Брошнів-Осадська ОТГ разом з керівництвом Рожнятівського району розробляє проект відновлення вузькоколійної залізниці від селища Брошнів-Осада до села Осмолода. Будівництво планують розпочати наступного року.
Читайте також: Якісні адмінпослуги за європейським зразком: відтепер Брошнів-Осадська ОТГ має свій ЦНАП (ФОТО)
Про це КУРСу розповів голова Брошнів-Осадської ОТГ Назарій Іванів.
Наприкінці квітня з обласного бюджету виділили 50 тис. грн на виготовлення проектно-кошторисної документації для відновлення вузькоколійної залізниці від селища Брошнів-Осада до села Осмолода Рожнятівського району.
“Ми поставили собі за мету виготовити цього року проектно-кошторисну документацію. Наступного року – оголошувати тендер, визначати переможця і шукати інвестора”, – розповідає Іванів.
Вузькоколійка на Рожнятівщині функціонувала понад сотню (до 1990-х) років. Вона з’єднувала деревообробні цехи лісокомбінату “Осмолода” в смт. Брошнів-Осада і Осмолоду. Тоді вузькоколійка використовувалася для перевезення лісу, тепер її хочуть перетворити у принаду для туристів.
За словами Назарія Іваніва, ні бюджету ОТГ, ні районному чи обласному бюджету це будівництво не під силу. Тому керівництво ОТГ разом з районними керівниками планують написати заявку на грант у рамках програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь – Україна.
“Ми сподіваємося або на субвенцію з державного бюджету, або на виграш міжнародного гранту”, – каже Назарій Іванів.
Крім того, Брошнів-Осадська ОТГ подала заявку на конкурс ініціатив місцевих карпатських громад, організований Асоціацією Єврорегіон “Карпати-Україна” на створеня музею депортації.
“Ми маємо сподівання, що нас підтримають і ми виграємо, зробимо проектно-кошторисну документацію на цей музей, потім створимо музей історії селища. Люди б тут зупинялися, потім ми б їм пропонували, що є можливість по вузькоколійці подивитися Рожнятівський район, і таким чином зав’язати це все в одне”, – каже Іванів.
Скільки саме коштуватиме будівництво вузькоколійки, Іванів зараз не береться сказати.
“Я скажу тільки одну цифру. Якщо взяти такі родзинки Рожнятівського району, де є доменна піч, резиденція Шептицького, форельне господартво, пластовий табір “Сокіл”, то тільки щоб з’єднати ці туристичні атракції, потрібно 50 млн грн. Я навіть боюся назвати цифру, скільки коштуватиме, щоб з’єднати Брошнів-Осаду з Осмолодою”, – зазначає Іванів.
Довідка:
Унікальна пам’ятка промислового виробництва – Ангелівська доменна піч – збудована у 1810 р. за сприяння митрополита Антіна Ангеловича. Окрім домни, до підприємства належали 12 шахт, де добували руду, 2 гамарні (фабрики з переробки заліза), кузня для виробництва цвяхів.
Комплекс профункціонував лише 6 років (1812–1818). Найбільшої руйнації зазнав під час Першої світової війни.
Домна розташована в урочищі Ангелів між селами Ясень та Гриньків, дорогою до Осмолоди.
“Кедрова палата”, або резиденція (дача) Шептицького розташована в урочищі Підлюте у селі Осмолода. Митрополит Сильвестр (Сембратович) звів кедровий будинок з палатами у 1892 р. Підставою для обрання саме цього місця стали джерела мінеральної води. Активна розбудова курорту-резиденції відбулася за митрополита Андрея Шептицького, зокрема після пожежі 1916 р. (згорів також кедровий дім): було зведено будинки для відпочинку, створено три басейни з мінеральними водами та збудовано вузькоколійку Брошнів – Осмолода. На лікування та відпочинок сюди приїжджали вельможі Австро-Угорщини, Польщі. За радянських часів тут полювали радянські чиновники, курорт занепадав.
Сьогодні основна будівля відбудована за зразком митрополичих кедрових палат, тут діє греко-католицький реколекційний центр, зведено ряд інших споруд, зокрема храм з мозаїчними фресками. Зберігся кам’яний грот, на якому до радянського часу на місці оленя був хрест.
Форельне господарство Осмолодського держлісгоспу поблизу Осмолоди заснував інженер-лісівник, приват-доцент Української Господарської академії в Подєбрадах Микола Саєвич, призначений митрополитом Андреєм Шептицьким управителем – охоронцем митрополичих лісів.
У 1934 році в урочищі Лютошари біля Осмолоди Саєвич організував Музей Природи, який включав п’ять відділів: лісовий, мисливський, ловецький (рибальський), бджільничий і бібліотечний. Функціонування такого музею у самому центрі Горган, у районі, де широко розгорнулася туристична діяльність, діяв відомий карпатський курорт “Народна лічниця”, проводили щорічні літні спортивні збори молодіжні пластунські та скаутські організації, діяли дитячі оздоровчі табори, було важливим пропагандистським засобом у справі поширення природоохоронних ідей. Сьогодні форельне господарство Осмолодського держлісгоспу – найбільше в області.
Пластовий табір-музей “Сокіл” розташований поблизу села Гриньків Рожнятівського району Івано-Франківської області. Це табір, що його збудували у 20-х роках минулого століття пластуни на землях, подарованих Андреєм Шептицьким для розвитку практичного пластування.
Нині “Сокіл” – це повноцінний юнацький табір, що може приймати гостей чисельністю до 300 осіб цілий рік.
ФОТО ТИЖНЯ
