Міжнародні експерти довели, що малазійський “Боїнг” збив таки російський БУК
10 Січ, 2015 19:10
Пасажирський Боїнг малайзійських авіаліній, збитий проросійськими бойовиками влітку 2014 року, зазнав катастрофи від пострілу зенітно-ракетного комплексу “БУК М1”, доставленого з російського Курська.
Про це свідчать дані розслідування, проведеного організацією журналістських розслідувань CORRECT! V.
За даними журналістів, на позиції, з яких обстріляли Боїнг, БУК доправили члени 53-й зенітно-ракетної бригади з метою захисту російських танкових дивізій, які воювали на українській території без розпізнавальних знаків.
Як відомо, у звіті Комісії з безпеки інфраструктури і транспорту Нідерландів вказується, що літак був вражений “безліччю об’єктів, що володіли високою енергією”. Ці об’єкти вразили літак зверху і спереду на настільки високій швидкості і з такою силою, що розірвали судно на частини.
Експерт, ім’я якого не вказується в розслідуванні, заявляє: “Жодних сумнівів, що рейс MH 17 був збитий ракетою. І ця ракета була випущена з землі, а не зі штурмовика”.
“Якщо це була зенітна керована ракета, це міг бути тільки “БУК М1″, вбивця літаків, розроблений в СРСР. У сільській місцевості України не встановлені системи ППО”, – йдеться у розслідуванні.
У розслідуванні також зазначається, що версії причини катастрофи, озвучені Росією у відповідь на звинувачення у причетності до катастрофи – “рейс міг відхилитися від завданого маршруту та опинитися на відстані 3 км від українського штурмовика” та оприлюднені начебто знімки з бригадою “БУК” української армії неподалік від с.Зарощенське – не підтверджуються.
Дані британської розвідувальної команди Bellingcat.com вказують на те, що у день катастрофи Боїнга – 17 липня – машина “БУК” проїхала по донецькій дорозі №21, залишила Донецьк приблизно об 11 ранку.
“Її перевозять на вантажній платформі з білою кабіною. Фотограф французького журналу Paris Match зробив знімок з рухомого автомобіля. Він був близько і відобразив бічну частину “Бука” – його ідентифікаційний номер та інші розпізнавальні знаки недбало зафарбовані. На вантажній платформі з “БУКом” – номер телефону. Вона належить компанії з оренди машин в Донецьку. Власник компанії пізніше повідомив, що його машина була вкрадена в червні проросійськими сепаратистами”, – йдеться у розслідуванні.
Автовоз з “БУКом” продовжив свій шлях Донеччиною. У той же день він був знову зафіксований у Зугресі. Пізніше пішохід сфотографував його з заправної станції у Торезі.
Вогнева установка комплексу “БУК” досягла Сніжного, де її зняли з платформи; на іншому фото “БУК” з чотирма ракетами вже самостійно їде крізь Сніжне.
Розслідувачі Bellingcat прийшли до висновку, що самохідна вогнева установка з ідентифікаційним номером 3 * 2, сфотографована у червні серед військового конвою, який прямував з Курська у напрямку українського кордону, – той самий “БУК”, що був знятий Paris Match на сході України.
До конвою входив відряджений загін 53-й зенітно-ракетної бригади, що базується у Курську. Наприкінці червня конвой в’їхав на територію України.
“(Один) сержант 53-й бригади був особливо активний у мережі, опублікувавши безліч фотографій свого загону на сторінці “ВКонтакте”. Його ім’я – Іван Краснопрошин. Пізніше Краснопрошин та інші військові були “несподівано звільнені з армії”, – зазначено у розслідуванні.
“Залишається мало сумнівів у тому, що 53-та російська бригада ППО з Курська зайняла позицію в Сніжному на сході України в той фатальний день.
За даними ЗМІ, сепаратисти встановили систему ППО на півночі Сніжного. Ця інформація відповідає і супутниковим знімкам, опублікованими посольством США у Києві.
На питання розслідувачів, хто міг випустити ракету з БУКу, усі експерти, у т. ч. і колишні солдати 53-й бригади ППО в Курську – згодні, що сепаратисти не в силах використовувати “БУК”.
“Немає сумнівів, що наказ стріляти по MH 17 дав російський офіцер”, – підсумовують автори розслідування.
Як зазначає військовий експерт, ім’я якого у розслідуванні не називають, “БУК М1” виявляє ціль з “активним радаром”: він випромінює свій власний зондуючий сигнал і приймає його відбитим від мети. При цьому радар “БУК” не може точно визначити тип літака-мішені – бойовий це літак чи пасажирський.
“Притаманні радянським ППО технічні недоліки вже призводили до фатальних наслідків У минулому. У 2001 році помилковий запуск ракети “БУК” став причиною катастрофи: український морський флот помилково вразив російський цивільний літак під час військових навчань в Криму. Рада безпеки України визнала, що літак було збито і вжила заходів: Україна законсервувала всі свої “Буки” на 10 років”, – нагадують автори розслідування.