фонду Е5Р, 80 тисяч євро – співфінансування з міського бюджету.
У Долині діє проект по “Зменшенню енергоспоживання та викидів вуглекислого газу в секторі багатоквартирних житлових будинків міста Долина”. Обсяг залучених коштів – 1 мільйон євро.
“Взагалі, місто Долина є лідером по утепленню багатоквартирних житлових будинків. Згідно з тим проектом, котрий реалізується у них за рахунок коштів Європейського Союзу у рамках угоди мерів, впродовж 2015-2016 років утеплили 22 будинки, у цьому році заплановано ще 14. Загалом у рамках реалізації проекту планують утеплити 50 будинків зі 100 існуючих”, – зазначає директорка департаменту.
Крім того, в області реалізуються 32 мікропроекти у рамках проекту ПРООН на суму майже 12 з половиною мільйонів гривень – ці проекти реалізуються у різних районах області.
“На сьогодні ми бачимо, що енергозбереження – дуже перспективний напрямок, дуже цікавий. Кожен уже розуміє, що вжиття таких енергоефективних заходів призведе до зменшення споживання енергоресурсів, відповідно, зекономить кошти кожної людини зокрема. Тобто кожен розуміє, що краще замінити вікна, утеплити будинок, і держава, мені здається, як ніколи сприяє цьому і допомагає”, – зазначила Табанець.
Розглянемо варіант впровадження енегрозберігаючих технологій на прикладі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Гуманітарний корпус вишу реконстуюють уже впродовж декількох місяців, зокрема, замінили дерев’яні вікна на металопластикові та оновлюють фасад будівлі.
“Галка” запитала ректора вишу Ігоря Цепенду, які роботи планують виконати, за скільки та хто надав кошти.
За об’ємами, це один із найбільших інвестиційних енергозберігаючих проектів Прикарпатського національного університету за останні десятиліття. Впродовж декількох місяців у корпусі замінили близько півтисячі вікон на пластикові, наразі мінватою утеплюється більше 4 тисяч квадратних метрів стін і близько 2 з половиною тисяч квадратних метрів підвальних приміщень і даху. Корпус має бути зроблений згідно зі всіми нормами, які сьогодні передбачені по енергозберігаючих технологіях.
“Це найбільший корпус нашого університету – там навчаються близько 60% студентів, і він був найбільш проблемний серед усіх корпусів, оскільки технічно був у дуже складному стані.
Будівлю побудували ще у 1980-х роках з розрахунком на те, що газ дешевий. Стіни мали б бути не такими, які зараз плануються. У результаті, починаючи з кінця 1980-х років, коли корпус запрацював, студенти і викладачі постійно відчували дискомфорт, оскільки взимку було холодно, а влітку – спекотно, адже корпус розташований з півночі на південь”, – пояснює Цепенда, чому першою реконструюють саме цю будівлю.
За результатами проектно-кошторисно-документаційних робіт, реконстукцію оцінили у близько 12 мільйонів гривень. Провели відкриті торги на “Прозорро”, і будівельна фірма “Структура” за майже 11 мільйонів 300 тисяч гривень проводить ці роботи.
Керівник ПНУ імені Василя Стефаника розповідає, що роботи здійснюються за підтримки Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України.
“Це повністю державні кошти, які надали університету для реконструкції восьмиповерхового корпусу”, – зауважує ректор.
Роботи планують завершити до 1 вересня.
“1 вересня ми хочемо, щоб ззовні все було виглядало так, як треба. Студенти побачать новий корпус. Натомість всередині роботи будуть далі продовжуватися, адже ми також плануємо у цьому році покращити систему опалення. На даху вже є сучасна шестимодульна котельня, але батареї ще з 80-х років, і, відповідно, ми ставимо перед собою таке амбітне завдання – до 15 жовтня зробити спробу заміни всіх батарей, труб. А наступний етап – відремонтувати аудиторії, щоб цей корпус отримав нове життя. Переконаний в тому, що вже з цього моменту викладачі і студенти будуть навчатися у комфортних умовах”, – каже Ігор Цепенда.
Актовий зал не входить у проект. Ремонт сцени провели ще декілька років тому, наступний етап – ремонт даху, і так крок за кроком, запевняє ректор.
“Впродовж наступних років працюватимемо над тим, щоб усі корпуси отримали нове життя”, – підсумував Цепенда.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Оновлений гуманітарний корпус франківського вишу урочисто відкрили 1 вересня (ФОТО)
ФОТО ТИЖНЯ
