У самому центрі Франківська нещодавно відкрили хостел для котиків. Скільки коштують його послуги, та для чого котам «хостел» – розповіла “Галці” власниця Галина Шавлай.
Наявність в будинку маленького пухнастого улюбленця, поза сумнівом, приносить радість, але в деяких моментах зв’язує руки. Власники домашніх тварин обмежені в можливостях раптово вирушати в поїздки, регулярно їздити у відрядження або на тривалий відпочинок. Якщо Ви втомилися просити рідних і знайомих брати на опікування вихованця, то розглянете варіант його поселення в хостел для тварин.
Власниця “Пані Коцьки” Галина Шавлай вже кілька років допомає притулкам для тварин, прилаштовує покинутих тварин у нові сім’ї. Тепер наважилася на відкриття власного хостелу.
«Котиків, думаю, люблять всі. Я не є помішана на котах, люблю й собак, й котів, та й загалом усіх тваринок. Але обставини склалися так, що вирішила створити хостел для котиків. Впродовж чотирьох років тут й так пробуло “пасажирів” 50. Наш двір такий, що “зручно” підкидати тваринок. Ми їх забирали. Тих, що старші – стерилізували, прилаштовували у родини. Багато допомагали й волонтерським організаціям – відвозила тваринок, бо маю машину. Ну і коли досвід, знання, як поводитись з тваринкою, склалися до купи, вирішили створити хостел», – каже пані Галина.
“У мене самої в домі є три кицьки: одна біленька, їй десять років і вона живе категорично на дахах, друга – прототип та символ нашого закладу. Її звуть Пані Коцька. Ця назва гарно лягла, воно таке чисто українське. Також маю песика”, – розповідає Галина.
Перебування тваринки у закладі вартує 150 гривень за добу. Ціна – вважає Шавлай – не є високою, і зменшується відносно тривалості проживання.
Клієнтам бажано приносити свій лоточок, адже кожна тварина звикла до власного запаху. Також власники мають залишати корм для свого улюбленця, адже це теж дуже індивідуально. Або ж залишати кошти на придбання їжі. Для корму є окремий холодильник, у ньому зберігають і вакцини. Власниця також просить приносити тваринок з паспортом, у якому вказані всі щеплення.
Також власниця хостелу показує тваринок по скайпу їхнім господарям, надсилає фото/відео звіти. Щодо безпеки – тут також все на найвищому рівні: аби втекти, котику треба вилізти з клітки (що вже на грані фантастики), відкрити троє міжкімнатних та вхідні двері.
У хостелі велику увагу надають питанням дезинфекції та безпеки тварин. Є 7 кліток, а також одна «карантинна», вона у окремій кімнаті.
«Я не маю права нічим заразити клієнтів, тому про всяк випадок є карантинна клітка, яка у окремій кімнаті, а також ще одна у моєму домі. Щодо дезінфекції – є бактерицидний рециркулятор, який використовують у лікарнях для людей. Він ефективніший, ніж кварц»,- каже жінка.
Цікаво, що у приміщенні й справді немає запаху котів. У кімнаті з котиками є умивальник, а їхні клітки чисті, внизу є піддони, у кожній клітці є лоточок. Допомагає жінці продавчиня Люда. Наразі у закладі працюють удвох, та планують розширювати колектив. Буде грумер – людина, що стриже тваринок, а також сторож, який постійно слідкуватиме за безпекою котиків.
«Поки що ми удвох справляємось, але навіть у неділю мушу виїжджати на роботу. Бо ж всі живі істотки – вони хочуть їсти та уваги. Звісно трохи важко – прокидаюсь рано, лягаю пізно»,- каже власниця хостелу.
В майбутньому у хостелі планують проводити уроки для діток та дорослих «Як поводитись з тваринками». На вході кожен одягатиме спеціальний фартушок, аби шерсть не залишалась на одязі, та аби не заражати тваринок ніякими бактеріями з вулиці. Галина вважає, що про елементарні речі – спілкування і догляду за тваринами потрібно говорити, адже інколи через брак знань люди можуть заподіяти лиха котикам. Дітки, прийшовши у хостел, матимуть можливість побавитись із котиками.
«На Тичини продають тих котиків та собачок у клітках, які ніколи ніхто не дезинфікував. Ті бабці з села навіть й не знають про дезінфекцію. Вони не зі зла, вони просто думають, що роблять добре. Люди купують тих котиків, думають, що таким чином допомагають їм, рятують їх. Але насправді все складніше. Клітки заражені чумкою, або й чим гірше. Те нещасне котенятко, поки його довезуть додому в тій коробці – 10 разів обблюється, обкакається і через якийсь час помре. А ще купами тих напівживих тваринок викидають у мішках – тих, що не продалися»,- каже Галина.
У Франкіську до слова є громадська організація «Дім Сірка», яка вже давно опікується покинутими домашніми тваринами. Галина співпрацює з ними, допомагає як волонтер.
«У них немає притулку для котів. Наші люди надивилися телевізії, і коли хочуть собі взяти котика з «Дому Сірка», то уявляють – що буде мов у американських фільмах – ти йдеш поміж красивих кліток, вибираєш найнещасніше кошеня і такий герой йдеш додому. Наспрвді все не так. Притулку для котів немає, навіть часто немає перетримок. Котики часто у клініках, де перебування за добу після лікування значно дорожче, ніж у мене. І ті тваринки сидять там, бо немає їх де діти»,- каже жінка.
Наразі у хостелі живуть два кошеня, яких підкинули, та три киці, власниця яких померла. Жінка каже, що звісно доглядатиме й тварин з «вулиці», але попереджає – вмістимість “Пані Коцької” обмежена.
«Я не кажу насмічено – бо держава не прибрала. Я беру вінник і йду замітаю»,- каже на прощання власниця хостелу для котиків Галина Шавлай та закликає франківців теж допомагати покинутим тваринам.
ТЕКСТ: Єва Жасминова
ФОТО: Юрій Валько
ФОТО ТИЖНЯ
