Існує декілька видів травм на дитячому майданчику. Частіше за все діти віком до 4 років травмуються під час користування гойдалками або гірками, а діти віком від 5 до 14 років – на драбинках, турніках, тренажерах тощо.
Скільки років б не було дитині – важливо стежити, щоб вона користувалась ігровими конструкціями лише відповідно до віку та за призначенням – це перше правило безпеки.
Якщо можливо, варто обирати ті майданчики, де є м’яке покриття (пісок, штучний газон, спеціальна стружка тощо).
Обов’язково треба оглянути стан конструкцій та гойдалок, щоб упевнитися, що немає небезпечних пошкоджень, відламаних деталей тощо.
Травми на дитячих майданчиках – це найчастіше черепно-мозкові травми, переломи, пошкодження внутрішніх органів внаслідок падіння або сильного удару. Струс головного мозку є найпоширенішим типом травми в цій категорії, інформують у Міністерстві охорони здоров’я України.
Про струс головного мозку можуть свідчити такі симптоми:
– дитина виглядає спантеличеною або розсіяною;
– дитина не пам’ятає правил гри, плутається або не впевнена в тому, в яку гру гралася, хто її супротивник, – який рахунок тощо;
– дитина невпевнено або невправно рухається;
– дитина повільно відповідає на запитання;
– дитина втратила свідомість;
– у дитини спостерігаються будь-які безпричинні зміни настрою, поведінки тощо;
– дитина не може згадати, що сталося до або після падіння чи удару.
– дитина скаржиться на головний біль або відчуття дискомфорту / «тиску»; нудота або блювання
– дитина скаржиться на порушення рівноваги, запаморочення, порушення зору (двоїться, розмита картинка)
Як правило, усі ці прояви та симптоми з’являються одразу після травмування. Однак, інколи деякі симптоми можуть проявитися лише через декілька годин або й днів.
Інколи внаслідок удару або падіння із сильним забиттям голови утворюється обмежене скупчення крові (гематома).
Потрібно ретельно оглянути свою дитину. Необхідно негайно викликати невідкладну допомогу або везти дитину у лікарню, якщо:
– зіниця одного ока більша, ніж зіниця іншого;
– дитина дуже сонлива або ви не можете її розбудити;
– головний біль, що погіршується і не проходить;
– нерозбірлива мова, загальна слабкість, оніміння або порушення координації;
– повторні випадки нудоти або блювання, а також поява судом (тремтіння або посіпування);
– незвична поведінка, сильне спантеличення чи збудження, непосидючість;
– втрата свідомості, навіть на короткий час;
– дитина віком до 2 років без упину плаче, її неможливо заспокоїти, а також нагодувати.
Більшість дітей зі струсом головного мозку проходять необхідні обстеження та отримують кваліфіковану медичну допомогу, а потім дотримуються рекомендованого режиму та курсу лікування в домашніх умовах. Однак, якщо травма є більш серйозною, дитину можуть певний час (від одного до кількох днів) лікувати у стаціонарі.
“Якщо ви звертаєтеся за медичною допомогою до лікаря, обов’язково повідомте йому чи приймає дитина регулярно певні ліки, яка причина отримання травми, чи втрачала дитина свідомість, і якщо так, то як довго перебувала у такому стані, чи спостерігалися судоми одразу після травми, чи були попередні випадки струсу головного мозку або черепно-мозкової травми, якщо так, то скільки разів”, – радять у МОЗ.
ФОТО ТИЖНЯ
