23 липня жителі с. Микуличина масово зібралися в Церкві Вознесіння Христового, щоби здійснити молитовну мирну ходу з нагоди 100-річчя появи Пресвятої Богородиці у м. Фатімі за мир в Україні, навернення Росії і за закінчення війни на Сході України.
Про це написали у спільноті Регіональний часопис “Яремчанський вісник”.
І хоча другої половини дня пішов сильний дощ з грозою, це не стало перепоною для вірян втілити свій задум у життя. На добре починання молитовну ходу благословили парохи села о. Григорій Чиборак та о. Петро Жолобчук. Учасники народного аматорського колективу «Карпатські зорі» (керівник Наталія Сорохманюк) представили парафіянам невеличку літературно-музичну композицію. Маленькі артисти у віршах оспівували Божу Матір, а старші вокалісти виконали кілька пісень на патріотичну тематику.
Під акомпанемент дощу із хрестом попереду колони віряни несли статую Матері Божої та символічну вервицю із повітряних синьо-жовтих кульок. Із запаленими свічками, вервичками у руках та щирими наміреннями парафіяни вирушили молитовною ходою, зупиняючись біля придорожніх капличок на кожний десяток вервиці.
Прибувши на подвір’я церкви Пресвятої Трійці та Святої мучениці Параскеви (настоятель о. Григорій Чиборак) — кінцеву зупинку ходи, юні учасники ГО «Українська молодь — Христові» з Львівщини, які несли символічну вервицю, відпустили її в небо. Однак та, зачепившись за верхів’я дерев, на деякий час залишилася навпроти храму. Дехто з присутніх подейкував, що вервиця більше потрібна вірянам у Микуличині, ніж деінде, куди б вона полетіла. І хай люди моляться на ній саме тут.
У церкві священики Григорій Чиборак, Петро Жолобчук, Микола Кожух та Анатолій Доманський відправили заупокійну панахиду за загиблими героями Майдану та АТО. Отець Анатолій подякував священикам Петрові та Григорію за запрошення взяти участь у молитовній ході та разом з учасниками ГО «Українська молодь — Христові» у подарунок виконали гімн УМХ.
Отець Григорій Чиборак подякував організаторам в особі Галини Попович-Стефанюк за чудове здійснення заходу; учасникам ходи — за щиру молитву, терпеливість і витримку в пройденому шляху; братству і сестринству церкви — за гарячий духмяний карпатський чай та смачні бутерброди; отцям Петрові, Миколі й Анатолію — за співпрацю; учасникам УМХ — за несіння вервиці. Усі разом заспівали «Многая літа», а після завершення панахиди дощ припинився і в небі з’явилася подвійна веселка.
Жителі, парохи та гості с. Микуличина щиро вірять у непоборну силу святої молитви, прибігаючи під Покров Богородиці, та чекають на втілення тих потреб, які кожен просив під час молитовної ходи двадцять третього липня дві тисячі сімнадцятого року.
Марина КОРНІЙЧУК
ФОТО ТИЖНЯ
