В Україні з 1 січня 2021 року запрацював Закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів». Він передбачає запровадження державного контролю за викидами парникових газів на промислових підприємствах.
Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований, інформує “Галка” з посиланням на “Громадське”.
Він розповів, що запровадження норм закону є важливою передумовою для боротьби зі зміною клімату, заснованих на досвіді ЄС. Це, зокрема, введення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Але для її впровадження спочатку необхідно створити порядок моніторингу за емісією парникових газів та ведення звітності, каже Мальований.
За його словами, нова система моніторингу, звітності та верифікації викидів дозволить:
- отримувати точну інформацію про обсяги емісії парникових газів від виробничих установок;
- забезпечити контроль за викидами, мати змогу їх обмежувати;
- впровадити обов’язкову методику розрахунку емісії парникових газів для всіх установок, з яких ці викиди здійснюються.
У Держекоінспекції зазначають, що введення у дію закону передбачене Угодою про асоціацію з ЄС.
«Це важливо не лише з боку виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, а і для інтернаціональної протидії зміні клімату та розбудові сталого суспільства», — йдеться у повідомленні.
Як це працюватиме
Закон передбачає, що Держекоінспекція перевірятиме дані у звітах промислових підприємств про викиди. Впродовж 3 місяців після подачі таких документів інспекція може ініціювати позапланову перевірку. Під час неї перевірятимуть достовірність інформації, вказаної у звітах чи планах моніторингу.
У чому проблема зі шкідливими викидами?
Вуглецеві викиди накопичуються в атмосфері, створюючи так званий «парниковий ефект»: вони пропускають сонячне світло, але не дають йому розсіятися в космосі. Через це тепло від сонячних променів лишається в атмосфері, поступово її нагріваючи.
За оцінками Міжурядової групи з питань зміни клімату при ООН, до середини ХХІ століття середня температура у світі зросте на 1,5 градуса за Цельсієм. Це теоретично припустима норма, перевищення якої може призвести до зменшення урожайності рослин і, відповідно, змін в екосистемах світу.
Якщо ж темпи зростання викидів, спричинені найбагатшими людьми світу, лишатимуться такими ж, як зараз, до 2050 року температура зросте на ще 1,5 градуса за Цельсієм — навіть якщо решта світу знизить рівень шкідливих викидів до нуля.
Через пандемію коронавірусу у світі сповільнилася економічна діяльність, але вона, як показали дослідження, не призвели до видимої зміни концентрації парникових газів в атмосфері Землі (хоча раніше прогнозували протилежне).
Якість повітря в Україні
У жовтні 2020 року Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського опублікувала результати досліджень щодо рівня забруднення повітря в українських міст. Вчені встановили, що у містах Горішні Плавні, Ізмаїл та Світловодськ якість порівняно найкраща — там в атмосфері найменше шкідливих домішок. А от у Маріуполі, Кам’янському та Одесі — найгірше повітря серед українських міст.
Установа на основі даних гідрометеорологічної служби вирахувала індекс забрудненості атмосфери для 39 міст України. Індекс вираховується за шістьма пріоритетними забруднювальними домішками — формальдегідом, діоксидом азоту, фенолом, фтористим воднем, оксидом вуглецю та завислими речовинами.
ФОТО ТИЖНЯ
