Серед базових емоцій українці на карантині найчастіше відчувають радість, зацікавленість та хвилювання, рідше – здивування, гнів, сум та страх.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», передає УНІАН.
«Серед базових емоцій опитані найчастіше відчувають радість та зацікавленість/хвилювання. Менш виражені – здивування, гнів, сум та страх. Ще менш виражені – відраза, почуття провини, сором і байдужість. Представники наймолодшої вікової групи (18-29 років) частіше за інших відчувають радість та байдужість. Молоді (30-39 років) – гнів. Опитані середнього віку частіше відчувають здивування. Цікаво, що найстарші рідше за інших відчувають байдужість, неприязнь та здивування. Традиційно в старшому віці людина більш турбується про інших – дітей, онуків, про свій фізичний стан, здоров’я – переживає через це», – йдеться у результатах опитування.
Крім того, попереднє дослідження показало, що зараз українці переживають за здоров’я близьких значно більше, ніж за своє власне. Водночас, у старшому віці частіше спостерігається сум/печаль. Цікавим є також те, що старша група менше відчуває страх, незважаючи на те, що саме вони – група ризику сьогодні.
«Так, ті, хто частіше почав дивитися новини останнім часом, частіше за інших зазначали, що відчувають страх та здивування – це не дивно, бо новини подають інформацію та факти так, щоб «продати» нам емоції і «прив’язати» до перегляду. «Прив’язати» до негативних емоцій завжди легше, ніж до позитивних, вони краще відчуваються, рефлексуються (людина думає про них та помічає їх) і запам’ятовуються. Негативні емоції – це найбільші руйнівні стресори людського життя», – зауважують автори дослідження.
«Ті, хто більше вживає алкоголю, частіше відчувають страх, неприязнь, гнів, здивування та сум, отже, алкоголь не допомагає покращити емоційний стан, а навпаки, занурює людину в деструктивні переживання. Ті, хто став рідше спілкуватися з друзями та близькими, частіше відчувають сум та гнів. Натомість, хто частіше спілкується з друзями, частіше інших відчувають радість. Соціальна ізоляція – це незвичний і некомфортний для індивіда стан, люди – соціальні створіння, які прагнуть афіліації (бути разом з іншими, відчувати приналежність) та соціальної фасилітації (потребують «підсилення» від інших людей, які виступають мотиваторами діяльності та поведінки)», – уточнюється в опитуванні.
Натомість, зазначається, що ті, хто став частіше займатися сексом та робити онлайн-покупки, більше за інших відчувають здивування та радість і значно менше – сум.
Також, спостерігається тенденція, що серед тих, хто став рідше займатися спортом, власним хобі чи просто слухати музику, частіше інших мають негативні емоції: сум, гнів та страх. Ті, хто став більше спати, більше відчувають байдужість, відразу і гнів. Ті, хто став більше бувати на свіжому повітрі, частіше відчувають радість (тут спрацьовують фізичні параметри середовища, які здатні покращити емоційний фон), але водночас в них підвищене почуття провини (що пов’язане з карантинними обмеженнями).
Інтернет-опитування проводилось 1-2 квітня методом Computer-Assisted Self Interviewing (CASI) і здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Похибка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 не перевищує 4%.
ФОТО ТИЖНЯ
