У неділю, 15 квітня, в Івано-Франківську установу покарань №12 завітав Олег Чихарівський із презентацією “Мученицький шлях блаженного священномученика Василія Величковського”, покровителя пенітенціарного капеланства УГКЦ.
Розпочалася зустріч зі Служби Божої в молитовній каплиці Св. Миколая, яку очолив адміністратор парафії Зіслання Святого Духа УГКЦ міста Івано-Франківська отець Михайло Віхоть у співслужіння з сотрудником парафії і в’язничним душпастирем установи о. Василем Сливоцьким.
Після спільної молитви пан Олег ознайомив в’язнів та пенітенціаріїв з життям та служінням блаженного та урочисто передав мощі блаженного священномученика Василія, які попередньо були вкладені в дерев’яний хрест, для молитовного вшанування у каплиці установи.
Опісля усі присутні отримали благословення мощами, під час якого кожен мав нагоду до них прикластися та отримати образок блаженного Василія на згадку про цю подію.
На завершення отець Арсен Панчак, референт пенітенціарного служіння Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ подякував за проведену презентацію та особливий дарунок для УВП №12, адже тепер кожний, хто прийде на молитву до каплиці зможе отримати благословення блаженного священномученика Василія Величковського через вшанування його мощей.
Довідка:
Санктуарій Блаженного священномученика Василя Величковського знаходиться в храмі Святого Йосифа при монастирі отців редемптористів у Вінніпезі. Блаженний Василь Величковський прибув до Канади в червні 1972 року, після того як був висланий з території Радянського Союзу в січні того ж року.
Блаженний був двічі ув’язнений радянським режимом: уперше – 1945 року, коли після довгих годин допитів та тортур був засуджений за «антирадянську пропаганду» до кари смерті, яка згодом була замінена на 10 років таборів суворого режиму; удруге – вже як єпископ і очільник переслідуваної Церкви в Україні. Сталося це в січні 1969 року, шість років після того, як Патріарх Йосиф висвятив його на єпископа в одному з московських готелів безпосередньо перед своїм відбуттям до Рима.
Під час другого ув’язнення, яке проходило в місті Комунарську (Східна Україна), блаженний Василь Величковський зазнав великих фізичних і психічних тортур. Є свідчення, що він став об’єктом медичних експериментів, внаслідок чого його здоров’я було повністю зруйноване.
Після визволення з радянських концтаборів блаженний Василь прожив трохи більше як один рік і помер 30 червня 1973 року у Вінніпезі.
Після того як блаженний Папа Іван Павло ІІ під час свого пастирського візиту до України 2001 року беатифікував Василя Величковського разом з іншими ісповідниками віри УГКЦ, його чесні мощі влітку 2002 року було ексгумовано. Саме тоді виявилося, що вони залишилися нетлінними. Їх було урочисто перенесено з цвинтаря до храму Святого Йосифа, де відтоді діє музей блаженного. А каплиця з мощами Василя Величковського стала місцем паломництва багатьох людей – не тільки християн різних конфесій, а й представників інших релігій: євреїв, мусульман…
За заступництвом блаженного Василя Величковського віруючі отримують чисельні ласки. На доказ цього біля мощів зберігаються милиці одного малого хлопця, який за молитвами до блаженного Василя зазнав чудесного зцілення від невиліковної недуги ніг. Останнім часом були зафіксовані випадки мироточення святих речей, пов’язаних з особою блаженного Василя Величковського: реліквій та ікон блаженного, хреста, розміщеного над його мощами, а також ікони Матері Божої Неустанної Помочі, яка знаходиться при вході до каплиці Блаженного Василя Величковського.
ФОТО ТИЖНЯ
