У соцмережах з’явився МОМО – дивний “користувач” з моторошною аватаркою. Він з’являється в списку ваших контактів і починає надсилати лякаючі повідомлення, в яких використовує особисту інформацію про своїх “жертв”.
Читайте також: Китай закрив для користувачів більшість сервісів Google
“Галка” зібрала інформацію про цей вірус із різних джерел і склала для вас поради, як вберегти себе та приватну інформацію.
Хто ж такий МОМО, та чому його вже прозвали “Синім китом”?
Відомо, що гра-вірус розрахована на дітей і підлітків і працює в популярному мессенджері WhatsАрp. В Аргентині ця небезпечна розвага коштувала життя 12-річній дитині. Дівчинка наклала на себе руки на задньому дворі будинку після того, як кілька днів спілкувалася з куратором.
Відкривши посилання, підліток починає отримувати різні інструкції від МОМО. На фото ця істота виглядає як витвір японського скульптора Мідорі Хаясі – страшна дівчина з виряченими очима, величезним ротом і курячими лапами. Вона розсилає страшні картинки із завданнями. Якщо ти не виконуєш інструкції, то тобі погрожують смертю, або кажуть, що твоя сім’я буде вбита, проклята тощо.
За словами поліції, аргентинській дівчинці надіслали фото ляльки у крові, і наказали зробити те саме із собою. Правоохоронці також відзначили схожість МОМО із грою “Синій кит”, яка в минулому році захопила підлітків Росії й України і призвела до жертв.
Як з’ясував OBOZREVATEL, у соціальних мережах поширюють відразу кілька мобільних номерів, з яких можуть приходити інструкції від МОМО у What’s App, і всі вони з різними кодами: +5266817***, +5731352***, +9945539***, + 1580313*** та інші.
Майже на всіх номерах стоять аватарки з фото МОМО, щоправда, востаннє їхні господарі заходили в месенджер ще в липні. “Галка” теж спробувала вийти на зв’язок з адміністраторами гри, але на наші повідомлення ніхто поки не відповів.
Заробіток на МОМО
У кіберполіції не змогли прокоментувати ситуацію з МОМО в Україні. А ось у соціальних мережах останніми днями також почали з’являтися сторінки моторошного персонажа гри. Втім, жодна з них поки нікому не відповіла.
У забороненій в Україні соцмережі “ВКонтакте” теж з’явилася МОМО. На сторінку однієї з них за кілька годин примудрилися підписатися десятки тисяч користувачів. Однак, у понеділок, 6 серпня, через півдня, ця сторінка вже була заблокована адміністрацією сайту.
Ймовірно, під ім’ям МОМО деякі користувачі соцмереж і YouTube тепер накручують собі підписників і перегляди, щоб надалі заробляти в інтернеті.
Наприклад, у YouTube ведуча каналу Анна П. вже один за одним викладає ролики, як вона спілкується з МОМО. В одному з них персонаж гри стукає до неї у двері рано-вранці і залишає записки з вимогою написати їй у What’s App о 21:00. Оскільки ведуча спізнюється на 10 хвилин, то МОМО їй погрожує і відправляє шукати чергову записку в районі гаражів. Там у темряві за нею женеться якась істота в чорному балахоні і білій масці. А вже за кілька годин ведуча повідомляє, що їй прислали страшне відео. До речі, ролики Анни П. набирають до 1-1,5 млн переглядів.
На думку блогера Олександра Барабошка (Крус-Крус), будь-яка резонансна тема викликає інтерес у тих, хто хоче зажити слави або професійно використовувати її для заробітку в мережі.
“Тема “Синього кита” дуже активно використовувалася у соцмережах. Можливо, випадки самогубства підлітків були поодинокі, але писати про це було круто. Це емоційно забарвлена тема, і її активно читають батьки, у них спрацьовує інстинкт захисту своїх дітей. Ті, хто поширює це, набирає трафік і аудиторію”, – пояснив Барабошко.
За його словами, 1-1,5 млн переглядів у YouTube – це дуже багато, але може бути славою одного дня.
“Хтось думає, що твоє життя після цього зміниться, насправді – ні. Я сам подібне випробував. У пам’яті ти залишишся тим, хто колись першим написав щось. Але є професіонали, які знають, як використовувати такі теми і як на них заробляти”, – вважає Барабошко.
Хто за цим стоїть
А ось віце-президент Української асоціації психоаналізу Володимир Мамко вважає, що за подібними іграми можуть стояти ті, хто “обкатує” вплив інформаційних технологій на психіку людини.
“Вчені, які ведуть дослідження на замовлення політиків або якихось груп? Може, вивчають, як інформаційні технології впливають на психіку людей. Найвразливіші – це підлітки. Це “вічна” аудиторія. Вони орієнтовані на дорослих. Вони намагаються знайти себе, відповісти на питання – жити чи не жити. І якщо якийсь дорослий знає, як потрібно жити, то він може їх розвести на подвиг, на вчинок”, – зазначив OBOZREVATEL Мамко.
Щоправда, далеко не всі підлітки схильні до таких ігор.
“Це певна категорія дітей, із нестійкою психікою. На них це і розраховано. Вони залежні від інших, хочуть відповідати чиїмось очікуванням, щоб їх любили батьки. І якщо вони відчувають загрозу, що буде погано їхнім близьким, мамі, наприклад, то вони готові виконати вимоги. Недарма ж придумали цю жінку-птаху. Це така страшна мама, якій треба підкорятися. Вони готові принести себе в жертву, накласти на себе руки, аби мама їх любила. Ось так їх розводять на почуття провини”, – підсумував Мамко.
Отже, судячи з усього, МОМО – це бот, який обчислює дані своєї жертви за ip-адресою, imei-номеру телефону, за даними сімкарти, які він дізнається після того, як жертва відповідає на дзвінок МОМО у “Вотсапі”, і тим самим дає вірусу проникнути у свій гаджет.
Вся інформація про вірус Момо, що поширюється за телефонами за допомогою додатка WhatsApp, говорить про те, що він, проникаючи в апарат, проходить у базу контактів, додатки, а також в пам’ять телефону жертви. Є інформація, що вірус може управляти мікрофоном і відеокамерою. Зловмисники отримують про вас всю інформацію, яка коли-небудь потрапляла в Інтернет або зберігалася на ваших девайсах. У контексті синхронізації акаунтів і девайсів це виглядає по-справжньому зловісно.
Додамо, що в мережі Інстаграм вже більше 15 тисяч дописів із тегом МОМО.
ФОТО ТИЖНЯ
