В Івано-Франківську визначали, яким буде пам`ятник загиблим героям АТО/ООС (ФОТО)
01 Сер, 2019 12:36
Першого серпня в Івано-Франківську провели конкурс на визначення переможця ескізних пропозицій пам’ятного знака загиблим героям АТО/ООС.
Читайте також: Під оплески та вигуки “ганьба”: мерія скасувала інвестиційний конкурс на будівництво біля озера (ФОТО, ВІДЕО)
Пам’ятний знак, який увічнить пам’ять героїв АТО/ООС, мають встановити у Меморіальному сквері, поблизу інформаційних стендів зі світлинами загиблих. Загалом представили 7 проектів пам’ятного знаку.
Перший проект – це неотесана кам’яна брила. Виглядає це так, наче впав камінь, і з нього вирізалась дівчинка зі свічкою, яка символізує чистоту, інформує “Галка“.
Цей пам’ятник має бути виготовлений із гранітних слябів і розташовуватись збоку від хреста. “Дівчинка” має зустрічати людей, які заходять у парк.
Автор зазначає, у цього проєкта цікава історія: за часів президентства Ющенка його представляли на конкурсі «Голодомор» у Вашингтоні. Також пам`ятник має доповнюватись українським рушником з мозаїчних камінців – у кольорах Івано-Франківщини.
Наступний проєкт – свічка, щоправда – модернізована. Вона несе тематику самопожертви і вічної пам‘яті.
Цей пам`ятник складається з двох стержнів. Посередині орнамент та свічка, а також обірваний рушник – це символ українського народу. Планується, він матиме 5,5 метрів висоти.
Автор пояснює, аби поєднати з пам’ятником теперішній постамент героїв, можна зробити облицювання гранітними плитами, адже зараз основа постаменту – металеві блоки.
Також є проєкт сокола, щоправда, цей символ не всі зрозуміли, мовляв, це російський орел. Авто пояснює, що праобраз сокола – це тризуб.
Сокіл знаходиться посередині хреста, прикрашеного ерклезами (камінці, схожі на скло, які гарно виблискують на сонці, тому їх часто використовують для оздоблення вуличного декору).
Ще є проєкт з лелеками. За українськими легендами, воїн, що загинув, перетворюється у лелеку, а його душа може злетіти. Також знизу є ще один лелека – це символ, тих воїнів, які щодня продовжують віддавати своє життя за Україну. Автор каже, що хотіли б аби цей проєкт мав фонтан, проте обладнання коштувало б 25 тисяч доларів, тому вирішили обмежитись клумбою. Загальна висота пам`ятника 7 метрів.
Наступний проєкт – Козацький хрест, який вписується в квадрат, а з нього виходять абстрактні хвилі, які асоціюються з енергією.
У вирішенні, яким буде пам’ятний знак, брала участь не лише комісія міськради, але й сім`ї загиблих.
«Ми вважаємо, це не має бути якийсь «броский» пам`ятник. Це має бути щось спокійне. На нашу думку, найкращий пам`ятник – свічка», – кажуть матері загиблих воїнів.
Заступник міського голови Івано-Франківська Олександр Левицький вважає, що автори не надто сумлінно підійшли до створення своїх проектів.
“Враховуючи, що це місце поховання, фонтан важко уявити якимось символом шани. Ви врахували це у своїх проектах? У Меморіальному сквері має бути не монумент, а пам`ятний знак. Поясніть, чим ви керувались?», – каже Левицький.
Проте автор зазначає, що вода асоціюється зі сльозами, скорботою.
Також обговорили приблизні ціни пам`ятника. Так, «Свічка» обійдеться у 500 тисяч гривень. Фундамент 12-15 тисяч гривень.
“Ви розумієте, що цей пам`ятник матиме 5 метрів, а збоку там вже є хрест? Ви врахували те, що це буде відволікати, забирати увагу? Тут конфлікт виходить, якщо “Свічка” буде співставима з хрестом. Має бути правильне просторове співставлення. Хрест – це головний і основний знак тут, не варто сперечатись з домінантою», – ділиться міркуваннями Володимир Гайдар, директор КП “Палац”.
Міський голова Руслан Марцінків додає, що варто, аби пам’ятний знак був протяжний і “дивився”, як і теперішній пам`ятник Небесної сотні.
“Насправді жоден з цих пам`ятників не заслуговує бути в цьому місці. Надто багато розмов про символіку. Жоден художній твір не повинен бути дедактичним, для цього є література. На пам`ятник треба подивитись і зрозуміти: чи це лелека, чи це сум. Автори натхненні своїми роботами, але вони не відчули атмосферу цього цвинтаря. Колись в грецькій архітектурі було поняття “кенотаф”, коли на місці смерті робили пам`ятник, а потім повторювали його дома. Розумієте, через багато років будуть нові люди дивитися на той пам`ятник і для них це стане кенотафом, умовністю”, – каже архітектор Ігор Панчишин.
У результаті вирішили дати час скульпторам, аби вони разом із архітекторами обговорили все і доопрацювали три проєкти (свічка, сокіл та камінь з дівчинкою зі свічкою ), які найбільше сподобались і комісії, і сім’ям загиблих.