З початком епідемії коронавірусу значно змінилися “правила гри” в багатьох аспектах життя – у магазин тільки в масках, в спортзалах міряють температуру, у кафе за столиком можуть сидіти не більше чотирьох людей, а весь персонал в засобах індивідуального захисту. За дотриманням всіх цих правила стежать працівники Держпродспоживслужби в області.
Читайте також: У «Буковелі» перевірили дотримання посиленого карантину (ФОТО)
“Галка” дізналася у першого заступника начальника головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Миколи Сендецького та начальника управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Віталія Фіглевського про особливості роботи під час карантину.
– Які нові функції покладені на Держпродспоживслужбу у зв’язку з карантином?
Микола Сендецький (далі “МС”, – прим. “Галки”): Сказати, що з початком карантину на Держпродспоживслужбу покладені якісь нові обов’язки – не можна. Всі вони здійснюються відповідно до положення про Головне управління Держпродспоживслужби. Всі ті питання, які зараз розглядає, контролює і перевіряє служба – вони визначені цим положенням. У зв’язку з карантином їхня кількість збільшилася у кілька разів – це зрозуміло однозначно.
Віталій Фіглевський (далі “ВФ”, – прим. “Галки”): У світлі останніх подій були видані “карантинні” постанови Кабінету міністрів України, зокрема – постанова №392, а також постанова головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка. Контроль за їхнім виконанням покладений на Держпродспоживслужбу. Можна сказати, що до наших обов’язкових функцій додалася ще перевірка карантинних вимог.
– Скільки закладів перевірили ваші фахівці за час карантину? Скільки порушень зафіксовано? У яких сферах найчастіше виявляють порушення?
МС: Всього за карантин, станом на 9 липня 2020 року, перевірили 5287 об’єктів, на яких виявили 1813 порушень, що становить 34% від перевірених. Внаслідок проведених перевірок та виявлених порушень було складено 305 протоколів, та написано 1626 приписів.
Ми перевіряємо пункти проведення ЗНО, дошкільні заклади, які мають дозвіл на роботу, заклади громадського харчування, об’єкти торгівлі продовольчими товарами, об’єкти торгівлі непродовольчими товарами, агропродовольчі ринки, перукарні та салони краси, спортзали, фітнес-клуби.
ВФ: Самими чемними у нас є соціальні заклади – садочки та пункти проведення ЗНО. Там кількість порушень складає до 10%, в середньому 5-8%. А якщо ми говоримо про заклади громадського харчування, то там кількість порушень складає 42% – тобто у половині випадків фактично є порушення.
МС: Якщо бути точнішим, то: пункти тестування ЗНО – 2% порушень, дошкільні заклади – 15%, заклади громадського харчування – 48%, об’єкти торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами – 35%, агропродовольчі ринки – 21%, перукарні та салони краси – 48% та спортзали та фітнес-центри – 50%. Це тенденція, яка була до 1 липня, а після цього спостерігається зменшення цифр. Зокрема на пунктах проведення ЗНО – порушення не фіксуються. У дошкільних навчальних закладах зменшилося до 4%, а на об’єктах торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами до 31%. Агропромислові ринки – 21%, а у перукарнях та салонах краси до 33%. На жаль, у закладах громадського харчування тенденції щодо зменшення порушень не спостерігається – вони залишилися на рівні 45-48%.
– А скільки людей працюють саме у перевірках дотримання карантинних вимог? Чи достатній штат Держпродспоживслужби? Хворих на Ковід не виявляли?
МС: Ця інформація кожного дня змінюється і ми надаємо цю статистичну звітність до Головного управління Держпродспоживслужби у Києві. Кількість людей, які беруть участь у цих заходах, практично щодня коливається у межах 75-85 осіб. На 19 підрозділів, виходить, десь по три чоловіка беруть участь у перевірках, формується одна чи дві групи. В Івано-Франківську може бути дві групи, а Косівському чи Верховинському районі, де менша кількість людей та менша кількість закладів – працює одна група з двох чи трьох чоловік. Людей вистачає і проблеми з цим немає.
Так, на жаль, у нас були випадки, коли захворіли співробітники. У нас є лікарня ветеринарної медицини, і там є випадки, що люди хворіють. А в управлінні фітосанітарної безпеки одна людина померла. Прямого ризику, що ми проводимо перевірки, контактуємо з людьми, які ймовірно мають збудника – не пов’язано з проведенням цих перевірок. Всі наші інспектори працюють в масках, рукавичках та халатах – зводимо до мінімум цю ймовірність.
– Які райони і міста області найкраще дотримуються карантину (де найменше порушень)? А де найбільше?
МС: Статистика по всіх районах практично однакова, але є тенденція у районах, які ближчі до Івано-Франківська. Заклади громадського харчування – вони по об’їзних довкола міста, Богородчанський напрямок, де теж є ці заклади, і Тисменицький район. Не можна казати, що там фіксується найбільше порушень, але там тенденція до відсоткової кількості, що там більше порушень – особливо приміських районах, і в містах обласного значення.
Яремче чи Верховина, хоча і туристичні – не є такими проблемними щодо порушення карантину у зв’язку зі напливом туристів. Після повені там немає надто багато людей.
ВФ: Немає порушень, де немає закладів (ред. сміються). Наприклад, у Франківську відкрилися до 30 дитячих садків, а в Снятині – жодного, тому там немає жодних порушень в цій сфері.
МС: Робити акцент, що один район гірший, а інший кращий – немає сенсу. Тенденція на рівні області по районах зберігається на одному рівні.
– Що включає у себе перевірка закладів харчування? У який час фахівці навідуються у заклад – зранку, в обід, ввечері? Чому саме в такий час і чи попереджають заклад про перевірку?
МС: Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області готується наказ на проведення моніторингових обстежень. Вже на місці наші інспектори мають показати службове посвідчення та копію наказу. Вся перевірка проводиться зі застосуванням засобів відеофіксації. По завершенню складається акт та пропозиції по усуненню виявлених порушень. У інших випадках заклад може отримати штраф.
ВФ: Найперше під час перевірки проводять вимірювання температури співробітників, перевіряють наявність та ведення журналу з температурою працівників. Далі – наявність засобів дезінфекції для персоналу та відвідувачів, безконтактного термометра та місця для дезінфекції при вході до закладу. Мають проводити прибирання з дезінфікуючими засобами не рідше, ніж кожні 2 години, а також перед відкриттям та після завершення робочого дня чи зміни. Інспектори дивляться, чи правильно персонал використовує засоби індивідуального захисту. Використання відвідувачами закладу захисних масок та дотримання соціальної дистанції під час перебування в закладі, відстань між столиками, а у магазинах – нанесення маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції. А за столиком має бути не більше чотирьох людей, у закладі мають використовувати безконтактне меню або ж одноразове паперове. Інспектори перевіряють, чи є посудомийна машина з режимом миття при високій температурі, в іншому випадку мають використовувати одноразовий посуд. Діє заборона на роботу дитячих кімнат, а також – буфетів та інших зон самообслуговування.
На виході із закладу має знаходитися контейнер чи урна з маркуванням «використані маски».
– За яких умов заклад можуть закрити, наприклад – коли фіксують повторне порушення чи є ще інші умови?
МС: Якщо є два порушення, умовно, перше – 12 липня, а наступне через тиждень чи два, тоді ми виносимо пропозицію про закриття цих закладів до місцевих комісій ТЕБ і НС.
Також якщо є вимоги, які можна усунути навіть у ході перевірки, там прийшли, а продавець вдів маску неправильно, то ми зробили йому зауваження і вона оділа. Тоді закінчується просто рекомендаціями і т.д.. Якщо є відсутність диспенсерів, або у нього налита проста вода з тим розчином лиш трохи для запаху, тоді складається протокол про порушення і виноситься постанова по статті 42 Кодексу України про адмінправопорушення, порушення санітарних норм та правил. Штраф складає від 102 до 425 гривень – залежно від характеру порушення. Такі порушення не є надто істотні, аби вплинути на фінансову діяльність, але одночасно дає подумати, чи платити ті 102 гривні ще раз. А потім сума штрафу стає більшою.
Основний напрямок – роз’яснення, пояснення там де є можливість. До злісних порушників, до тих хто ігнорує правила – застосовуються штрафні санкції.
– В області з послабленням карантину почали працювати дитячі садки, які порушення були виявлені?
ВФ: Грубих порушень в них не було. В окремих випадках – відсутність дезінфікуючих засобів і порушення термінів прибирання приміщень. Після отримання приписів чи рекомендаційних листів вони усувалися протягом перевірки. На даний час таких проблемних питань у дитячих садочках немає.
МС: Якщо перед початком їхньої роботи фіксували порушення у 15% від загальної кількості перевірених садків, то з початком їхньої роботи – 4%. І це досить незначний відсоток, тому батьки можуть бути спокійні за дітей у садочках.
ВФ: Протиепідемічних заходів тут дотримуються, а найбільше – вимоги до ізоляції груп, аби не переносилася інфекція між дітьми.
– Нещодавно розгорівся скандал довкола роботи спортивних залів. На вашу думку, чи можна там забезпечити всі умови для безпечного заняття спортом? Кажуть, що метал найдовше зберігає на собі коронавірусну інфекцію і це може становити загрозу для відвідувачів спортзалів.
МС: Скажу так – позитив у тому, що представники власників, які утримують спортзали, серйозно віднеслися до цієї проблеми. Вони з їхньої ініціативи, та за нашої підтримки, ініціювали круглий стіл. Вони створили групу, яка надала свої контактні телефони, і ми домовилися, що якщо ми перевіряємо спортзали, бачимо порушення, відповідно приймаємо рішення та передаємо його їм. А вони у свої групі проводять такі заходи, що унеможливлює повторення цих порушень.
Разом з тим, було б неможливо уявити дотримання правил, що одна людина займається на одному тренажері, переходить на другий. Вони забезпечили у більшості випадків дотримання цих вимог, є людина, яка практично весь час стоїть у залі та контролює всі ці питання. Направляє людей, дотримує між ними соціальну відстань, дивиться за наповненістю, бо там не прийдеш у будь-який час, і вони коректують кількість відвідувачів, і мають засоби та можливість проводити дезінфекцію. Це стосується Івано-Франківська, а в районах ще так не дуже працюють спортивні зали, а більшість займаються на природі.
ВФ: Власники залів самоорганізувалися та забезпечили самоконтроль. В “критичних місцях” поставили дезінфікуючи диспенсери, і після клієнта проводиться моментальна дезінфекція. У спортивні зали ходить не так багато людей, і дотримується дистанція, всі ті вимоги у закладах спортивного спрямування.
– Розкажіть як все ж будуть проводити весілля на Прикарпатті, бо комісія ж дала дозвіл?
МС: 12 липня закінчується піст і є вірогідність того, що у багатьох закладах громадського харчування будуть проводитися весілля, і то у великій кількості, бо у нас на Прикарпатті звикли гуляти щиро і щедро. Саме тому ми звернулися, як й до рестораторів, так й до ЗМІ, до не байдужих людей, депутатів, аби вони долучилися до цих перевірок – саме 12 липня. Хоча можна долучатися у будь-який інший день.
ВФ: Ми наголошуємо, що ми в ніякому разі не закривали і не забороняли роботу закладів громадського харчування, але є обмеження. Основне – має бути менше 10 людей.
МС: Якщо простою мовою, то беремо до прикладу готель “Надія” – ми знаємо, який там зал і т.д.. Прийшла одна компанія святкувати день народження, їх прийшло 10 чи 12, їх розмістили в одному кінці залу і по чотири особи за одним столом, який знаходять на відстані 1,5 метри від іншого. Вони спілкуються і передають один одному страви. Прийшла інша компанія, яку розмістили з іншої сторони залу – з тими самими умовами. І якщо навіть захочуть провести день народження на 20-30 чоловік, але там не буде великих співів, вони будуть спілкуватися між собою з дотриманням цих вимог – це означає, що все робиться в межах закону.
Основний акцент ми робимо на весіллях, бо ви прекрасно розумієте, що таке весілля – починаючи від вручення конвертів, першого танцю молодих, “солодких” столів чи тих же “козацьких”, бо постанова забороняє самому розливати і т.д. – є контакти, є можливість перенесення вірусу. Саме основний акцент на весілля у такій кількості, яких ми привикли гуляти.
ВФ: Ресторатори говорили про площу, аби дозволити певну кількість осіб, але ми наголошуємо, що ресторан не є шахова дошка і люди то не шахи – їх не можна поставити у клітинку, щоб вони там стояли. Відповідно вони ходять, танцюють, спілкуються, жартують та проводять конкурси. Практично ця маса буде неконтрольована, а епідемічна ситуація відповідно знаєте яка у нас – лікарні Франківська переповнені, відкривають першу-другу хвилю лікувальних закладів, а людей практично возять у Калуш, бо тут немає місць. І цей ймовірний дозвіл на проведення масових заходів підлив масло у вогонь і пішов би пік захворювання, було б більше спалахів хвороби.
– Розкажіть все ж детально про перевірки 12 липня? (запитання задане 10 липня, прим. “Галки”)
МС: Ми хочемо показати, що проводимо свою роботу прозоро та зрозуміло, не вибираючи якихось окремих закладів. Саме 12 липня буде зроблений основний акцент на ті заклади громадського харчування, де ймовірно можуть проводити весілля. Буде проведено моніторинг весіль, якщо буде зафіксовано порушення, то будуть складені адмінпротоколи.
Всі охочі можуть звертайтеся до районних, міських управлінь, відділів Головного управління (адреси та контактні телефони – шукайте за посиланням або до уповноваженої особи – Сендецького Миколи Петровича, тобто до мене за телефоном 050-6702529. Любий, хто хоче взяти участь, то я організую так, що людина приєднається до тієї групи, яка бере участь у перевірках.
– Чи надходять до вас скарги від прикарпатців про порушення карантину? Як на них реагуєте?
МС: Прикарпатці найбільше жаліються, що їх заставляють одягати маски. Звернень про порушення карантину немає, а от близько 10-15 заяв, про те що не обслужили в магазині без маски, або просили покинути чи не впустили в приміщення, то такі скарги, на жаль, надходять.
– Чи відстежує Держпродспоживслужба спекуляції чи продаж сумнівними продавцями засобів індивідуального захисту, антисептиків, наприклад, в інтернеті?
ВФ: Найчастіше в Інтернеті продають фальсифікат і контрабанду, тобто ці люди є шахраями та злочинцями, тому цим питанням займається поліція. Ми ж контролюємо суб’єкт господарювання, які є зареєстровані та працюють відповідно до законодавства.
– Чи звільнялися за цей час працівники Держпродспоживслужби, бо роботи за карантин все ж стало більше?
ВФ: Роботи дійсно стало багато, люди навіть працюють понаднормово з початку карантину. З першого травня у людей практично немає вихідних чи святкових днів, але всі розуміють важливість та необхідність нашої роботи. Наш колектив працює з 2016 року, і є добре сформований. Випадків звільнення немає. Важко, але люди працюють і виконують повноваження, які покладені на нас державою.
– Що роботи у випадку, якщо споживач сумнівається в якості маски або антисептика з магазину чи аптеки?
ВФ: Бажано купляти ці речі у спеціалізованих закладах – аптеках чи магазинах. Якщо є сумніви, то попросити супровідні документи, щоб переконатися у якості та безпеці цих продуктів. На кожну маску чи дезінфікуючу речовину є супровідний документ, який засвідчує якість і безпеку цього товару. Якщо цього немає – купувати не варто.
– Якщо людина припускає, що в якомусь закладі працівники є хворі на COVID-19 – кафе чи магазин, то що робити?
ВФ: Людина без медичної освіти не може поставити діагноз, але якщо там є якісь порушення, то вона може звернутися до Держпродспоживслужби, яка проводить перевірку, зокрема – моніторинг температурного скринінгу працівників. Тобто ми можемо вийти подивитися “журнал здоров’я працівників” і провести моніторинг, а якщо є порушення, то відсторонити таку людину від роботи або притягнути до відповідальності. Якщо дійсно є підозра, що людина має ознаки респіраторного захворювання, то вона безумовно відстороняється від роботи та направляється на самоізоляцію, або до лікаря, що встановити діагноз.
Розмовляла Тетяна ЗЕЛІНСЬКА
Фотограф Юрій ВАЛЬКО
ФОТО ТИЖНЯ
