Мостовикам Прикарпаття – 50 років

Мостобудівельна ділянка, Мостове ремонтно-будівельне управління № 1, філія «Мостова експлуатаційна дільниця» – пятидесятилітня історія в назві одного і того ж колективу, що залишив за собою вагомий слід на теренах Прикарпаття.

Читайте також: В ОДА кажуть, що ситуація на дорогах Прикарпаття повністю контрольована

Приказ

по мостостроительному участку

от 23 октября № 1 г.Ивано-Франковск

На основании приказа по Ивано-Франковскому облдорупру № 83 от 19 октября 1967 года о назначении начальника мостостроительного участка (МСУ) с 23 октября 1967 года приступаю к исполнению обязанностей Начальника мостостроительного участка (МСУ) Ивано-Франковского облдорупра.

Начальник МСУ (Савкин).

З цього все почалося. Наказом № 2 були сформовані штати: Начальник – 1 люд., Інженер-економіст – 1 люд., Ст.бухгалтер на правах гол.бухгалтера – 1 люд. Бухгалтер – 1 люд. Товарознавець – 1 люд.

Три виконробські дільниці. Спершу МСУ розташувалося на маленькій площі біля залізничного вокзалу міста, а з 1970 р. на вулиці Целевича, 34, де і знаходиться по сьогоднішній день. Полігон залізобетонних виробів був побудований в с.Ямниця. Почалося формування елітної частини працівників дорожнього господарства області. І це не прості слова. В цілому світі спорудження мостів є вищим проявом інженерної думки і знань. Ветерани мостовики, теперішні працівники з впевненістю говорять – ми щасливі, бо будували і будуємо найпрекрасніші споруди на світі – мости. Наше головне завдання полягає в збереженні досвіду, набутого кропіткою і важкою працею попередників. Неабияких зусиль для створення нашого колективу доклав на той час начальник облдорупру Гітіс Марко Ізраїльович, заступник облвиконкому Анатолій Кахно, і на нашу радість сьогодні присутній Волинський Іван Дмитрович. Ці люди прислухались, відчули Божу підказку щодо створення МСУ, бо наближався 1969 рік, рік найбільшої повені за останні 100 років на наших теренах. Станом на кінець 1967 р. облдорупр утримував 5,3 тис км доріг, 2,2 тис.мостів довжиною 27,3 км, з них 1,4 тис. дерев’яних мостів довжиною 14 км. Стихія майже все зруйнувала. Завдяки першим мостовикам: начальник Савкін Василь Варфоломійович, головний інженер Сичов Юрій Олександрович, виконроб Джигало Роман Юрійович і багатьом іншим почалася відбудова зруйнованих мостів і в першу чергу навколо виїзду з м.Івано-Франківська, сміливо використовуючи при цьому унікальні конструктивні системи. Міст через р.Бистрицю-Солотвинську по вулиці Галицькій – один з перших, рамно-підвісної системи, яка і на сьогоднішній день є унікальною і неперевершеною – 1971 р. Міст через річку Бистриця Надвірнянська по вул. Незалежності – з використанням буронабивних паль – 1975 р.

Міст через річку Бистрицю Надвірнянську по вул.Коновальця – нерозрізна система з надопорними вставками, що з’єднані в точках нульових моментів – 2005 р. Міст через річку Бистрицю-Надвірнянську на автодорозі Стрий – Чернівці біля с.Черніїв – температурно-нерозрізна система, перші гибкі перехідні плити. Шляхопровід через залізницю на вулиці Незалежності. Пішохідний міст на міському озері рамно-підвісної системи – 1969 р на сьогоднішній день є улюбленим місцем молодих пар. Міст через ріку Бистрицю-Надвірнянську в с.Вовчинець – кінець 70-х років. Пішохідний міст через ріку Бистрицю-Солотвинську в районі унверситету Нафти і Газу – 1999 р. Ми горді за роботу наших попередників і за той вклад, який наше управління зробило для міста. Кожен з Вас знає і добре пам’ятає свою лепту в побудову перелічених мостів і шляхопроводу.

Доречно перерахувати начальників, які всі ці роки високо тримали планку мостобудівника:

1. Савкін Василь Варфоломійович – 23.10.1967 – 19.02.1979 р.р.

2. Ісаков Борис Максимович – 20.03.1979 – 23.08.1984 р.р.

3. Савін Вєслав Олександрович – 06.08.1984 – 20.07.1986 р.р.

4. Джигало Роман Юрійович – 21.07.1986 – 27.04.2006 р.р.

5. Новосільський Михайло Васильович – 22.12.2006 – 14.02.2010 р.р.

6. Семанів Любомир Ярославович – 15.02.2010 – 09.09.2013 р.р.

7. Карабінович Микола Степанович – 15.11.2013 – 02.04.2014 р.р.

8. Рачкевич Володимир Степанович – з 03.04.2014 р.

Але особливо хочу згадати Джигала Романа Юрійовича. На превеликий жаль його серед нас немає, але пам’ять про нього як про великого інженера, розумного і мудрого керівника, вчителя, співбесідника, порадника і просто людини ніколи не згасне в наших серцях. Його діти-мости, розкидані по всій області, ще не одному поколінню будуть нагадувати про нього. Всього один рік не дожив до нашого святкування головний інженер Терешкун Роман Мирославович. Людина з великої букви. Жодного працівника в фірмі немає, кого б не торкнулася його доброта, слушна порада, тверде плече підмоги. І якщо кажуть, що незамінимих людей немає, це неправда. Великий вплив на технічну політику мостобудування зробив головний інженер Облавтодору Круцик Михайло Дмитрович. Перехід на сучасні методи спорудження опор з використанням буро набивних паль, оригінальні захисти струменевонаправляючих дамб, різноманітне застосування габіонних ящиків, далеко не повний перелік розробок цього талановитого інженера.

Чимало мостів, підпірних стінок за 50 років побудовано на дорогах загального користування. На дорогах державного значення – 216 мостів

На територіальних дорогах – 50 мостів

На обласних дорогах – 101 міст

На районних дорогах – 280 мостів.

Разом – 647 мостів, а це більша половина від існуючих на сьогоднішній день

Сьогодення ставить перед нами нові завдання. Жорстка конкуренція з приватними структурами на ринку будівництва мостів, нестача обігових коштів, відтік кадрів – неповний перелік проблем. Як керівник, хочу вам сказати, що до цієї ситуації ми готувалися заздалегідь. Тісна співпраця з Львівською політехнікою, зокрема з професором, доктором технічних наук Квашою Віктором Григоровичем, дала нам можливість освоїти унікальні технології ремонту існуючих мостів, які економлять державні кошти до трьох разів, в порівнянні з будівництвом нового моста. Назву тільки ті мости, які суттєво вплинули на вдосконалення методів ремонту. Першим відремонтованим мостом, коли після ремонту суттєво збільшилася несуча здатність, був міст в с.Підгір’я Богородчанського району в 1992 р. унікальність моста в тому, що з роботи повністю були виключені старі опори, падіння яких не вплинуло на стійкість моста. Наступним кроком вдосконалення ремонту існуючого моста був міст в с. Заріччя на автодорозі Яблунів – Делятин. Заміна збірно-монолітної накладної плити на монолітну, та перетворення розрізної системи в нерозрізну, повністю дало можливість привести несучу здатність моста до максимальних навантажень, що діють на сьогоднішній день. Наступним кроком до вдосконалення системи ремонтів був відремонтований міст на дорозі Татарів – К.Подільський км 51., де балочно-розрізна система була перетворена в рамну, що також дало можливість привести несучу здатність моста до максимально можливої на сьогодні. Це далеко не повний перелік відремонтованих мостів нашим управлінням.

Вдосконалення навиків відновлення конструктивних елементів мостів, приведення несучої здатності до теперішніх навантажень, ось перелік завдань, які життя ставить перед нами. Мости, які потребують такого підходу, становлять понад 70%. Я вірю, що нашому колективу під силу не тільки витримати конкуренцію, а і бути сильнішими.