Замість смерек, які всихають, у Карпатах садять модрини, буки і ялиці

У Карпатах відновлюють історичну справедливість. Цього року тут висадили більше 20 000 дерев, притаманних регіону, замість смерек, що всихають.

За часів Австро-Угорщини Карпати масово засаджували альпійськими смереками – породою, яка дуже швидко росте, а значить і прибуток дає швидкий. Але кожні 40-50 років смереки всихають, залишаючи на гірському тлі величезні голі ділянки, повідомляє прес-служба WWF.

У Карпатах продовжується спільна національна програма «Разом за природу» за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF), в рамках якої у Карпатському національному природному парку, національних парках «Сколівські Бескиди» та «Синевир» навесні 2017 висадили понад 20 000 дерев.

Це такі види, як ялиця, бук, клен-явір та славнозвісна карпатська модрина, з якої була побудована Венеція. Ці дерева історично росли на території Карпат, але майже зникли наприкінці ХІХ століття.

Мета другого етапу проекту – перевірити кількість дерев, що прижилися.

«Весною проект “Разом за природу” зробив перший крок до великої мети – висадити понад 1 000 000 дерев. – розповідає організаторка проекту, представниця компанії “Моршинська” Марина Соловйова. – З першої висадки прижилися 85% дерев, що вважається надзвичайно високим результатом. Наступна висадка планується в березні 2018 року».

У найближчі 100 років висаджені дерева поглинуть понад 2 000 тон вуглекислого газу. А вже дорослий ліс надалі щорічно з кожного гектару поглинатиме орієнтовно 3,6 тон вуглекислого газу та вироблятиме близько 2,6 тони кисню.

«За часів Австро-Угорщини у Карпатах висаджували смереки, часто з насіння, привезеного з Альп, – розповідає координатор лісового напрямку WWF в Україні Роман Волосянчук. – Природно смерека повільно росте у високогірному поясі, а внизу, в тепліших і багатших умовах, росте швидко, має рівний стовбур, тому її вирощували для будівництва, виготовлення меблів та паперу. Але через дуже швидкий ріст ці дерева перезрівають вже в 40-50 років і їх необхідно висаджувати знову, що і робили до 70-х років ХХ ст. Наша ключова задача сьогодні – відновити екосистему Карпатських лісів».

Крім того, у рамках проекту хочуть відновити модринові ліси.

«Модрина – дуже цінне дерево. За міцністю вона не поступається дубу та стійке до води. Для прикладу, Венецію побудували на сваях з альпійської та карпатської модрини. Також, з її насіння виробляють олифу та концентрат вітаміну С. Усі види модрини утворюють багато пилку, який за відсутністю іншого корму збирають бджоли», – одає координаторка проекту Ірина Миронова.

 

Довідка:

Разом за природу – всеукраїнський проект, ініційований компанією «Моршинська» за підтримки Всесвітнього Фонду Природи (WWF). Його діяльність спрямована на те, щоб зберегти та примножити природу України, Карпатські ліси для теперішніх та майбутніх поколінь українців. Деталі за посиланням: https://zapryrodu.com.ua

Всесвітній фонд природи (WWF) – це одна з найбільших та найповажніших незалежних природоохоронних організацій, представництва якої діють більше, ніж у 100 країнах за підтримки майже 5 мільйонів людей по всьому світу. Місія Всесвітнього фонду природи – зупинити деградацію природного середовища планети та побудувати майбутнє, в якому людство житиме у гармонії з природою, шляхом збереження біологічного різноманіття світу, сталого використання природних ресурсів та скорочення забруднення і марнотратного споживання. ukraine.panda.org